Одне неприємне враження

Ось вже другий тиждень я знаходжусь під приємним, незважаючи на нижчевикладене, враженням від FREEFATFEST. Бо була, як то кажуть, і ложка дьогтю. Причому достатньо велика, щоб ледь не зіпсувати повністю все. Почнемо. Я, звичайно, не тішив себе думкою, що на виступі німців Jazzamor чи гості з туманного Альбіону Skye Edwards з Morcheeba людей буде аж до горизонту, але такого ігнору з боку молоді просто не очікував! Мої очі не могли не без захоплення дивитись на щиру, відкриту і аж наче сяючу солістку з Jazzamor, яка намагалась запалити холодну київську ніч полум’яними латиноамериканськими ритмами. Це було щось схоже на магію! До самого кінця їх виступу я дивився на сцену як зачарований, пританцьовуючи на місці, але коли, зрештою, ця феєрія закінчилась... Моє враження складно описати словами. Це образа і пекучий сором за кричущий несмак нашої публіки. Не слід сприймати мої останні слова як закид, бо само собою розуміється, що комусь подобається панк-рок, комусь реп і т.д. Проте від сили 60 чоловік на величезному полі – я не міг повірити очам! Мені стало невимовно шкода зусиль виконавців, які викладались на всі сто відсотків перед жменькою народу… В мене в голові було наче якесь сум’яття: невже в столиці України знайшлась лише така мізерна купка людей, які розуміють і полюбляють навколоджазову музику чи знаються на тріп-хоп або ж інді-естетиці? Ба, навіть, якщо і не бути прихильником такої музики, але хоча б прийти і підтримати таке починання просто треба було, бо хто ж після цього буде приїздити до наших країв?!

Можливо, хтось вважає, що приїзд Scorpions, Ace of Base чи 50 Cent це легендарні події, та з цього приводу дозволю собі невелику ремарку. Ми радіємо з того, що нам привозять або сивочолих мамонтів, які вже навряд чи зможуть щось сказати нове в музиці чи наелектризувати публіку так як це було в молодості (при всій повазі до них), або запилених поп-кумирів минулого, імена яких навряд чи щось значать в музиці загалом, або таких же ідолів шоу-бізнесу, але сучасного. Невже не зрозуміло, що приїзд подібних артистів не є ознакою сучасної європейської країни? І після цього в когось ще язик повертається вести мову про те, що ми “інтегруємось” в Європу! Для мене, навпаки, це найбільш очевидна ознака того, що ми продовжуємо тупцювати на місці і розказувати, який же ми співочий народ. Ага, точно. Достатньо поглянути на наші сучасні “легенди”: Могилевську, Козловського і т.д. Альтернатива ж (Очеретяний Кіт, Mamanet, FOTOMOTO та ін.“бійці невидимого фронту”) у нас в такому андеграунді, що її і до уваги навряд чи хтось бере, дарма що дехто з них вже визнані зірки в Європі. В нас “власна” думка з цього приводу! Ех, коли ж, зрештою, до нас дійде, що справжня музика це не лише те, що транслюють по ТБ, а навпаки! Коли наша молодь хоч трішки навчиться сприймати себе саме як європейську, обираючи на власний розсуд, а не йдучи тихцем на налигачі шоу-бізнесу до комфортного, затишного стійла?

Такі тяжкі чуття та думки оволоділи мною після сорому і навіть легкого шоку від кількості присутніх, бо це було поза моїм розумінням… Навіть донині не можу позбутись цього прикрого враження. Бо якщо так і далі рухатимемось у своєму розвитку, то нічого доброго з нас не вийде. Невже наша молодь може бути настільки товстошкірою і не сприймає з музики нічого, крім солодко-приторної попси, крикливого телевізійного року та жорстких техно-ритмів? Дуже хочеться вірити, що все не так погано у нашому домі…