Світанок ІЗ ЩОДЕННИКА

20 травня 2008 року. Вівторок. - Сьогодні дививсь по телевізору передачу про великого Голландського художника Ван Гога, де було продемонстровано його знаменитий вислів: Треба уміти мовчати всіма мовами світу. - Істинно геніальні слова. До поки наша планета народжуватиме таких геніїв, життя існуватиме вічно і завжди треба рівнятися на людей, подібних Ван Гогу, а не на таких до прикладу, як наш теперішній правитель. Просто по людські бридко дивитись на подібних людей, що в ім’я жирного...

Читати далі...

Віктор Бойко СВЯТО

[Приєднана картинка] Усе міняється у світі, Проходить день – приходить ніч, А за весною йде знов літо І ми із часом віч на віч. Сьогодні свято. День для Трьох Святих. Отця і Сина і Святого Духа І людство зір свій зводить до Небес, Щоб Їх побачить, або хоч почути. Та не дано, бо Бог живе в душі, І Син його у кожнім нашім серці. Ці відчуття не купиш за гроші, Ми їх в собі тримаємо до смерті. І завжди просимо: «О, Боже! Збережи! Зніми гріхи з нас Боже Всемогущий, Бо...

Читати далі...

Віктор Бойко ПЕРЕХРЕСТЯ

[Приєднана картинка] Добридень, моє перехрестя. Життя мого звірений простір. З тебе колись, я кинувся вплав У море житейське підростком. З тебе розбіглися нитки доріг Сіткою старих морщин – Скільки ж ти дав мені різних тривог І скільки добавив причин?.. Ось цією дорогою в школу ходив, А з цієї я в юність ступнув. На цій ось – любов свою, першу зустрів. До сих пір я її не забув. Вона мені компасом вічним була, &nbsp...

Читати далі...

Віктор Бойко МОЯ ЛЮБОВ

[Приєднана картинка] МОЯ ЛЮБОВ Моя спокусниця Любов. Ти все життя кудись манила: То зустрічала мене знов, То в світ несла мене на крилах. Коли вертався в рідний дім, Теплом батьківським пригощала, А коли йшов на смертний бій Мене сльозою проводжала. Зеленим світлом маяка, В моє життя завжди світила, А як вертався з далека Знов дула вітром у вітрила. Серед штормів життєвих згуб, Все рвусь – лишень би не спізнитись, Щоб до Твоїх солоних губ Сльозою вмитих...

Читати далі...

Голгофа

[Приєднана картинка] Пам'ятник загиблим після бомбардування Херосіми Це не відноситься до Єврейського народу. Автор ГОЛГОФА Напевно Бог колись проспав, Чи може десь там забарився, Та світ жорстоким тоді став, Коли в гниле нутро «жида» На завш диявол поселився. І світ пішов на «шкереберть» – Навіть і вимовить...

Читати далі...

Віктор Бойко В НІЧНУ

[Приєднана картинка] ***** Діду. Візьміть у нічну. Я в полі коней хочу пасти. Як тоді. Як було по війні В запізнілу ту осінь на Спаса. Підсадіть на гнідого коня, Та подайте торбинку з харчами. Нехай вітер мене доганяє. Я помчу, як в дитинстві, степами. Там у полі багаття розпалю, Зоряним небом накриюсь. Та й буду зірки рахувати, Аж поки росою не вмиюсь. Нехай хрумають коні травичку, Нехай перепел пісню співає. Я дивитимусь в небо бездонне,...

Читати далі...

Віктор Бойко ДЕГРАДАЦІЯ

Суспільство стає деградованим. Якась «гідра»… із часу встає. Рушить все, як жорстокою повінню І життя наше вічне псує. Уже пам’ятні знаки й гардеробники Усе рушать, здають все на «лом». Найсучасніші наші «достойники» Душі ранять стволом і пером. Поля маком колись засівали, Як додаток: в батон, чи у хліб, А сьогодні це зілля повстало Знаком смерті, тривоги і бід. З екранів похабщина ллється І опіум в небо стовпом. Дике рило оскалом сміється Поправши щасливу любов...

Читати далі...

Віктор Бойко ЗОЗУЛЯ

[Приєднана картинка] У садочку вишневім Мати рідна стояла, Тихо так прислухалась, Як зозуля кувала. Вона тихо молилась І зозулю просила: Накукуй мені долю. Потім заголосила. Щось Зозуля сказала, Мама скрикнула з болю: «Чоловік твій загине В сорок першім у полі. Твій синочок-первісток Проживе двадцять рочків, І загубиться в вирі, І не буде відстрочки» А про меншого сина Не сказала нічого. Пожаліла напевно – Не схотіла тривожить. І...

Читати далі...

Довибирались

Добрий Вам день дорогі мої Українці! Розуміючи ціну вашого дорогого часу, все ж прошу дозволу поспілкуватися. А вірніше виговоритись. Незважаючи на мій, вже давно похилий вік, не бажаю залишатись байдужим до ситуації, що нині склалась в Україні. Хоч маю в душі великий сум, що так сталося на тих останніх президентських виборах. Просто так склалася ситуація, що незважаючи на титанічні потуги не вдалося відстояти Україну. Та все ж вважаю, що нам не слід вішати носа. Бо що не...

Читати далі...