З рештою, так - жити розпатраним краще
Не відпускай душу собачу мою
Весь отой рай – просто фарбований ящик
Глечик для крил
Втеча у мрію свою

Гавкіт почуй - це я біжу за тобою
Знаю твій слід, бачу вже спину твою
Знаєш бодай, що за твоєю спиною
Щоб не було
Завжди я тихо стою

Бог помагай тим, кому боляче жити
В глину кидай житню солому й пісок
Мовчки додай все що ми сміли просити
В рани вкладай
Білим вапном затирай

тепла ванна гарячий чай
у міста заповзає спокій
теплі казочки по ночах
вітер дме тобі просто в око
братик кіт балакуча сорока
хто порушив мій сон одинокий
що я майже вже не помічав

давай пачкать пальцы
дешевым вином
давай сговоримся
с тобой заодно
давай напиваться
давай говорить
а потом улыбаться
давай заберемся
на самое дно
до наших форзацев
давай притворимся
что мы заодно
и нам только двадцать

Настоящим поздравляю администрацию этого некогда приличного сайта с наступающими праздниками. Хочу выразить благодарность за все, что ныне успешно ими проебано, а также за пиздаватые видеоролики в личной почте. Такой хуеты еще пока нигде не было - передовые идеи в действии. Молодцы ребята!

Новостная страница стала похожа на некий спам-центр, вроде тех, которые наполнены битыми или зараженными ссылками на скачивание музыки и фильмов. Таких заголовков я давненько не читал - "открылась страшная правда!", "Звезда М оказалась геем!", "мэр Киева улетел на Альфа-Центавра"

Да вы чо, бляди криворукие, делаете-то, а?
Луч поноса в ваши светлые умы.

З.Ы. Я таки предлагаю досмотреть это видео, чтобы понять кого так по-хамски рекламируют и уж точно никогда не пользоваться их услугами, если только это не реклама скорой помощи.

коли ітимеш, залиш по собі сакральну жертву аби їй було що одягнути і кого зжерти, аби той демон всередині неї мав всього вдосталь аби він спав собі тихо півроку чи більше поспіль а як не стане вже навіть запаху твого сліду нехай ненависть їй розпікає обличчя й очі і як все це провокуватиме лиш огиду тоді ти знатимеш врешті ціну сльозам дівочим засни спокійно нехай хтось інший сьогодні плаче

Если начать выбираться из постели к началу одиннадцатого – планета выглядит иначе. Зуб даю – это так.

Там легкий мороз и солнце во все небо. Штаб авиации проводит полеты над городом и неуклюжие серые транспорты резвятся над городом, будто киты, что забыли комплекцию и годы. В небе конечно больше солнца, но и здесь внизу его бывает достаточно. Девочки в темных очках и вязанных шапках улыбаются встречным. Город похож на лыжный курорт в разгар сезона. Остро не хватает глинтвейна на каждом углу.
[ Люди охотно помогают ]

Протоптать в сугробах тропинку к сараю. Достать лопату – старую совковую лопату. И приняться за работу. Не то чтобы за работу, а скорее вернуться в песочницу, которой в этом дворе нет уже много лет. Откапывать дорожку по пояс, и не думать вовсе ни о чем. Стенам этим больше чем мне, деревья эти знают меня всю жизнь, да и снег здесь далеко не впервые. Нам вполне удобно молчать, когда никого больше нет.

[ Спустя час, ]

марніти вдома, мріяти про вітер
шукать на мапах відстань невідому
тобі і жодному з знайомих
радіти мовчки ранньому підйому
вклонятися хрестам уздовж дороги
так ніби просто розминаєш ноги
опісля довгого сидіння у машині
і вже зимові вигуки пташині
як точний час по радіо сприймати
і відстані між сутінком і світлом
точніше за годинник рахувати
і засинати як мала дитина

і ким ти будеш там в кінці тунелю вчень та зауважень
яких ти наберешся вражень, яке іще лайно за ціль
тобі служитиме?

струнке, високе і смішне – маленький шрам на тлі обличчя
ми одне одному так личим, як кава й тісто запашне
і зранку ти береш кашне, але не надягаєш ліфчик

помада в сумочці й олівчик і безліч різних порожнеч
в очах твоїх хто перелічить?