Колись..

Із старовинних скринь дістанем спогад,

Моменти щастя, що у пам'яті живуть,

Як прийде холод і віднайде привід,

То з ним чуття у подорож позвуть..

...

..де мінус двадцять і гаряче серце,

де сніг, морози, щирість та добро,

де друзі відчиняють дому дверці,

де щастя - гість прижилось і жило.

..там смак чудес, очікувань та казки,

там вимір радості.. - де всі за руку,

там сяйво найяскравішої зірки,

що серед сотен..де гучнії звуки.

..де карнавал розкішних кольорів,

вітання..лиш горять ясніше очі..

де атмосфера переповнює..та спів,

там не закінчуються світлі ночі.

..немає краю тих веселих тІней,

що випромінюють свою просту любов.

Останні статті

119.12.15, 00:39

Сонет?

219.12.15, 02:18

Гарно!
щоправда,туди де мiнус двадцять щось не дуже хотiлося б,а от де плюс-я б залюбки)))

319.12.15, 08:15Відповідь на 1 від Triumfator65

звичайний вірш )

419.12.15, 09:14Відповідь на 3 від sarah gellar

Я не хочу ритись в ньому, намагаючись вказати на мінуси. Це ж не головне. Головне -- що кожне слово у тебе від душі.

519.12.15, 10:36Відповідь на 4 від Triumfator65