признать РАШУ спонсорм терроризма

  • 24.04.14, 21:10
Петиция с призывом к признанию Российской Федерации "спонсором терроризма" появилась на официальном сайте Белого дома.

Чтоб документ был официально рассмотрен Администрацией Президента США, он должен на протяжении месяца набрать 100 тыс. подписей сторонников этой идеи.

"В своей необъявленной войне против Украины Россия полагается на тайные операции, которые подпадают под определение "международного терроризма" в соответствии с параграфом 2331 раздела 18 Свода законов США"




ПРОСЬБА ТИРАЖИРОВАТЬ

Не брат ти мені більше! Не брат…

Не брат ти мені більше! Не брат…

Так вже сталось, що в моїх жилах тече крапля російської крові. Та й прізвище російське, яке бере свій початок на Кубані в станиці Кривошеєвка. Все життя я вважав, що Росія не може воювати з Україною. Вважав навіть тоді, коли вивчав історію на історико-соціологічному факультеті РДГУ. Як я помилявся.

Моя рідна тітка живе в Московській області і дві мої улюблені двоюрідні сестрички. Значну частину свого дитинства я провів в місті Єгор’євськ. Там ми грали у війну з однолітками. А ще у моїх родичів була дача в дєрєвні Чєлохово. Тут я вперше, вже в підлітковому віці (приїхавши до сестер на канікули з України) побився за дівчину. І ходив «стінка на стінку» проти пацанів з сусідньої дєрєвні. Ми тоді були майже братами, з тими в чиїй стінці я стояв. Мене навіть не зачіпало, що мене час від часу обзивали «хахлом».

Коли було важко, в середині дев’яностих, російські родичі нам дуже сильно допомогли. В їхній сім’ї матеріальне благополуччя було вищим. Вже в дорослому віці, я хрестив сина моєї двоюрідної сестри. Щороку вони приїжджали до нас, в західну Україну, а ми до них у Підмосков’я. Завжди намагався знайти час, щоб зустрітись з тими, з ким в дитинстві грали у «війну». Ми були рідними…

Все змінилось після перемоги Майдану в Україні. Не під час, а саме після… Під час Майдану, коли я їхав до Києва, двоюрідна сестра завжди молилась за мене і слала СМС, щоб я був обережним. А потім почалось. Дзвінки тітки зі словами: «тікайте звідти, там бандерівці…». І це при тому, що наші рідні були в УПА. Потім фраза сестри, що «Путін розумний лідер і знає, що робить». І ще купа дрібниць. Ми поступово перестали спілкуватись. Нас обурювало і ображало, що вони вірять в те, що бачать по своєму ТБ. А їх, те що ми говоримо, що Росія агресор, а Путін божевільний диктатор.

Росіяни для мене більше не брати. Так, я розумію, що головний винуватець – Путін. Йому потрібен постійний зовнішній ворог, щоб тримати свою брехливу імперію. Щоб, не дай Боже, росіяни не почали задавати питання: «чому Росія так погано живе, маючи стільки газу, нафти, золота, алмазів…?». Він постійно тримає імперію в стані війни: Чечня, Грузія, тепер Україна. Так, Путін винен, але винні також і ті росіяни, які за нього голосували. Винні мої сестри, які ніколи не ходили на свої вибори, винна тітка – член путінської «Єдіної Рассіі». Винні ті хлопчаки, з якими ми колись грались.  Вони всі дозволили Путіну зробити нас ворогами.

Я непогано стріляю з СВД і АК-74, вмію читати карти і орієнтуватись на місцевості. Це може згодитись в час, коли наші країни в стані війни. Нехай офіційно війна ще не оголошена, але вона вже йде. І коли мені доведеться брати до рук зброю, а в оптичному прицілі з’явиться російський солдат, я подумки скажу  «прости Господи» і спокійно натисну на спусковий гачок. Мене не зупинить навіть те, що цим солдатом може виявитись той хлопчик Вовка (який є офіцером російської армії), з яким ми бігали «у войнушки» майже 30 років тому. Це вже його проблеми. Бо він, і такі як він прийшли зі зброєю на нашу землю, а не я – в Росію. Колись ми були з ним майже братами. Але це було колись…

Мені дуже подобається мультфільм «Князь Володимир». В ньому є сцена, коли Володимир б’ється зі своїм братом Ярополком. Котрий перед тим вбив їхнього брата Олега. Майбутній великий князь київський, схрестивши мечі з Ярополком промовив: «Не брат ти мені більше! Не брат…». Досить бути толерантними - час віддповідати ударом на удар.

От тільки шкода, що хрещеника я тепер довго не побачу. Він у мене гарний і розумний хлопчик з коктейлем українсько-російської крові у жилах. Але Путіна це не гребе…

Олексій КРИВОШЕЄВ,

"ВСЕ"

Прогноз Бориса Акунина.

  • 01.04.14, 13:03
Борис Акунин: Я сейчас думаю не про Украину.

Жители Крыма еще не раз пожалеют о возможном отделении от Украины.

Я сейчас думаю не про Украину. То есть и про Украину, конечно, тоже, но это в концов концов, хоть и родственная, но ДРУГАЯ страна, у которой свой путь. Я желаю этой стране всего самого лучшего. Она доказала мужеством и кровью, что она – Страна. Думаю, всё у нее будет хорошо и без Крыма. Запад не поскупится на помощь, чтобы сделать Украину витриной демократических ценностей. Крымчане наверняка еще горько пожалеют, что отделились.

 Но гораздо больше меня сейчас занимает обозримое будущее собственной страны – России.

 Оно выглядит мрачно.

 Я хочу спросить тех соотечественников, кто бурно радуется грядущему, заранее предрешенному присоединению Крыма (а таковых, кажется, большинство): уважаемое большинство, ты хоть понимаешь, во что нам всем обойдется этот трофей?

Нет?

 В результате того, что Россия ввела на территорию ДРУГОГО ГОСУДАРСТВА свои вооруженные части (что бы там ни врал «божья-роса» Путин), произойдет следующее:

- Россия окажется сначала в политической изоляции, а затем и в экономической. Деньги уплывут за рубеж, инвестиций не будет, а нашему газу и нашей нефти мир быстро найдет замену, так что топливные сверхприбыли закончатся.

- Всё это вкупе с неминуемым скачком военных расходов повлечет за собой спад экономики и падение рубля, а затем, вероятно, и отмену его конвертируемости. Так что с Анталией, Египтом и Таиландом придется распрощаться.

- Резко подорожают импортные товары, а многие просто исчезнут.

- Валютных запасов хватит ненадолго. Чтоб было чем платить зарплаты и пенсии, правительство включит печатный станок. Это приведет к инфляции и еще большему росту цен. А потом платить бюджетникам все равно станет нечем. И государство станет банкротом.

- Для того чтобы гасить растущее недовольство, режиму придется вести себя всё жестче, всё беззаконнее. Интернет будет кастрирован и цензурирован; про обычные СМИ нечего и говорить. Число политзаключенных будет все время увеличиваться, и в эту категорию начнут попадать люди, далекие от политики. Любой протест станет наказуем.

 - Да, благодаря крымской авантюре Путин обеспечил себе пожизненную власть. Приговорил себя к ней. Теперь он просто побоится уходить в отставку. Но только пожизненность эта вряд ли окажется длинной. И закончится она известно чем. Когда нет легального механизма смены обанкротившегося режима, включаются механизмы революционные. А революция в многонациональной стране, к тому же обладающей ядерным оружием, это очень страшно.

 Я не пугаю и не каркаю. К сожалению, всё это не просто очень вероятно, а практически неизбежно. Разве что произойдет чудо.

 В общем, с грядущим присоединением Крыма тебя, бедное ликующее большинство. 

 

 


цирк уехал, клоун остался...

  • 28.03.14, 22:13
http://glavnoe.ua/news/n171217
смотрите, слушайте и ... ( каждый решает сам )

А у нас... ( присланное другом )

  • 05.03.14, 18:12
Путин: - А у нас в России газ! А у вас? 
Янукович: - А у нас переворот, вот. 
Лукашенко: - а у нас переворот не допустит наш народ! 

Путин: - А у нас Олимпиада. 
Что еще для счастья надо? 
И ликует весь народ. Вот! 

Янукович: - А у нас переворот. Вот... 

Лукашенко:- А зато у нас в стране 
Благодаря, конечно, мне 
Нет ни бедных, ни богатых, 
Все живут лишь на зарплату. 

Путин: - А у нас на лыжах в Сочи 
Каждый сможет отдыхать. 
И чиновник, и рабочий. 
Вот такая благодать! 

Янукович: - А у нас переворот... Вот. 

Обама: - Ну, а мне вообще все страны 
Шлют картошку, газ, бананы. 
Кто бананы не пришлет 
– У того переворот. Вот...А у нас...