Ченадієвський замок

Якщо чілавєк вірить, що замки -- це щось грандіозне, з катапультами та оточене ровом з водою, то скоріш за все гормони ще не спаскудили його чисте сумління. Діснеївські мультяхи форева.

(уявлення про замок характеризують людину не гірше гороскопів)

З тими, в кого замки асоціюються з крутими концертами, фестами й бухлом часом файно поговорити за те, що всі проблеми від женщін, ібо в сімнайці літ тільки воєнкомат може попсувати життя більше.

Якщо ж ви в курсі, що замки це купа рухляді, якою триста літ ніхто не користується, окрім як для сміттєзвалища, отже ви з України...

Аби бодай вирішити проблему зі сміттєзвалищами, замки практикують здавати в оренду. До 50-ти років. Адекватні орендарі займаються збереженням об'єкту, популяризують пам'ятку і аби то не грілось на чистому альтруїзмі роблять невеликий ґешефт на екскурсіях та фестах.

Ченадієвському замку з орендарями ніби пощастило: має дах над головою й перестав заростати мохом, берізками та сміттям. 

Зараз тут стараються проводити якомога більше мистецьких акцій, залучати волонтерів та меценатів.

Місцями підлога порядком покоцана, а місцями ось така.

Сама будівля невелика, проте ці ходи-коридорчики -- це щось

Замок порядком вбитий й такими темпами на відновлення й справді знадобиться півстоліття...

Проте, якщо хто пам'ятає мою вилазку в інший замок в Старому селі, то зацінить контраст обох будівель.