Немає слів.
Справу Добкіна закрито.
Тут довго думати не прийдеться, бо і так всім все ясно, що правосуддя у цій країні поки не працює.
Одних, всупереч закону протягом 60 годин з моменту затримання в суд так і не доставляють, виносять рішення про затримання після спливу 72 годин, прокурори вигадують прекрасні казки про те як потерпілі самі себе били і так далі.
Це називається одним словом - беззаконня.
А про Допу можна легко знайти в інтернеті інформацію і купу силенну доказів про його сеператизм і заклики до повалення суверенітету України та її територіальної цілісності.
Коли ти б'єшся в суді за кожного проти кого нема доказів, дуже часто чуєш від прокурорів, що ти захищаєш злочинця, але коли ти злишся, що злочинця відпускають і закривають проти нього справу, тобі говорять, що наявні докази на їх ВНУТРІШНЄ ПЕРЕКОНАННЯ не такі вже і вагомі.
Одним словом: допоки не буде правового буквоїдства і не буде викинуто ВНУТРІШНЄ ПЕРЕКОНАННЯ з правосуддя - нічого доброго нам не бачити.
http://www.pravda.com.ua/news/2014/08/30/7036273/

Прямо як куля в лоб. Одне правильно сказав: "Ті санкції як припарка мертвому"

Курча, Порошенко почне думати чи нє? Сцуко наші сили на сході в складному становищі, але як офіційно заявляють "керованому". Яка складне становище може бути "керованим"? І курча, ким воно "кероване"? Зробив Порошенко ставку на АТО, не спрацювало. Тож треба йти далі, а не лізти як баран на ворота, які не відкриваються. Йоп твою...
Виступає групенфюрер Царьов і заявляє, що треба Маріуполь і Одесу, бо курча то вихід до моря і там є зернові ресурси. А якшо врахувати шо то чмо рупор Хуйлостану то приблизно трохи щось він видав нам якоїсь інформації. Панятно одне треба війська і воєнний стан. Нах ті вибори на три погибелі.
Хуйло так обнагліло шо для нього вже і Казахстан не країна. Пхається куди попало.Ніхто нічого зробити не може. ЄС "стурбовані", НАТО кажуть шо допоможуть, кажуть довго впринципі...і тіко Канада шото нам надсилає.
На нас напали, а ми законопроекти вносимо про скасування внеблокового статусу і поки їх розглянуть може нам і не кранти... Воєнний стан би дав нам можливість заявити що на нас напав агресор, а АТО то як внутрішні розборки з сеператистами. От які то нафіг внутрішні розборки? Шо ся діє?
Весь світ кричить шо в нас війна, а ми курча товчимо про АТО. Пора називати все своїми іменами - в нас ВІЙНА. Окрім того хз нафіг в нас тримають купу мусарів в РВ які по п'ятеро охороняють одного обезсиленого чувака в кайданках? Чого ті відморожені дядечки не на війні? Воно ше радіє, що дехто з українців не вміє користуватися зброєю. От воно вміє - його і на передову.
Важко сказати чого наш уряд такий пасивний і недолугий.
Незнаю як кому, але я краще вмру стоячи ніж на колінах. Їх Майдан не підштовхнув до самоусвідомлення і патріотизму, оскільки він для них був мабуть виключноспособом досягнення своїх політичних цілей.
Це печально, насправді.

Сьогодні дивився Радбез ООН! Маю певні враження!
Радбез ООН, то блін такий собі "імпотентчний" орган, який курча, збуджується, але збудитися не може остаточно, бо присутній при тому всьому чурка чи чуркін, неважливо.
Мене явно захари ла та "стурбованість" і то "занепокоєння". І так ясно шо чурка заблокує будь яке рішення Радбезу, бо Хуйлостан він і в Нью-Йорку Хуйлостан.
От якого лисого чорта, не зібрати Асамблею і не відправити Хуйлостан в Хуйлостан шляхом виключення останнього з постійного члена (тут і в прямому значені слова можна розуміти) ООН.
Яка користь всім від тої "стурбованості"?
А тут ше наші повідомляють шо вони на РНБО шота приняли і шота секретне. То блін як у Льоні Космоса: "Ми шото дєлаєм, щото важноє". Та бля, зібрали мільйонну армію добровольців і пішли шашлики жарити на Красну площадь.
Віддали Новоазовськ, мать вашу.
Я розумію, що наші генерали думають чим можуть, а можуть тим на чому сидять, але ж мать вашу... невже ніхто не прораховува шо таке сі може стати. Мали ж урок - Крим.
Чи нас в Мінську продали за ламаний гріш?
Короче, куди не подивися, одні імпотенти. Чи то політичні чи то в генштабі.
Аж страшно подумати шо буде сьогодні вдень...

Моя прекрасна Україно…

Твої сини - твоя біда

Тебе ж поставлять на коліна…

Сплюндрують, знищать, розкрадуть,

В багно запхають з головою…

Вони тобою не живуть –

Вони впиваються собою…

Ще пошкодує не один,

Що йшов не взнавши навіть броду

І продавав тебе твій син

Твого безглуздого народу…

Вклонявся партіям й вождям

Від комунізму до нацизму…

Твій син, що рівня холуям

Як прояв вічного цинізму…

Люблю тебе, Земле моя,

Моя прекрасна Батьківщино…

Твоя оспівана душа

Неповторима і єдина…

Та тільки от твої сини

Чомусь не бачать твої сльози…

В них інший план щодо мети

Через прокльони і погрози…

В них все не так як у людей

І в крайність кидаються знову

Де все без цінностей, ідей…

Не зерна сіють а полову…

Всі кращі паростки твої

В боях за тебе повмирали…

Лишились тільки холуї…

Лишились тільки яничари…

Подивився вчора фільм "Перелом". Досить непоганий фільм про злочинця, суд, прокуратуру.
Якось мимоволі пригадав наші суди і прокуратуру.
Реально хочеться когось переламати.

Суди працюють іноді як хочуть. В багатьох судах прийомні дні складаються з одного дня на тиждень. Так і з видачею документів і їх прийомом. Ну а якщо людина, приміром адвокат, у ці дні має засідання то йому і позовну заяву подати особисто неможна, лише поштою?

Або приміром узяти рішення, які виносять наші суди. Стикнувся недавно із одним оригінальним. По-перше, не секрет, що у разі якщо відповідач не з'явився у суд то після його другої неявки приймається заочне рішення без його участі. Однак суд прийняв звичайне ніби відповідач був на суді. По-друге, суд забув надіслати рішення відповідачу, щоб той його випадково не оскаржив як незаконне. По-третє, суд забув, що для позбавлення батьківських прав дитини одинокої матері слід встановити хто батько, щоб позбавити його батьківських прав. Але для суду це дрібниці.

Дивишся іноді на правосуддя інших країн і просто заздриш... Мовчки... Бо там правосуддя є правосуддям, а не цирком прокурора і судді...

Не так давно стикнувся із ситуацією, коли зрозумів, що вища юридична освіта у деяких людей не означає знання навіть основ права.

Історія:
Мій клієнт розбив свій автомобіль. Для його ремонту він звернувся до майстра з відповідним проханням. Узгодивши ціну він доставив свій автомобіль для ремонту на СТО. А майстер відповідно почав його ремонтувати. ПІсля обумовленого строку клієнт зателефонував до майстра поцікавитися як іде ремонт, на що отримав відповідь що необхідно ще трішки часу. По спливу наступного строку майстер почав говорити, що є певні труднощі. Клієнт відразу запідозрив недобре і звернувся у правоохоронні органи. Як виявилося автомобіль мого клієнта після певних робіт по його ремонту був зданий на шрот. Проти майстра порушили кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого статтею 190 КК України (шахрайство). Майстер свій вчинок обгрунтував просто: в певний момент у нього настала скрута і потрібні стали гроші, а тому він вирішив вирішити проблему не хитрим способом, а саме здавши чужий автомобільна шрот.

Тут то як кажуть і почалося...

Після порушеної кримінальної справи слідчий спочатку не помітив неправильності кваліфікації вчиненого, тобто свою ж помилку. Зокрема, шахрайство передбачає заволодіння чужим майном шляхом обману або зловживання довірою, які мають передувати вилученню майна у потерпілого. Однак, сам підозрюваний стверджує, що спочатку не мав наміру не повертати чи вилучати автомобіль. З спливом часу, після певного ремонту, у зв'язку з збігом певних обставин у нього виникла така думка, яку він і втілив у життя.
Однак і це не переконало слідчого. Навіть моє зауваження, що вилучення майна з місця де його залишив мій клієнт відбувалося таємно, тобто без його відома і він про це не знав, ніяк не повпливало на "слугу закону". Та й моє іронічне підказування статті 185 КК України (крадіжка) прямим текстом пролетіло повз вуха славного правоохоронця.

Але він і тут вирішив не зупинятися.

Побачивши з матеріалів справи і з показів підозрюваного та мого клієнта, що у останнього викрали (на моє глибоке переконання) автомобіль він визнав, що клієнту завдана матеріальна шкода. Слідчий виніс постанову про визнання мого клієнта цивільним позивачем по справі.
Тут ми із слідчим зійшися на тому, що моєму клієнту завдана майнова шкода.
Однак (як це не дивно) слідчий не погодився, що мого клієнта слід визнати потерпілим в силу частини 1 статті 49 КПК України, яка говорить, що потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Тобто, визнаючи клієнта цивільним позивачем слідчий визнає, що йому завдана матеріальна шкода про що вказує в постанові, а от у випадку розгляду заяви про визнання клієнта потерпілим зазначає, що такому не завдана матеріальна шкода.

Тепер справа за судом. І все впирається у час. Справа піде на дорослідування. оскільки усунути недолік з визнанням особи потерпілою може суд виносячи свою ухвалу, то неправильна кваліфікація вчиненого не може бути усунута в судовому процесі, що передбачає в силу ч. 1 ст. 281 КПК України повернення справи на досудове слідство.

Логіка врятує світ. Хоча незнаю чи поборить вона "бабло".

Закінчився ще один судовий день. Три справи, три клієнта, три історії життя жодні деталі яких не є неважливими. Одна історія боржника, який вирішив обманути кредитора. Друга історія поручителя, що не бажає відповідати за чужий борг. Третя історія жительки, яку вирішили провчити колишні правоохоронці. Хоча слово "колишні" тут мабуть зайве.
Ще раз сьогодні усвідомив, що моя робота як адвоката полягає у вирішенні чужих проблем. Свої проблеми я мабуть не вирішию в силу їх відсутності через зайнятість по роботі.
Втомився перед вихідними днями. Вихідними від поїздок в суд, але аж ніяк не від справ.Вивчення матеріалів, підготовка документів, формування правової позиції тощо - це необхідна кагорта справ в час відпочинку.

Накопичилося кілька історій і фактів, які хочеться розповісти. Якими хочеться поділитися.

Цьому я і присвячу цей блог, який можна назвати рубрикою "Дні суду".

А якщо у Вас є юридичні питання пишіть. Обов'язково щось пораджу.

Немає безвихідних ситуаціє, є вихід який ми поки не бачимо.