Віктор Глинянський АСКАНІЯ НОВА
- 10.08.11, 20:51
АСКАНІЯ НОВА.
Свистять вітри в степу таврійськім,
Гудять перекликом віків
Далеким знаком, ще Трипільським
Тут випливає дивний спів.
У вітрі чути шелест долі,
Бринить Асканія Нова
Ганя в степу покотиполем
Історії терпкі слова.
І чути цокотять копита,
І посвист канчука тремтить,
І хтось китайкою накритий
У цім степу гарячім спить.
Іржання Зебр полосатих,
Бізонів буйних грізний рев,
Татарин мертвий хоче встати,
Ричить з віків, як дикий лев.
Неначе щось далеке сниться
Із гірким смаком полину.
Чи може спів перепелиці,
Чи може казка про війну.
Ось мати вклякла біля сина,
Хватає коня за стремено,
Кричить: Вернись! Моя дитино,
А камінь тягне все на дно.
Хто ж донесе з віків далеких
Історії прості слова.
Чи шурхіт крил старих лелечих,
Чи ти Асканія Нова?..
Усе так просто в часі сущім.
Вітри свистять. Їх не спинити.
Вони ведуть у час грядущий,
Де буде пам'ять вічно жити.