Дурниці..

Часто хочеться зробити приємне людям..Привітати з Днем народження людину, з якої,може, не так близько і часто спілкуєшся, але все одно пам’ятаєш про неї..Подарувати щось без приводу близьким людям, посміхнутися випадковому перехожому..Ти робиш це просто тому, що так Відчуваєш в той момент..Це говорить твоя Душа..*
А потім починаєш дивитися на це, аналізувати і щось каже «Боже, як це, напевно, по-дурацьки виглядало..Навіщо це взагалі було робити?» Але це вже говорить твій мозок..але він не знає, що таке Відчувати! Він переживає за своє власне его, власний імідж, хто і що про нього подумає..Але, до біса, це ніщо, порівняно з тим що ти можеш подарувати іншим людям часточку Світла в твоїй Душі! Нехай я буду виглядати по-дурному, як завгодно..Лише хочу,щоб ті «дурниці», які я роблю стосовно інших людей, доходили до їхніх сердець!І відчувалися ними так, як я хочу це донести до них в той момент! *)))