Меморія. Рудольф Абель

Особиста справа

Рудольф Іванович Абель (справжнє ім'я Вільям Генріхович Фішер, 1903-1971) народився у Великобританії в родині марксистів-політемігрантів, висланих з Росії в 1901 році за революційну діяльність. Батько Абеля - Генріх Матвійович Фішер, уродженець Ярославської губернії, з родини російських німців, активний учасник революційної діяльності, неодноразово зустрічався з В. І. Леніним і Г. М. Кржижановським, поліглот, який володів німецькою, англійською та французькою мовами. Мати - уродженка м Саратова, також брала участь у революційному русі. З дитинства виявляла особливий інтерес до природничих наук. Грав на піаніно, мандоліні та гітарі. Багато малював. У 15 років влаштувався учнем кресляра на судноверф.

У 1920 році родина Фішерів повернулася в Росію і прийняла радянське громадянство, що не відмовившись від англійської. Разом з сім'ями інших видатних революціонерів один час жила на території Кремля. Абель перший час працював перекладачем у Виконкомі Комуністичного інтернаціоналу (Комінтерну). Потім вступив до ВХУТЕМАС.

У 1924 році вступив до Інституту сходознавства, де, згідно з архівними матеріалами, спеціалізувався по Індії, але через рік був призваний в армію в 1-й радіотелеграфний полк Московського військового округу, де отримав спеціальність радиста. Маючи схильність до техніки, став дуже хорошим радистом. Після демобілізації працював у НДІ ВПС РСЧА радіотехніком. У іноземний відділ ОГПУ поступив 2 травня 1927. На роботу в ОГПУ його рекомендувала старша сестра його дружини Серафима Лебедєва, що працювала там перекладачкою. У центральному апараті розвідки він працював спочатку перекладачем (по англійському напряму), потім - радистом.

У 1930 році він звернувся в британське посольство за дозволом повернутися, яке було отримано. Отримавши британський паспорт, працював по лінії нелегальної розвідки (але під своїм справжнім ім'ям), виконуючи одночасно обов'язки радиста резидентур в Норвегії в 1930-1935 роках і у Великобританії в 1935-1937 роках. (Є легенда, що у Великобританії йому вдалося схилити до повернення в СРСР фізика Петра Капицю. Але в Першому головному управлінні (розвідка) КДБ СРСР легенду не підтверджують).

Після закінчення війни був направлений нелегалом в США в цілях отримання інформації від джерел, що працюють на ядерних об'єктах. Він в'їхав в США в листопаді 1948 з паспортом на ім'я американського громадянина литовського походження Ендрю Кайотіса (той помер у Литовській РСР в 1948 р). Оселився в Нью-Йорку під ім'ям художника Еміля Гольдфус, керував радянською агентурною мережею, а для прикриття володів фотостудією в Брукліні. Агентами-Связниками «Марка» (псевдонім В. Фішера) було подружжя Коен.

До кінця травня 1949 «Марк» розпочав роботу. Вона була настільки успішною, що вже в серпні 1949 року він був нагороджений орденом Червоного Прапора. Її характер повідомляє пред'явлене йому згодом звинувачення про пересилання в СРСР особливо важливих матеріалів по атомним розробкам американців. У 1952 році в допомогу Фішеру був направлений радист Хейханен (фін. Reino Hyhnen, псевдонім «Вік», а взагалі-то - Костянтин Іванов). «Вік» виявився морально нестійким, пив, і через чотири роки його вирішили повернути в Москву. Але Хейханен видав «Марка» американцям. У 1957 році «Марк» був арештований в готелі «Латам» в Нью-Йорку агентами ФБР.

У ході публічного процесу під назвою «Рудольф Іванович Абель проти США» Фішер-Абель був засуджений на 32 роки в'язниці. Через п'ять років був звільнений «по обміну» і повернувся до Москви. Працював у центральному апараті розвідки. Брав участь у підготовці молодих розвідників-нелегалів, на дозвіллі писав пейзажі.

Помер 15 листопада 1971. Похований на Новому Донському кладовищі в Москві поряд з батьком.

Чим знаменитий

У ході слідства Фішер категорично заперечував свою приналежність до розвідки, відмовився від дачі показань на суді і відхилив спроби співробітників американських спецслужб схилити його до співпраці. 10 лютого 1962 був обміняний на Френсіса Гері Пауерса - льотчика, чий літак-шпигун в роки холодної війни був збитий над СРСР. Обмін відбувся на «шпигунському мосту» (Гліникський міст, що з'єднує Берлін і Потсдам).

Про що треба знати

 При затриманні Фішер назвався ім'ям свого друга Рудольфа Абеля, який помер в 1955 році в Москві. З Абелем Фішер познайомився під час війни, коли працював у підрозділі, організуючому партизанську війну в тилу німців. Фішер готував радистів для партизанських загонів і розвідувальних груп, які засилаються в окуповані Німеччиною країни. Він працював разом з Абелем, ім'ям та біографією якого і скористався. Нібито радянському громадянину Абелю вдалося під час війни в зруйнованому бліндажі знайти 50000 доларів і піти на Захід. Фішер розраховував, що як тільки у пресі з'явиться повідомлення про арешт Абеля, його колеги відразу ж зрозуміють: йдеться про «Марка».

З тих пір Вільям Генріхович Фішер став відомий як Рудольф Іванович Абель і під цим ім'ям і увійшов в історію радянської розвідки.

Пряма мова

«Хотів би я мати пару-трійку таких шпигунів у Москві» - Ален Даллес про Рудольфа Абеля.

«У мене дружина теж працювала в розвідці. Раз заходить приголомшена: «У буфеті сосиски викинули, знаєш, хто в черзі переді мною стояв? Абель! »-« Ну і що? »-« Нічого. Взяв свої півкіло (більше в одні руки не дають), пішов задоволений ». Рівень життя - нормальний середньо-радянський. Квартира, скромна дача. Щодо машини - не пам'ятаю. Чи не бідував, звичайно, все-таки полковник розвідки, пристойна зарплата, потім пенсія - але й не розкошував. Інша справа, що йому і не потрібно багато. Ситий, одягнений, взутий, дах над головою, книги ... », - колишній зам.начальника Першого головного управління (розвідка) КДБ СРСР, консультант Служби зовнішньої розвідки Росії генерал-лейтенант В.Кірпіченко.

5 фактів про Рудольфа Абеля

   - Вільям Фішер названий був батьками на честь Шекспіра.
   - В американській в'язниці Фішер займався вирішенням математичних задач, теорією мистецтва і живописом (писав картини маслом). Стверджується, що написаний ним у висновку портрет Кеннеді був на прохання останнього йому подарований і довго висів в Овальному залі.
    - Фішера обміняли не на одну людину, а на двох. На вимогу американської сторони, що не погодилася на обмін «голова на голову», одночасно з Пауерсом в Берліні був звільнений заарештований за підозрою в шпигунстві американський студент-економіст Фредерік Прайор.
   - Доля Фішера надихнула Вадима Кожевникова на написання відомого пригодницького роману «Щит і меч». Ім'я головного героя роману - Олександр Бєлов перегукується з іменем Абель. Сюжет книги значно відрізняється від реальної долі Фішера і його схвалення не отримав.
    - Фішер брав участь у створенні художнього фільму «Мертвий сезон» (1968), сюжет якого пов'язаний з деякими фактами з його біографії. Тоді Абель вперше показав себе широкій публіці, звернувшись до співвітчизників з вступною промовою до картини як її офіційний консультант.