Самотність...

Я сьогодні бачив твої очі,

В них світилась лиш одна сльоза.

Вже втомилась плакати щоночі,

Та тримає біль лихий душа.

Про кохання ніжне все питати,

Вже не мають сил твої вуста.

Лише тихо можуть шепотіти,

Господи,  у чому винна я…

І невзмозі ти перо тримати,

Про кохання не складеш віршів.

Лиш думками горя лист багатий,

Та пустим безлюддям твоїх снів.

Погляд той, що радістю світився,

Сірим горем споглядає небо.

Він пішов… Він поряд не лишився…

Ти ж - живи. Тобі триматись треба…

© Ветер Города