Вирішив спробувати дотриматися порад різних людей та на благо власного щастя просто подякувати дню, який закінчується. Спробую робити це щовечора, але з моїм хаотичним стилем життя, може бути різне.Вибачайте ті, хто це прочитає, але іншого, більш приватнішого простору, у мене немає. Варіант з записником завжди в кінці зустрічав фіаско.Дякую цьому чудовому 12 вересня за те, що маршрутка була не така заповнена по дорозі в університет. Дякую, що водій дав решту дрібними купюрами і я відчув таку...

Читати далі...

Одного літнього ранку звичайна вагітна жінка, потрапила у звичайний пологовий дім, бо вже наближався ЧАС Х. Нічого особливо у цьому хлопчику не було, окрім його ваги, котра була трошки більша, від звичайної у дітей при народженні. Цю ж сильну духом жінку важко було налякати будь-якими цифрами, адже у цій справі вона вже давно була досвідченим *користувачем*. Під кінець вечора, коли вже нормальні люди або спали, або робили собі подібних, ця жінка мучилася у агонії. Лікарі були під боком, тож...

Читати далі...

Було б цікаво, якби в один момент кожна маршрутка враз змінила свій маршрут і поїхала зовсім іншим шляхом. Паніці не було б меж: крики, штовханина, матюки... ось тут і відкрилася б справжній внутрішній диявол кожної людини. Кількості такого негативу жоден всесвіт не витримав би. А наш вже звик.Наше життя складається з днів. Досвід показав, що більшість цих днів проходять *нормально*. В зв*язку з цим, напевно, я став мисливцем за *ненормальними* днями. Але того, що сталося, не очікує ніхто. Хоча ...

Читати далі...

Наше невеличке місто ховає у собі тонни грязюки, яку прибрали з вулиці та заховали у душах людей. Щоранку, виходячи з під'їзду своєї звичайної дев*ятиповерхівки, ця грязюка починає нагадувати мені про себе. Від спогадів нікуди не дітися. Невеличка береза, під якою колись стояла бесідка - колишнє культове місце тусні для *старших*; яблуня, як завжди велична і поважна, змушує поважати себе своєю поважністю та величезністю. Напевно, ці два місця бачили в свому житті більше ніж велика частина...

Читати далі...

Прокидаюся зранку. Живий. Вже добре. Закладений ніс дає знати. На лице - відсутність будь-якої дівчини в цій мрячній кімнаті протягом довгого часу. Після вчорашнього безсоння та розмов з власними думками голова до сих пір не варить. Потрібно вставати, хоча поки й сам не знаю навіщо. Але не можна спати довго, людське тіло зашвидко до всього звикає.Перші 15 хвилин намагаюся ні про що не думати, щоб не втратити настрій на цілий день. Згадав, що треба зранку випивати хоча б стакан води, щоб тіло...

Читати далі...

По великому рахунку - так і є. Подивіться на те, що відбувається у вашому світі. За що ви переживаєте? Для і задля чого живете? Яка суть? Чого хочете досягнути, а, якщо і досягнете, то чи будете щасливі. Я просто подивився на те, що відбувається навколо мене і зрозумів - нас найобують. Капітально. Не можна вірити нікому, нічому, ніколи. Тільки собі. І то рідко, бо те, у що ти віриш і хочеш, швидше за все зумовлене людьми навколо тебе і комусь це також буде вигідно. Так от, життя...

Читати далі...

Ненавиджу будь-яку систему в принципі, але найбільшу відразу виклакає вища освіта. Ооооо...давно вже люди дійшли до того, шо ілюзія освіченості може бути хорошим бізнесом. Тепер кожному школяреві не дають насолодитися і краплинкою перебування в школі, бо всі завжди тільки і говорять, шо без освіти ти - кусок лайна. Тобі не пропонують піти кудись, щось спробувати...ніі...тобі треба йти в ВНЗ, бо от 10 років вчитися - це пилюка, а от ще 5 - то вже людину з тебе зроблять. Але, постривай, ні...

Читати далі...

Або, іншими словами, поки ти залишаєшся допитливим. Протягом останнього часу помітив, що при розмові з людиною, чи в житті чи в соц.мережі - майже ніхто не ставить питань. Постійно я мушу бути ініціатором чергового діалогу. Навіть такі банальні питання як то *а ти?*, *а в тебе?*, чи ще щось в такому роді - почути досить важко. Я розумію, що люди по натурі своїй всі егоїсти, але ж це трапляється навіть з друзями... Не розумію.

Сьогодні вирішив створити блог. Дуже оригінально, знаю. Друг пропонував це зробити ще більшероку, але якось не приділяв уваги його словам. Так от чому? Поки сам не знаю. Як тільки знаю - напишу.Але, як не крути, скільки б я тут не накалякав - через кілька років буде цікаво це все почитати з посмішкою.А, точно. Про читання. Багато різного постійно читаю, тому, напевно, й вирішив знайти підходяще місце для своїх думок тут. О, ось тобі й причина) Так, напевно, легше буде. Тут ( хоча й...

Читати далі...