Таємниця Путі
- 09.12.14, 12:25
(уривок з фантастичної оповіді)
Ось, який уже раз, він встав з ліжка і ходив по кімнаті, не находячи спокою. Він уже знав, що його існування може закінчитись в любий час, а там… Там… А «там» існує, і він це точно знав, але існує мабуть без нього, кому, як не йому знати стільки про все те, що відбувається на справді, може й не так достеменно, але суть нашого буття розумів. Терпіти, чекати, було нестерпно, його вимкнуть, так як він «там» не був потрібний. Туди беруть тільки тих, хто потрібен Богу, яку користь він приніс йому і планеті, він був не імунітетом, а хворобою… Треба, ой як треба втриматись «тут», бо «там» його уже не буде. Він робить все, якомога все, аби як на довше продовжити життя. Він знайшов свою надію в столичному Центрі трансплантології і штучних органів імені Шума. Цей професор був тою струною, за яку він вчепився, щоб зіграти мелодію безсмертя. Він дав йому все необхідне для цього: приміщення, апаратуру, всяке приладдя і причандалля, а головне матеріал, він приходив постійно з так названих ДНР і НЛР.
Рука сама потягнулась до телефону, дзвінок і там він почув заспаний голос:
- Я слухаю вас.
- Як наші успіхи?
- На жаль, поки не має чим вас порадувати. Іде відторгнення мозку від тіла і ще дуже важко втримати тей час, який дає можливість не втратити свідомість мозку. Розумієте, пацієнт і донор повинен буди живими при операції, якщо навіть вдасться пару разів зробити це, це все рівно не дає стопроцентну гарантію того, що вона буде вдалою в вашому випадку. Але маємо надію.
- Дякую, якщо вдасться, дзвоніть зразу, де б я не був.
- До побачення Путі, я так і зроблю.
Який уже раз, він чув про те, що учені мають надію, та час бере своє, а він смертний. Але як же ж, він же пам’ятає, що в Біблії читав, що воскреснуть ті, кому відтяли голови.
Щоб заспокоїти себе і втримати рівновагу, він почав мріяти про те, як його мозок буде в гарному і здоровому тілі молодого юнака, у якого все буде підготовлено до райського життя і ніхто і ніколи не здогадається, що раніше він був Питі.
А в цей час, десь дуже далеко, посміхалася вона. Їй було важко його зрозуміти, як це ж так, йде на все, ради свого безсмертя «тут» і нічогісінько не робить, щоб попасти «туди».
Ось, який уже раз, він встав з ліжка і ходив по кімнаті, не находячи спокою. Він уже знав, що його існування може закінчитись в любий час, а там… Там… А «там» існує, і він це точно знав, але існує мабуть без нього, кому, як не йому знати стільки про все те, що відбувається на справді, може й не так достеменно, але суть нашого буття розумів. Терпіти, чекати, було нестерпно, його вимкнуть, так як він «там» не був потрібний. Туди беруть тільки тих, хто потрібен Богу, яку користь він приніс йому і планеті, він був не імунітетом, а хворобою… Треба, ой як треба втриматись «тут», бо «там» його уже не буде. Він робить все, якомога все, аби як на довше продовжити життя. Він знайшов свою надію в столичному Центрі трансплантології і штучних органів імені Шума. Цей професор був тою струною, за яку він вчепився, щоб зіграти мелодію безсмертя. Він дав йому все необхідне для цього: приміщення, апаратуру, всяке приладдя і причандалля, а головне матеріал, він приходив постійно з так названих ДНР і НЛР.
Рука сама потягнулась до телефону, дзвінок і там він почув заспаний голос:
- Я слухаю вас.
- Як наші успіхи?
- На жаль, поки не має чим вас порадувати. Іде відторгнення мозку від тіла і ще дуже важко втримати тей час, який дає можливість не втратити свідомість мозку. Розумієте, пацієнт і донор повинен буди живими при операції, якщо навіть вдасться пару разів зробити це, це все рівно не дає стопроцентну гарантію того, що вона буде вдалою в вашому випадку. Але маємо надію.
- Дякую, якщо вдасться, дзвоніть зразу, де б я не був.
- До побачення Путі, я так і зроблю.
Який уже раз, він чув про те, що учені мають надію, та час бере своє, а він смертний. Але як же ж, він же пам’ятає, що в Біблії читав, що воскреснуть ті, кому відтяли голови.
Щоб заспокоїти себе і втримати рівновагу, він почав мріяти про те, як його мозок буде в гарному і здоровому тілі молодого юнака, у якого все буде підготовлено до райського життя і ніхто і ніколи не здогадається, що раніше він був Питі.
А в цей час, десь дуже далеко, посміхалася вона. Їй було важко його зрозуміти, як це ж так, йде на все, ради свого безсмертя «тут» і нічогісінько не робить, щоб попасти «туди».
7
Коментарі
ЛУКАВИЙ
19.12.14, 12:34
з куда урвала
На_рече_На
29.12.14, 12:36Відповідь на 1 від ЛУКАВИЙ
ЛУКАВИЙ
39.12.14, 12:38Відповідь на 2 від На_рече_На
можна! і нужно!
На_рече_На
49.12.14, 12:40Відповідь на 3 від ЛУКАВИЙ
ЛУКАВИЙ
59.12.14, 12:42Відповідь на 4 від На_рече_На
Tatosha
69.12.14, 13:27
Чудова іспанська мова.
отак вот
Puta - повія, putin - маленька сучка.
Bandera - бойовий стяг
На_рече_На
79.12.14, 13:30Відповідь на 6 від Tatosha
о, то є так, якщо дуже добре пошукати, то ще й не таке можна найти
Tatosha
89.12.14, 13:33Відповідь на 7 від На_рече_На
ну да....у нас то же есть редкие дебилы
На_рече_На
99.12.14, 13:36Відповідь на 8 від Tatosha
Взять, например слово Вол и перевести на украинский, получим Віл, а якщо введемо в пошук, що означа це слово і байки про нього, то таку інформацію отримаємо, що в нас до золотого тільця дійде, якому поклонялися, а Бога зрадили.
Tatosha
109.12.14, 13:39Відповідь на 9 від На_рече_На