Профіль

sarah gellar

sarah gellar

Україна, Вінниця

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Сто кроків

  • 11.04.16, 10:10
Сто кроків до морського дна,
І сил бувало не ставало,
Чи прокидалася без сна,
Чи віри вже не вистачало..

Сто кроків , тисячі хвилин,
Мільйони правильних думок,
Очищення і декілька причин,
Молитви, що оберіга від мук.

Сто слів, промовлених собі,
І людям, чистих, від душі,
Та білий прапор - це не бій,
А простір, де нема межі..

Сто вигадок і втрата їх,
Ілюзій двісті, що минули,
Залишивши по собі сміх,
І цінність усього, що було.

Сто кроків до морського дна,
Де зовсім тихо, є повітря,
Де помічаєш - це вона..
Гармонія, без вітру.
..

Годинник

  • 27.03.16, 01:05
Де спуск лежить і простір моря,
Смак затишку - співає чистота,
Де видно світлі, ранні хвилі,
Живе краса - мовчать вуста.

Із небом зв'язаний годинник,
І мушлі - пам'ять що, трима,
Показує момент - він свідок,
Так тихо душу обійма..

Дві стрілки знають безкінечність,
З'єдна їх небо з глибиною,
І відтепер смакують ніжність,
Зустрівшись з теплою весною.

Відповіді.

  • 24.03.16, 10:34
25./ Всі відповіді приходять, коли закінчується гомін думок. В тиші ви знаходите себе справжню/нього і починаєте чути, чого хоче серце, чого прагне душа. По цій стежці варто йти. Тоді вибір буде правильний. Час показує і змінює все. Кожна хвилина. Цінності міняються і важливе втрачає свою вагомість.. Спокій приходить через прийняття себе, людей, світу і через любов, яка завжди була.. але про яку забувають.. через усвідомлення простоти і відсутність очікувань. Зміни приходять з діями. Все, що ви шукаєте - вже є всередині вас. А чудеса стаються щодня..Просто міняється погляд - життя змінює.. І ваш вибір, бачити їх, чи ні.. Почніть.

Пряма

  • 15.03.16, 22:52
Де ліс закінчується - йде пряма,
Така проста і чистая від бруду,
Там теплий тихий вітер обійма,
Є знак залишитись - там чудо.

Навколо діти випромінюють добро,
Наввипередки бігши просто так,
Похилий вік людей несе любов,
У їхній посмішці відчується цей смак.

Ідеш, з'єднавшись з тінню лиш вперед,
Не оглядаючись на те, що відійшло,
То не каміння, а пісок, бо слід,
Лишаєш за собою - все знайшлось.

В руках порожньо, плечі вільні,
Немає ноші, легкість і вогонь,
Всередині палає, все спокійно,
І спершу вигляда як дивний сон.

До тебе наближаються ще люди,
І в очі кожному ти дивишся, ясні,
Та відпускаєш все, що зайве, радо,
Прощаєш, хтось лишається, не всі.

Велике дерево, що квітне - підійдеш,
І сядеш поруч, притулившись лиш,
Ти там свій спокій віднайдеш,
Станцюєш, усвідомивши - не спиш..


"мої 4-рядкові хвилі"

  • 08.03.16, 23:33
***
І серця стук є в унісон,
Годиннику в стіні,
Я відчуваю змін мусон,
Великих..що в мені.

***
Порожньо,відпустила зайве,
Та вітер прибирає лиш,
Малює мрії.. і ще трави,
У час як спиш.

***
Роки летять у тую скриню,
Де таїнство лежить,
Секунди пада у долоню,
Де вибір ще сидить.

***
Смак, що солодкий- знаю,
І гірко інколи бува,
Та пісня все ще грає..
Знов радісно става.

***
Трикутник розпадається,
У рівну білую пряму,
І серце прокидається,
Відчую та прийму.

***
Є необхідність до моря,
Полинути хутчіш,
Я попрощалась з горем,
Серце.. не спиш?

***
Де берег - там є спокій,
Не лізь під хвилю,
І тане лід щороку,
Іде на волю..

***
Є розкіш просто жити,
І дихати щоранку,
Є змога покохати,
На світанку...

...





Проект 'Tell me a story'

  • 04.02.16, 22:26
Всім натхнення...Життя просте.

https://www.youtube.com/watch?v=zzvccOgCoH0

Without speech ( on English)

  • 12.01.16, 14:48

Мій другий витвір англійською )) надіюсь граматика не постраждала) вірш простенький та все ж щось нове для мене.. )


You dream to fly behind the sky,
And save the innocence inside,
You want to learn best shore side,
And leave the place without pride.


It's real..only when you try,
To change your habits and your mind,
It's clear to see new line of life-
Depends of choice and what you like.


Take off your glasses of illusion,
And throw a vase with the confusion,
Take on reality and watch..
Try feel the love without speech.


Сходи вгору

  • 12.01.16, 13:30
Я підіймаюсь сходами угору,
Від шуму далі, вище і повільно,
Це, ніби підкорити вперше гору,
Де на вершині почуватимешся вільно.

Та вже не впершеє  піду туди,
Хоч і змагання сумнівів бувало,
Зове той шлях напитися води-
Там досхочу та сонце зігрівало.

..Скоріш з середини, із кожним кроком,
Воно все більш світило, просто так,
І я вважала це можливим знаком ,
Та йшла наосліп, вже не перший рік.

Почався шлях важливий цей раніше,
З порожньої сторінки, білосніжна..
Вона була тонка, тендітна, інша..
Із променем надії, зовсім ніжна.

Є рішення - шляху назад немає,
Багато сходинок вже пройдено тепер,
На ній з'явилась музика, літала..
З кількох лиш нот очистився мій зір.

Із кольорами познайомилась раптово,
Що залишилися, фарбуючи її,
Частково, повністю, із часом знову,
Такі вже рідні,світлі та свої..

Я йтиму поки чую тихий голос,
Що зве ,як грає музика в душі..

Міст

  • 11.01.16, 23:45
Міст, що мовчить. Чи ти уже ступаєш?
І робиш крок в прозорість споглядання?
Стоїть там знак, якого ти шукаєш,
Що прийме всі твої душі зізнання.

Те дерево над ним покаже мудрість,
Що йде у поколіннях до людей,
Її пізнавши - відкривають щирість,
І повний світ смарагдових ідей.

Пройтись не займе забагато часу,
Та міст приймає чистоту сердець,
І тільки з цим отримаєш відразу,
Що бажане і прагнуть сотні лиць.

Крок, другий, відійдеш від шуму,
Від швидкості, бентежних голосів,
І в тиші цій побачиш панораму - 
Та все зійдеться - полюси плюсів.

Не будуть гойдалкою тою терези
Емоцій всіх.. - вже сяятиме сонце.


Про любов. ( з особистого. щоденникові записи)

  • 08.01.16, 15:56
Хочеться поділитись..

Як я вчилась любити.


***
Перед любов'ю була порожнеча.
Всередині ,після того як прощаєш людей, за весь час , за всі роки, як прощаєш себе..- залишається порожнеча. Тиха і невагома.
І тоді я звернулась до Бога..

Захотілось відчути любов. Такою яка вона є. Та перед тим як відчути, потрібно очистити серце.. Почались пошуки, не ззовні, а з середини. Була перша молитва і ясне явне бажання цього досягти. Потім був час тиші. Години тиші. Зникли всі запитання і прийшло чуття, світло, відчула Дух. Медитація дає нове розуміння. Вибір дає зміни.

Ми всі - діти Божі і всі потребуєм любові. Кожен має свою стежку і для віднайдення починати потрібно зі змін себе. Своїх думок, внутрішнього світу, бачення.
Коли темно , самотньо чи сумно потрібно Намагатись побачити хоч один промінь світла. Це і буде відповіддю. Та це вибір. Бачити його чи ні. Усвідомлений. 

Всі люди - дзеркала. А відповіді - всередині нас.
На той період мені не вистачало в житті любові. І я знайшла вислів . "Чого тобі не вистачає - віддай це, нічого не очікуй, щиро ..-і все повернеться в твоє життя". Вразило. Як це так ? Не чекаючи віддати ?
Та потім я спробувала..
І тоді все почалось.

Шлях, де я просто ділилась і мені це доставляло радість.І все , що віддавала ,його не ставало менше, а навпаки..Я зрозуміла, що це Вихід.
Тепло, що відчувалось, неможливо було описати. Це було щось нове..Зовсім нове.

ЛЮБОВ ДО СЕБЕ
Крок самий перший. Прийняти себе,такими, які Ви є, зі всім що маєте . Це необхідно .Прийняла..
 Усвідомлене прийняття і подальше розкриття змінило ставлення до себе. З'явилась спочатку повага, потім любов..Змінились звички, поведінка. Прийшло глибоке розуміння, що кожен з нас -індивідуальний, неповторний і є частиною цього прекрасного світу і може принести в нього щось хороше. Саме так - "Прекрасного". Ваше бачення теж є вибором..

Потрібно просто розкрити це. Свої вміння, талант, можливості. Кожна людина в чомусь талановита і це факт. Вірте, поставте ціль і віднайдете. Для розкриття потрібно вчитись слухати себе, довіряти, чути, бути собою , без жодної маски та страхів. Ви вже вільні..Відкиньте зайве і побачите. Будьте зараз. Живіть..

ЛЮБОВ ДО ЖИТТЯ.
Наступний крок народжується вслід після першого. Починаєш дивитись на все по-новому, сприймаєш все навколо - як чудо, як прекрасне творіння Бога. Люди, дії, природа, все, що відчувається, рух - все це процес, в якому починаєш помічати особливу красу та більше хорошого, процес ,частиною якого  ти є.Кожен з Вас.
Все спочатку, відчуваєш вперше момент, в якому присутня. Відпустивши  минуле та очищуючи думки - це можливо ..Відчувала з кожним днем все більше, і знову ж прийшло розуміння, що життя  є лиш Тут і Зараз. Більше ніде..Ти прокидаєшся, ніби вперше .І надалі кожен день, кожен промінь, кожна посмішка стає цінністю та чудом. Закохуєшся у все. І приходить вдячність. Без неї ніяк.. Ти бачиш світло, Концентруєшся на ньому і темрява зникає. Ти обираєш світло. Приходить єдність з цим потоком..

БЕЗУМОВНА ЛЮБОВ ДО ЛЮДЕЙ.
"Неможливо ділитись , не наповнивши себе".
Прощаючи - ми очищаємо серце, приймаючи себе- вчимось приймати інших. (!) Людські дії залежать або від наявності любові, або від її недостатку. ВСЕ .(!)  І це істина. Потрібно її прийняти . І тоді зміниться відношення до всіх, хто навколо. Назавжди.. Людський вибір та поведінка не завжди приносять радість та потрібно обрати правильно. Що значить правильно ? Не осуджувати, не відповідати злом на зло, не осміювати. Все приходить з часом..
БЕЗ УМОВ - ти просто любиш тих, хто є поруч, такими якими вони є , за їх цінності, погляди, вміння чи невміння , просто за присутність, не намагаєшся їх змінити чи щось вимагати, осміяти чи засудити. Інакше це не любов. Ти ділишся власним простором та щастям, знаючи, що менше не стане..не чекаючи, що тобі хтось щось був чи буде винен. Ні.. Ніхто. Ти просто робиш це і все. Поважаючи тих хто є.

ВЗАЄМНА ЛЮБОВ .
Взаємоповага до чужого життя. Цінність певної людини і віддача. 
Істинна, щира потребує догляду, фундаменту та праці двох людей. Її будують , підтримують як вогонь, що горить, бережуть і дають повну свободу у існуванні. Присутня величезна довіра обох людей та бажання  ощасливити без причин, надихати, підримувати. Така любов є цінний скарб. Тому і є рідкістю на сьогодні. Та вона можлива, якщо почати з себе..І якщо річ ідеться дійсно про Істину любов, що дається Богом.


 ***Я пишу це не з ціллю почути відклики чи суперечливі погляди на все. А з ціллю поділитись як дійшла до цього сама. Всім любові взаємної...

"Хочете побачити і відчути Бога - навчіться любити ."