знати і пам'ятати

  • 09.01.16, 17:41

Протягом кількох років ми видавали журнал. Тепер грошей немає - припинили. Але інформація цікава. Прошу вашої уваги.

Мессер галичанин

(Докторський титул в Італії був дуже почесним. Патриції, які не знімали шапок перед єпископами, при зустрічі з доктором перші схиляли голови. Доктора шанобливо титулували „мессер”.)

У анналах світової історії він так і залишається Юрієм Дрогобичем, хоча насправді звався Юрієм Котермаком з Дрогобича.

Мало що відомо про дитинство нашого героя. Лише, що походив він зі звичайної української родини із незвичайної галицької землі. На ті часи Дрогобич був одним з найбагатших міст Галичини, і в ньому мирно жили й працювали українці, поляки, німці, італійці і чимало іншого люду. Разом зі своїми однолітками Юрій навчався грамоти у дяка церкви Святого Юра. Старенький монах Євтимій, що доживав віку при церкві, помітив кмітливого хлопця і почав навчати його латини, історії, азам астрономії.

Але ось і перша точна дата – 1469 рік – Юрій Котермак записується до Краківського Університету, найближчого до Дрогобича. Щоб записатися до університетської метрики треба було сплатити 8 грошів. Як свідчать документи, для сиріт університет обмежувався найнижчим внеском – 1 грош, і Юрій став студентом артистичного, або філософського, факультету, де вивчалися „сім вільних мистецтв”, до яких належали предмети „Тривіуму” (граматика, логіка, риторика) і „Квадріуму” (арифметика, геометрія, музика, філософія). Університетські товариші називали Юрія Дрогобичем.

За рік він стає бакалавром, а 1473 року вже міняє чотирикутний бакалаврський берет на круглий, який носили магістри. Зі 165 школярів, які водночас з Юрієм записалися до університету, лише дев’ятеро досягли цього титулу. 

Юрій Котермак читає лекції у Краківському університеті, проте прагне більших знань і вирушає на захід. До Італії. Пішки. Метою була Болонья, яка славилася на увесь світ своїм університетом, що його початок відносять аж до 826 року.

Про місто Дрогобич у Болоньї не чули. Як міг, Котермак пояснив, що „це недалеко від Львова, що у Галицькій Русі”. Так і записали: „Джорджо да Ліополі” і взяли 5 сольдо.

Юрій не лише прослухав усі лекції (що було обов’язково), але й написав декілька вчених трактатів і обрахував астрономічний прогностик на 1478 рік (що ніхто від студента і не очікував). Його роботи стали відомими не лише в Італії, але й у Франції, Угорщині, Німеччині (доречи, за тих часів усе переписувалося від руки!). 1478 року Юрія Котермака було проголошено доктором філософії, і вже 15 жовтня „пан Магістр Джорджо з Руси”, провів свою першу лекцію з астрономії як професор Болонського університету. Але завзятому Котермакові все замало! І того самого місяця він починає вивчення медицини.

Нікого не здивував вибір студентів – 24 березня 1481 року студенти Болонського університету обрали Юрія Котермака (чи то пак – Юрія Дрогобича або Джорджо да Ліополі з Русі) ректором як особу, що „перевищує інших наукою і чеснотами”. Треба розуміти, що середньовічний університет був не лише науковим та навчальним закладом, але й „державою в державі”, мав власні закони, органи правопорядку, власну економіку, тощо. На плечі нового ректора (професора і водночас студента!) впала не лише слава і шана, але й велика відповідальність і багато, дуже багато роботи!  Наприклад, саме ректор відповідав за взаємини з міською владою, за забезпечення студентів рукописними (та ще й ілюстрованими) „підручниками”, прийом студентів, своєчасну і повну оплату праці професорів, тощо. А майно! Майно університету! Як би там не було, а вже у листопаді того ж самого року пан Ректор склав іспит на звання доктора медицини.

Адміністративна діяльність заважала науці, і тому Юрій Котермак полишає Болонью і їде до Риму, де пише науковий трактат, який відразу ж друкується. Сталося це року 1483 – друкованих творів ще одиниці.     

Після роботи в Римі та Феррарі Юрій Котермак, шанований доктор філософії та медицини, повертається до Краківського університету. І тут він має підтвердити своє звання – скласти іспити і провести диспут. Чи варто говорити, що він блискуче пройшов це випробування?

Отже тепер наш герой є доктором Краківського університету і дуже знаним лікарем, доречи, дістав титулу Королівського лікаря. Юрій Котермак викладає студентам медицину та астрономію, пише наукові труди, лікує людей ...  Юрій Дрогобич (Котермак) належить до категорії людей, чиє життя є постійним подоланням нових перешкод і сходженням на нові вершини. Він помер у лютому 1494 року, Ми не знаємо точної дати його народження, можна лише припустити, що йому було трошки за п’ятдесят. Свій невеличкий будиночок – все, що мав – він заповів університетові для проживання викладачів, що потребують житла. Інших спадкоємців він не мав. 

Пам’ятаймо Юрія Котермака, доктора Юрія Дрогобича, маестро Джорджо да Ліополі, мессера Георгіуса з Русі! Він був одним з перших українців, яких визнала Європа.

 

 

 

  

Бабушки и АТО

  • 07.01.16, 16:09
Есть в стране Всеукраинская благотворитиельная организация "Турбота про літніх в Украине". Ей уже 16 лет. Около  полутора тысяч волонтеров. Все - пожилые люди, в основном, конечно, женщины. Отделения в 9 городах Украины. Основная задача - помощь одиноким и беспомощьным старикам и старушкам. Но сейчас у нас война. Бабушки очень быстро сориентировались. Результаты меня потрясли:
-- в Хмельницке связали 6 километров маскировочных сетей, напекли и отправили на фронт около полутонны печенья, сейчас лепят вареники, укладывают их в 10-литровые ведра, заливают смальцем - и туда же, на фронт. 
-- В Житомире шьют трусы. Бабушки понимают, что стирать и сушить белье на фронте сложновато. Нашили уже около 1000 шт. 
-- шьют подушечки - спать-то с ними лучше, тоже более 1000 штук сшили и отправили на фронт
-- В Тернополе шьют маскировочные костюмы - где-то раздобыли парашюты и выкройки
-- в Чернигове, в Ивано-Франковске, Глухове вяжут носки
Ну и так далее. Шьют рукавицы, банданы, пекут пироги для раненых в госпиталях. Наш сайт www.tlu.org.ua  - там все контакты. Ткань, мука, нитки - все, что можете - примем с благодарностью. 
Сторінки:
1
3
4
5
попередня
наступна