хочу сюди!
 

Наталия

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Трохи про безсмертних поні

мені подобається одна фраза російською: "решать проблемы". Сильно, не розтягнуто, а головне стимулює до дії.



Так вже сталось, що більшість моєї професійної історії я провів в рутині: купа справ, мало сну, вихідні двічі на рік. Найгірше це було розуміти, що ККД твоєї діяльності було, наче ти працював 2-3 дні на тиждень...

Вже не пам'ятаю як розірвалось це коло, але є один момент, який допомагає не наступати на старі граблі: потрібно вилучати з тижня один робочий день. Тоді мимоволі ти поспішаєш зробити все до вихідного. 

Проте був нюанс -- ти мав доступ до нету, а отже мимоволі включався в управління процесом: приймав задачі, слідкував за станом, переглядав статистику. Відтак, щоб система працювала ефективно, потрібно було повністю переключитись та відірвати себе від цивілізації.

Вихід знайшовся -- це забратись подалі від насидженого місця. Подорож може бути і за 40-50 км. Це може бути сусідня область, чи дестройні заводи на окраїнах. Головна умова: щоб в наступні мінімум 12 годин ти думав про що завгодно, окрім роботи і щоб в разі потреби не міг повернутись раніше, ніж за 3 години або підключитись до нету...

Зацінивши ефект після першого разу я загорівся робити подібне щотижня. Проте реальна можливість маленьких подорожей -- 1 раз в місяць.

Як це працює:
- ти знаєш, що в тебе випадає з графіку один день;
- ти знаєш, що відмазатись не вийде (стимулюєш себе домовленостями, або купленими завчасно квитками);
- волею-неволею ти вирішуєш всі справи до того часу, привчаєш клієнтів, співробітників, домашніх, що один день в місяць ти витрачаєш повністю на себе.

Після повернення тебе закручує з головою, купа справ невідкланих питань. Проте тепер і на наступний тиждень ти вже не бігаєш білкою в колесі, а одну за одною вирішуєш проблеми.
2

Коментарі