Лист до Життя..або Подяка за Кожен День

Любе Життя,

Пишу, щоб сказати тобі дещо важливе…Але вибач, почекай, трохи згодом…Спочатку трохи про дещо інше…мої справи…

Знаєш,
нещодавно відчула, що трохи втомилася від твого шаленого ритму…В певний
момент захотілося взяти невеличкий «тайм-аут», може трошечки прихворіти,
щоб залишившись вдома просто лежати у ліжку, дивлячись фільми, куштуючи
якусь «вкусняшку»…Останні тижні два так думала…Та кожного ранку
прокидалася, йшла до школи…І, ти уявляєш така якась прикрість і може
навіть певна злість мене охопила,щось схоже на «Блін, Життя, Ти що не
можеш виконати моє прохання? Що мені хоч деньок не можна відпочити?»
Ти знаєш, в певний момент просто зневірилася в твоїй справедливості,
подумала, що ти мене зовсім не чуєш…Аж раптом переконалася, що це не
так…Може пам"ятаєш,саме тоді коли я вирішила, що, якщо все відбувається
не за моїм сценарієм, то, напевно,Ти готуєш для мене щось
краще..набагато цікавіше, аніж банальне «нічого нероблення» вдома…І ти
тоді почуло мене…Це все так вражаюче.. Кожен день для став по-своєму
унікальним..емоційним..насиченим..(може не завжди тільки
приємними емоціями, але ж я і це зрозуміла-це..Твої цінні уроки..кроки до
ще більшого Щастя..)..Нові події..емоції…стосунки з
людьми…спілкування…Все це я б втратила,якби ти виконало мої вимоги…
Тож тепер я підхожу до головного..
Життя,
моє любе Життя…від усього Серця Дякую Тобі за Ці події…за ту теперішню
Цінність кожного дня…За той сценарій,який Ти мені пропонуєш…