Довибирались
- 04.06.11, 12:22
Добрий Вам день дорогі мої Українці! Розуміючи ціну вашого дорогого часу, все ж прошу дозволу поспілкуватися. А вірніше виговоритись. Незважаючи на мій, вже давно похилий вік, не бажаю залишатись байдужим до ситуації, що нині склалась в Україні. Хоч маю в душі великий сум, що так сталося на тих останніх президентських виборах. Просто так склалася ситуація, що незважаючи на титанічні потуги не вдалося відстояти Україну. Та все ж вважаю, що нам не слід вішати носа. Бо що не кажи, а більша частина Українців на останніх виборах проголосувала за краще майбутнє. А хто вибрав, (за пакет гречки) собі майбутнє жити по «понятіям» – то їхня дорога і на них рівнятись – собі гірше. Зараз навіть сумно дивитись на ці жалюгідні обличчя зрадників ідеї Майдану, котрі колись поливали брудом тих же регіоналів, а нині, як шавки в поклонах цілують їм руки, якби лиш допустили до державного корита.
Українці, віддавши в руки кримінальному авторитету державу, забруднили себе всесвітнім соромом, а ті, що зрадили Україну назавжди залишаться чорним більмом в очах справжніх українців.
Всі ці: Ющенки, Литвинівці, Яценюки, Кириленки і їм подібні, на історичній дорозі України, залишаться просто зрадниками в історичній книзі України і зітруться з пам’яті народу, як поганий сон. А нам, справжнім українцям, потрібно жити для наших дітей і майбутнього Матері-України.
Ось для отих манкуртів і пропоную декілька слів про те, як вони продали долю України на відкуп кримінальному, олігархічному кланові.
ДО ВИБИРАЛИСЬ
Українці, віддавши в руки кримінальному авторитету державу, забруднили себе всесвітнім соромом, а ті, що зрадили Україну назавжди залишаться чорним більмом в очах справжніх українців.
Всі ці: Ющенки, Литвинівці, Яценюки, Кириленки і їм подібні, на історичній дорозі України, залишаться просто зрадниками в історичній книзі України і зітруться з пам’яті народу, як поганий сон. А нам, справжнім українцям, потрібно жити для наших дітей і майбутнього Матері-України.
Ось для отих манкуртів і пропоную декілька слів про те, як вони продали долю України на відкуп кримінальному, олігархічному кланові.
ДО ВИБИРАЛИСЬ
Летів лелека із далека
І плюнув в нашу акваторію.
Тепер Вкраїна – має «зека»
І зону – замість території.
Ех! Заживем ми по «понятіям»
І мова буде в нас зі «сходу»,
І розцвіте в нас бюрократія,
Й будуть раби замість народу.
І Бог лиш зна, на який термін,
Буде брехня з газетних шпальт,
Що нам напише леді-Герман,
А пікнем, – швидко під асфальт.
Нас знов кормитиме капустою
«Економіст» блатний Азаров
І ми тоді лише припустимо,
Що на Майдані були даром.
Нас знов «казлами» називатимуть,
Нас знов пошле Азаров «На?..»
І знов накрилась демократія –
Замість життя – буде війна.
Знов будем шмаркатись в ганчірочку –
Чого добро від нас пливе?
І будем заглядати в дірочку:
Ой, як Європа там живе!
Та ми ж самі таке посіяли,
До вибирались до біди.
Ми про месію свого мріяли,
А вийшло все в нас, як завжди.
А він нас зраджував сплановано,
Все вішав локшину на вуха,
Про демократію оновлену,
А ми як стадо його слухали.
Він же все гріб «руками чистими»,
Та «дефирамби» нам співав
І жер за нас ікру зернистую,
І все карман свій напихав.
Тепер мовчіть, наче обкурені,
Схиляйтесь за стакан води,
Бо ви тепер усі обдурені
І ждіть від «Янека» біди.
Залазьте мовчки в свого воза:
В Європу – соб, на «Схід» – цабе,
Їжте Азаровську капусту
І проклинайте своє «Бе».
І плюнув в нашу акваторію.
Тепер Вкраїна – має «зека»
І зону – замість території.
Ех! Заживем ми по «понятіям»
І мова буде в нас зі «сходу»,
І розцвіте в нас бюрократія,
Й будуть раби замість народу.
І Бог лиш зна, на який термін,
Буде брехня з газетних шпальт,
Що нам напише леді-Герман,
А пікнем, – швидко під асфальт.
Нас знов кормитиме капустою
«Економіст» блатний Азаров
І ми тоді лише припустимо,
Що на Майдані були даром.
Нас знов «казлами» називатимуть,
Нас знов пошле Азаров «На?..»
І знов накрилась демократія –
Замість життя – буде війна.
Знов будем шмаркатись в ганчірочку –
Чого добро від нас пливе?
І будем заглядати в дірочку:
Ой, як Європа там живе!
Та ми ж самі таке посіяли,
До вибирались до біди.
Ми про месію свого мріяли,
А вийшло все в нас, як завжди.
А він нас зраджував сплановано,
Все вішав локшину на вуха,
Про демократію оновлену,
А ми як стадо його слухали.
Він же все гріб «руками чистими»,
Та «дефирамби» нам співав
І жер за нас ікру зернистую,
І все карман свій напихав.
Тепер мовчіть, наче обкурені,
Схиляйтесь за стакан води,
Бо ви тепер усі обдурені
І ждіть від «Янека» біди.
Залазьте мовчки в свого воза:
В Європу – соб, на «Схід» – цабе,
Їжте Азаровську капусту
І проклинайте своє «Бе».
0
Коментарі