ЯНУШЕСКУ Семён Битый Век двадцатый минул, но не спится им, сталинским внукам, И диктаторов мелких на свете плодится, как вшей, Промышляет гебня генетическим страхом и стуком, Не смыкает охранка всевидящих глаз и ушей. Мелкоподлый Гарант врёт Европе как бешеный мерин, В уголовных ручонках сжимая чужую страну, И направо-налево кидает куски тем, кто верен, С Украиной ведя затяжную глухую войну. Присосалось ворьё, в безнаказанность наглости веря, Раздирает страну разжиревший до...

Читати далі...

Шановні, прошу Вашої допомоги. Може хтось знає що робити???? Історія така. Документ з таблицями і графіками створений в ворд 2007 (графіки коректно вставлені із екселя 2007). Обьєм файла - 60 сторінок або 11 Мб. Документ збережений по закінченні роботи. Наступного разу, при спробі відкрити - в деяких таблицях вибірково попропадали цифри. при чому на їх місці з"явився незрозумілий символ. Просто пустота. Це не пробіл і не табулятор і взагалі - ніщо з того, що зображається як "...

Читати далі...

Хенд мейд Юкрейн, або де нам взяти НАШУ країну? «- Мене викинули з Луна-парку?! Ну і до чорта! Я збудую власний Луна-парк! З блекджеком та шльондрами!» (Робот Бендер у мультфільмі «Футурама») Почну з очевидного: ми живемо У ЧУЖІЙ ДЕРЖАВІ. Чужій державі, яка за якимось бісом розташувалась НА НАШІЙ ЗЕМЛІ. Цю державу можна оцінювати трохи краще чи трохи гірше, залежно від критеріїв оцінки та ступеню поблажливості, але одне поза сумнівом: вона НЕ НАША. Не очевидно? Спитаймо...

Читати далі...

Всупереч поширеній думці, що всі люди - колекціонери (все, що подобається - неодмінно мусимо мати у себе - книжка, диск, людина, тощо) вважаю що це занадто м"яке формулювання. Колекціонер з часом не втрачає любові до предметів, які колекціює. Ми ж - навпаки. Ми мисливці. Нас цікавить процес. Нас заводить "неможливість", "недоступність" тощо. Всі зусилля - виправдані, всі жертви - недаремні. Все що подобається - мусимо мати будь-якою ціною. Але радість об"єкт нашого ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Депресія - це післямова. Тим глибша - чим менше плачу. Заходять за обрій мрії, Ті, що взялись цементом... Насправді ж райдуга - коло. Наступний раз як побачу Спитаю її: навіщо Являється нам фрагментом? Життя, надряпане похапцем Чорнила останньою краплею Набридло вже навіть автору... Кого ще здивуєш трикутником? Щоденність буденного відчаю Вже стала нудною і затхлою. Вже соромно за безвихідь цю, Що стала моїм супутником. Напитися і зірватися...

Читати далі...

А що, як сонце якось не зійде? А що, як серце враз замре в польоті? А що, як не настане той МІЙ день І ти не сядеш у метро напроти? А що, коли на небі хтось не зміг Історію життя мого створити? А я чекатиму сюжету з книг І не зумію все в собі відкрити... А раптом сонце якось не зійде? А що як ти - отой кого чекала? А що, коли сьогодні був МІЙ день, А я його так славно змарнувала?

Василь Шкляр. Залишенець (Чорний Ворон) (2010) [Приєднана картинка] Мова: українська Опис: Їх називали бандитами, розбійниками, головорізами й навіть у прокльонах-анафемах забороняли згадувати їхні імена. Щоб вбити у пам'яті упокореної маси ту ідею, за яку повстанці жертвували свої молоді життя. Авжеж, вони стріляли, вішали, палили, нищили — але кого? На їхньому бойовому чорному прапорі напис: «Воля України або смерть». Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги...

Читати далі...

Хтось на небі закреслює дні... Ранок світить тривожними думами... Ти ще весь у моєму вогні... Ти ще пахнеш моїми парфумами... За вікном пролетить авто... Ти ще вище накриєшся ковдрою... Найрідніша твоя "ніхто",- Ось ким я тобі бути спробую. За вікном сіро-чорна земля Вже туманом прозорим встелена... Ти не мій. Я сама не своя. Я ні в чому тепер не впевнена. За стіною десь чути плач,- Хтось кудись вже зібрався їхати... Найщиріше моє "пробач",- Я не можу...

Читати далі...

Це звісно не питання життя і смерті... Та часом ніхто не підкаже (бажано без скепсису) що відбувається з моїм рейтингом? Наскільки я знаю, дехто мені плюсував... А тут - цілковиті нулі... Можливо є компетентні? Заздалегідь вдячна.

Продловження На самом деле единство между обеими категориями имперцев настолько велико, что на этом фоне все их, казалось бы, принципиальные разногласия отступают на второй план, а то и вовсе сходят на нет, и в результате "совпаты" впадают в антисемитский раж (что, впрочем, они делали и во времена СССР) и изъясняются в любви к православию (кстати, удивительно проститутская религия; не было за всю историю таких тиранов и палачей, хоть собственных, хоть иноземных - от монголов...

Читати далі...