Три брати.

Одного разу посперечались три брата, що кожен  свій найде він шлях

І буде кожен з них багатий і панувати, і жирувать.

Так ось побились об заклад

Що ще не тільки вже й багатство а ще й державу будуть мать.

І так вже в них ось ті держави цвісти будуть та розкошувать.

Що бідності не буде й злості, а тільки честь та благодать.

Та кожен брат та й  думку іншу має і душу теж вже не просту.

Сперечатись про одне це  діло, а от робить це вже інша річ.

Так кожен і договоривсь, про зустріч  років так десь через двадцять.

Глядіть ж бо, не осоромтесь, нас всіх наш нарід судить буде і якщо вже хтось скаже, що в у нас в державі лихо й люди бідні, то того ті два брата й покарають.

Відберуть володіння та й перевиховають.

Та вам приховувать не стану, найстарший брат, був хуліган, і пить любив й гулять до рання та тільки й думав, що про «баб»…

Куди ж бо йому та до держави, не схоче він там керувать так тільки ж дай йому порозкошувати та сала більше й горілки, а інше все до чортя в руки.

Та ще скажу вам, поки можу, що ласий старший брат до шапок і так вже він любив збирать їх, що обізвали крадуном. А дарма.

Та все це лиш замальовочка простенька.

Розкажу вам малята, я.

Які держави були створені братами.

Одна велика і могутня, друга – красива і розумна, а третя – й талановита й співоча і красна як дівиця на вечорниці. Кому ж яка дісталась?

Молодший брат узяв розумну, середній могутню, а старший взяв красуню, щоб перед всіма та й хизувать.

Глядіть – но, які в мене лани, скільки піль, та лиш погляньте як нарід в мене «паше» як бджоли заробляють всі на хліб. Тут ви братці та й продули, моя держава краща всіх.

Ти брате не спіши, зажди спитаю в селянина чи ладно вже так жити осьо тут. Сказав молодший брат.

ТИ не серди мене дитино, я старший і у всьому знаю лад. А те що була суперечка у нас колись старинна це все до «фєні» мені щоб знали ви.

Не позволю я вам, розпитать народу, чи добре чи хижо тут йому, щоб знали я старший, а значить карать мене ніхто не буде.

Та помилився старший брат в одному, що кара може різна буть.

Так ось покинули його й державу, усі, брати, та весь його найкращий цвіт забрали.

І залишився братик сам, хоча уроку він з цього не зловив.

Розкошував та пив все більше крові, а нарід рота відкрити  та й не зміг.

Мораль цієї казки є така, що помилка не лиш в одному браті, а й в інших всіх братах за відступ, та й нарід теж не правий, повинен був він хоч слово та й сказать, коли питали, а не мовчать, але за те що промовчали, лиш дякую вже можна нам сказать.                          

Припущення стосовно того,що за вірус в ТБ України.

Що могло зіпсувати українське телебачення? Що могло заразити вірусом і не давати вилікувати цю хворобу нашому ТБ? Що порушило всю систему і основні принципи якісного і справжнього телебачення? Це питання цікавило раніше не всіх, але тепер коли вірус почав знищувати залишки хоч мінімальної «українскості» і  почав настільки сильно прогресувати, це питання стало важливим серед населення, серед народу чи я можливо оптимістка і таке здається тільки мені? Але факт залишається,вирішення шукає більшість і я не є винятком. Так ось, зараз я пошукаю відповіді.  Перше припущення: джерелом усього цього лайна на телебаченні є ніщо інше як комерціалізація та політизація, усе всюди думає про те як добре заробити і відхватити чим більший кусень. Телебачення, яке дійсно було четвертою владою, справді діючою владою такою ж як і усі, маючи ні чим не менші повноваження, вселяючи страх в посадовців і в всі інші гілки влади –  зараз ласує шматком, який кинули інші три гілки , відхвачує, ділиться і живе приспівуючи, як то кажуть «співай, співай пташко, але в клітці і співай те що треба», та нереально споглядати за тим що ТБ стало чемним пажом всіх інших, ні слова і ні букви без дозволу сказати не можна, хоча тут, вибачте, теж помилка, можна, але якщо стосується іншого. Телебачення тільки і думає про те як закинути на свої телеканали чим більше тупих програм, дурних шоу, неправильних новин, а що це ж рейтинг, це ж гроші… Прикро, що влада, повноваження, якої в інших країнах поважають, влада , яку бояться,  до якої намагаються підлизатись, стала в нас звичайним ожирівшим від наглості товстосумом – чомусь тепер в мене така асоціація з ТБ. А ще нищить телебачення копіювання, це ж дійсно потрібно скопіваюти російські телеканали, які взагалі нормальними назвати важко, одні серіали чого варті, а новини то взагалі унікально, так от копіюють наші успішно з них, в кращому випадку з Європи, але як можна копіваюти з Європи? В них там все добре, в них стабільно тому у них шоу про таланти і про стресові ситуації, у них в житті стрес дорівнює нулю. А в нас? Ні,ніхто не допускає талановитих людей, ніхто не придумає країні гарних шоу, все «зарубується», жоден нормальний проект не підходить, бо він має якийсь розумний підгрунт, а з людей треба робити стадо, особливо це почалось зараз, людей шпигують несправжніми і непотрібними новинами. Та й чесно говорячи новини страшно дивитись навіть ті що є, оскільки не хочеться ввечері, коли хочеш відпочити  від всього, дивитись як, когось убили, відрізали голову, підпалили, заховали і не знайшли, а назви які придумують наші редактори? Краса! Кримінальні гонки, Смертельні хованки, та надивишся і страшно жити, і так сумно, і образливо за державу, а тут на тобі новини в яких одна позитивна новина, те що десь там запрацював світлофор, а далі 15 хвилин такого штурму мозкового? І ви хочете знати відповідь що зіпсувало ТБ? Та люди його зіпсували, та те що немає в нас ні ідейності, ні культури елементарної, та те що політика така в нас, те що люди хочуть заробляти гроші, а інших виходів не бачать, от і маємо чудесне телебачення з чудесними сюжетами і журналістами, які діляться на половину, які тішаться з того всього, і які розуміють, що це страшно і розуміють що вони ті ремісники, які по каменю розбирають те ТБ. Чесно говорячи жаль, до сліз стискується серце, бо ж люди в ті далекі 90-ті роки так старались, робили все для того, щоб слуга став паном, розбудовували, життя втрачали, надіялись, а ми банально їх розчаровуємо, ми розрушуємо все, що було створено ми стаємо примітивними рабами без думки, без ідеї, ми не розуміємо, своєї шкоди, ми псуємо все – ми повинні подякувати не тільки Донбасу, ми повинні подякувати собі і не тільки за верхівку, а за всі гілки влади, за все абсолютно, не можуть наші люди жити правильно, крадуть, обманюють і не шкодують, безсовісні абсолютно і тепер я думаю, я знайшла відповідь, що ж зіпсувало українське телебачення і не тільки, а ще й всю державу і це дуже просто, відповідь – це Ми.

Комарницька Марта

Жрн 33с

Україна – держава постійних суперечок, неточностей та війн. Якщо війни раніше були зі зброєю і полководці мірятись силою і аналітичним розумом і це було найголовніше, то зараз в нас важливіші війни, або я неправильно виразилась, в нас ці війни зараз набагато страшніші та не безпечніші. Можу звичайно їх перелічити: перша і найголовніша на мою думку війна міжусобна, тільки у нашій державі, не можуть визначитись на якій мові розмовляти, хоча стоп тут і визначатись не повинні люди, лише у нас не можуть назвати Україну цілісною державою, оскільки ділять державу на «бендеровцов» і «москалів» чи «східняків і західних».  Лише у нас, спочатку обирають владу, а потім починають думати і дякувати. В Україні ще є одна шалена війна, яка пожирає все більше людських сил, з кожнем днем ця війна забирає в людей усе, можливості, людяність і будь яку совість -  це війна чиновників і звичайних, пардон працюючих на себе людей, але щоб правильно працювати і хоч якось мінімально функціонувати у нашій чудо-державі необхідні шалені хабарі, влаштуватись на роботу – дай хабар, звільнитись з роботи – те саме, довести свої права в суді? Що ви панове, забудьте, за це треба теж оплатити. Прийдеш із позовом, на людину, яка тобі ограбувала будинок,в тебе будуть усі докази проти неї , наприклад відеозйомка, а суддя вирішить справу так, що це ти сам себе ограбував і Петренка незаконно звинувачуєш, але це ще не все, в нашій країні чудес потрібно заплатити за все, абсолютно за все. І ви кажете, що так повинно бути? Чи давайте оглянемо далі країну, в якій можливо все? Думаю екскурсія повинна йти далі? А як вам новини в освіті? Тепер історію можна переписувати і викреслювати події, навіщо нам справжня історія вона приносить стрес, а ось ця нова, от вона правильна, звісно люди ж бачили, знають краще, от тепер і вчитись будуть діти по новій історії, але це ще не все, мене болить говорити про освіту, я мабуть зміню тему і розповім про патріотизм, що ж це взагалі пародія вибачайте мене за слово, на патріотизм, молоді хлопці «напялюють» на себе військову форму і б’ють інших людей, але це ще не кінець найгірші патріоти – це які вишиванку на себе одягнуть, будуть ходити і в груди битись, як люблять рідну країну і державу, але при найближчій можливості не зможуть сказати гімн на пам'ять чи елементарно сплутаються і скажуть, що хочуть жити десь інде, наприклад у Франції? А тепер давайте подумаємо, в нас оце от все, не через верхівку, а через нас самих, люди «розпаясались» , молодь веде себе як герої телесеріалів і фільмів, не намагається щось навіть мінімальне зробити для держави. Всім все одно, от і маємо, те що заслужили. Тільки от за державу сумно. Не заслужила вона таких невдячних. Саме тому, я, сівши і подумавши, дійшла висновку, що майбутнє політичне життя країни я бачу не інакше, як під диктатурою.  Ну не вміють жити українці вільно, вони починають грабувати все, а значить їх треба навчити диктатом жити і думати самостійно, головне палку не перегнути. Так ось декілька з пунктів я пропоную вам до уваги шановні читачі:

1.     До влади повинна прийти людина, яка буде національно-налаштована, в якої будуть радикальні погляди на все. Мета головна, якої буде підняти з попелу те, що ще залишилось. Вся влада повинна бути зосереджена в її руках і виконавча, і законодавча.

2.     Ця особа, яка буде називатись  Президент зможе призначити на головні посади в кожній із областей по одній людині, яка і буде відати своїм регіоном і містом. Потім по завершенні терміну Президента а це 10 років, люди будуть обирати його, або будуть обирати з тих регіонів чи матимуть можливість виставити свій варіант.

3.     Але має бути забезпечений обов’язковий контроль за владою усіх цих високо посадовців, а саме тому, буде створений так званий секретний трибунал, який буде слідкувати за роботою усіх у тому числі і Президента, секретний тому, що жоден з посадовців не повинен знати хто належить до трибуналу. Повторюю люди повинні прийти ідейні, щоб все спрацювало.

4.     Увесь бюджет повинен буде розраховуватись до найменшої копійки і ділитись на рівні частини. Багато вкладень повинні надійти до сільського господарства, армії і звісно для наукових розробок.

5.     За приватними підприємцями не буде влаштований контроль їм дадуть вільно займатись своєю справою при вигідних податках так само як і селянам. Головний розвиток повинен йти на сільське господарство і підприємства для розвитку ринку. При цьому селяни як і підприємці рушійна сила держави.

6.     Приватизація державних земель, суворо буде каратись.

7.     Судді будуть призначатись жеребкуванням, в палаті Президента і їхній строк 3 роки.

8.     Найважливішим буде те, що за кожним чиновником буде нагляд, якщо ж держ.посадовець порушить закон, то його буде чекати вище покарання, не зважаючи на обставини.

9.     Мистецтво у всіх його проявах буде заохочуватись грантами . Головною метою буде вивести український кінематограф і взагалі мистецтво в цілому на світовий рівень. Будуть збудовані будинки культури, де молоді митці і старші будуть ділитись досвідом і вчитись.

10.                       Спортсмени будуть заохочуватись стипендіями в університеті, спортсмен? Тоді будь ласка в команду університету, а звідти вже в команду, можливо і національну.

11.                       Медицина – розвиток і процвітання головна мета. Обладнання лікарень найкращою і найсучаснішою технікою, створення найтехнічніших  лабораторій, для боротьби з вірусами і хворобами для науковців – медиків.

12.                       Школи – обладнати найкращою технікою, автобусами для школярів. Реформувати шкільну освіту. Зробити тестування для вчителів як психологічне так і освітнє, для того щоб визначити хто придатний для вчителювання, а хто ні.

Не знаю чи правильно, я мислю, можливо і ні, але тим не менш, я вбачаю в цьому перспективу. І вважаю що за мислячими і ідейними людьми майбутнє. Бо Україну давно вже потрібно підняти.

Комарницька