хочу сюди!
 

Кристина

34 роки, діва, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

Дівчинка

  • 10.06.15, 19:15

Написано 13. 02.14. 

Дівчинку я побачив біля розбитого кіоска. В ньому були виламані двері, обгорілий дах і величезна дірка замість вікна. Дівчинка гралася з якимось мотлохом, що його ганяв по тротуару вітер біля руїн. Побачивши мене, вона посміхнулася. Трохи ламаючи слова, сказала:

- Хочеш солодкої води або печива? Там ще є. 

Вона простягла мені в маленькій брудній руці почату пачку галет. Я взяв їх і спитав:

- В місті спокійно?

- Так. - одразу відповіла вона. - Одні собаки. Вони поки що ліниві. В магазинах знаходять їжу.  Але вночі краще закритися десь в квартирі. 

- А де люди?

- Люди пішли на схід. За якимось дядьком. В нього була зброя. Він сказав, що там - порядок. Люди повірили і пішли. 

- А ти чому не пішла?

- Я не вірю людям в формі. Моя собака раніше, коли бачила форму, просто казилася. А ось і вона.

На мене бігло якесь чудовисько, волохате та страшне. Гарчачи, зупинилося біля дівчинки.

- Дурненьке... - лагідно промовила вона, засунувши свої пальці в шерсть. - Не злись. Це ж просто людина. Може її погладите? Вона вас обнюхає і все. 

Собака підійшла. Я простяг їй галету. Вона її делікатно взяла з долоні, одним махом проковтнула. Тоді я віддав собаці всю пачку.

- Ну що ж. - врешті сказав я. - Хочеш піти зі мною? 

- Куди? - здивувалася дівчинка.

- Я не знаю. Знаю тільки, що треба щось робити. 

- Та ні. Я, напевно, буду чекати тут на батька. Він обіцяв вернутися. 

Я подивився на неї. Вона нічого не розуміла. Вона захищала себе від світу, що давно полишив її.

- Батько не повернеться - сухо вимовив я. - Тут більше нікого нема. Тільки ти і я. А ще... твоя собака...

- А де ж люди? - здивовано спитала дівчинка.

- Певно на небі. Де ж іще, якщо його не видно вже багато місяців...

Ми йшли під чудернацькими хмарами, що тисли нам на плечі, все далі та далі. В дорозі нам треба було довідатися, в якій стороні світу знаходиться смисл, що виправдає наш шлях, а також, чому цей смисл не був знайдений людьми ще до нас. 

2

Коментарі

110.06.15, 19:28

постапокаліптичненько...

    210.06.15, 19:36Відповідь на 1 від Momyshka

    Це ще було написано до захвату Крима.

      310.06.15, 19:37Відповідь на 2 від ZURLA

      бачу, читабельно

        410.06.15, 19:38Відповідь на 3 від Momyshka

        Дякую)

          510.06.15, 19:40Відповідь на 4 від ZURLA

          викладуй ще якщо є

            610.06.15, 19:40Відповідь на 4 від ZURLA

            о, бачу ще й земляк!

              710.06.15, 19:49Відповідь на 5 від Momyshka

              Та я вже тут виклав сотні текстів

                810.06.15, 19:50Відповідь на 6 від Momyshka

                А то

                  910.06.15, 19:57Відповідь на 7 від ZURLA

                  почитаю

                    Гість: чеБуран

                    1010.06.15, 20:27

                    якось дивно виглядає наступний уривок , цитую :
                    Собака підійшла. Я простяг їй галету. Вона її делікатно взяла з долоні, одним махом проковтнула. Тоді я віддав собаці всю пачку.
                    - Ну що ж. - врешті сказав я. - Хочеш піти зі мною?
                    - Куди? - здивувалася вона....

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна