Я хочу залишатися собою,
Не одягавши маску прикриття,
З всіма недоліками здати зброю,
І просто жить, відкрити почуття.

Не хочу бачити театр драм,
Де люди грають інші ролі,
Я хочу щирості в обличчі там,
Де бачу рідність душ і долі.

Щоб люди відкривалися частіше,
Бо кожен - незамінний хризоліт.. 

Я вдячна Богу за свої уроки,
Терпіння, мудрість і шматочок віри,
Я вдячна, що робила певні кроки,
Коли сіріло небо, без довіри..

Я вдячна Богу за підказку долі,
Що підштовхнула йти вперед,
Інакше б не побачила я волі,
Згубила б серце на нівець і вщент.

Я вдячна, відрізняю добре й зло,
І прислухаюсь до своїх емоцій,
Я вдячна зараз, що це все було,
Життя навчає з різності позицій.

Я вдячна Богу за усіх людей,
Які поклали часточку в фундамент-
Характеру і подали ідей,
Як жити далі,малювать орнамент.

Бажаю Вам кохать сильніше вітру,
Сильніше бурі, яка не стиха,
Сильніш морозу, що не чутно рук,
Сильніш цунамі, що здійма в верха.

Бажаю Вам пізнать прекрасне,
Те п'янко-свіже відчуття,
І свічку берегти, яка не гасне,
Не місяці - десятки літ життя.

Бажаю Вам дивитися у очі,
І бачить там частиночку себе,
Бажаю знать, що навіть серед ночі,
В безпеці серце, обіймуть тебе.

Бажаю Вам відкритись без боязні,
Тримати руку, довірять собі,
Бажаю не зважать, коли Ви різні,
І чути серця спів як при мольбі.

А знаешь, я не рождена для боли,
Для тайн, прокленов, злости, суеты,
Для ежедневной жалости, печали,
Я не из тех, сжигающих мосты.

Я рождена воистину для счастья,
Свободной быть велел мне Бог,
Для радости, заботы, веры есть я,
Для чистых чувств - вот мой итог.

Пускайте злість,

Та дивна карусель по кругу,

Як вранішня роса обмиє ноги,

І поки вітер розвивав волосся,

Вы видели весной закаты?