Косівська кераміка

КЕРАМІЧНІ ВИРОБИ МАРІЇ ГРИНЮК — ПРОСТОРОВІ. У НИХ БАГАТО ВОЛІ, СЮЖЕТ «ДИХАЄ»...

СЛАВНОЗВІСНА КОСІВСЬКА КЕРАМІКА

СУЧАСНІ ГУЦУЛЬСЬКІ ГОБЕЛЕНИ

У Музеї гетьманства у Києві відкрилася виставка робіт випускників та викладачів Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва. Це традиційні гобелени, тканий одяг, аксесуари зі шкіри — тобівки (шкіряна сумка через плече) і череси (широкий пояс, часом інкрустований), вироби з металу та дерева, врешті, славнозвісна косівська кераміка. Вона представлена багатогранно (тут вам місткі миски, настінні тарілки, глеки, підсвічник, кухні, декоративні вази та іграшки...) — авторства Марії Гринюк. Про художницю можна говорити багато: вона — проректор із наукової роботи; доробок майстрині знаходиться у фондах кількох вітчизняних музеїв та численних приватних збірках України, країн Європи та Північної Америки. Та, мабуть, найкраще — переглянути її промовисті роботи. А ще — поговорити з тими, хто їх колекціонує.

Якось мені доводилося чути, мовляв, косівська кераміка в приватному помешканні/будинку — ознака вибагливого смаку. Очевидно, логіка в цьому є. Наприклад, у ХІХ столітті далеко не кожен міг дозволити собі поставити піч із кахлів — хіба заможні люди. Натомість інші мали печі, викладені з цегли/каменю, зверху побілені й розмальовані. Тільки нині проблема в тому, що здебільшого багаті люди не розуміють цінності українського декоративного і прикладного мистецтва. Інакше б держава давно підтримувала тих, хто його творить. Між іншим, художні промисли можуть бути значним внеском в економіку України. http://www.day.kiev.ua/303142