У президента произошел очередной разговорный конфуз...

"У президента Виктора Януковича произошел очередной разговорный конфуз на торжественном собрании по случаю Дня Соборности"

Само написалось...

УКРАЇНА ДЛЯ ЛЮДЕЙ 2011

Холодного сирого ранку натовп дюдей зібрався на майдані Незалежності. Люди були голодні , змерзлі. Було видно, що більшість з них охоче пішла б звідси, але старші груп час від часу перераховували своїх підлеглих. Та й люди в спорядженні космонавтів та палицями збоку, що оточили натовп, скоріш за все, були проти.

Тим дивніше виглядала картина неподалік, де люди під різнокольоровими прапорами намагались долучитись до першого натовпу , скадуючи «Геть владу!». Але такі ж космонавти вели з ними активну дискусію за допомогою гумових кийків та інших спецзасобів. Ті, хто оточував спокійний натовп, з німою тугою позирали на своїх колег – там було і тепліше, і веселіше...

Раптом все стихло, як перед літньою зливою...Чулось лише штовханина телеоператорів «інтера» та ICTV за краще місце для зйомки... Здалеку долинуло далеке дзижчання, яке швидко посилювалось. З часом воно матеріалізувалось в невелику точку. Потім стало видно, що це наближається гелікоптер. Гвинтокрил хвацько зробив віраж і сів прям посеред проїжджої частини Хрещатика, яка заздалегідь була перекрита чотирма бронетранспортерами – по два з кожного боку. З вертольота жваво вийшов Президент. Розчервонілий і енергійний. Було видно, що він перебуває в доброму гуморі. Разом з Президентом звідкись виникло десятка зо три чоловіків у плащах і строгих костюмах. Вони, якщо й розділяли настрій Президента, то десь глибоко в душі – по їхніх обличчях цього не було видно. Очі людей в сірому постійно бігали, щупали кожного. Здавалось, що вони залазили не тільки кудись непристойно глибоко під одяг, а лізли значно глибше,- аж в душу... Швидко розчистивши дорогу, суворі дядьки провели Гаранта в центр першого натовпу (при цьому, чи то з поваги до першої особи, чи з боязні позбутись свого майна, чоловіча частина миттєво зняла головні убори) і оточили першу особу, відтіснивши замерзлих ... І саме вчасно, бо жінка років 60-ти у в’язаному береті з російським триколором в руках істерично завищавши: - Віктар Фьодоровіч! Ми вас любім, - в екстазі закотила очі і непритомна гепнулась прямо на холодний бетон...

Президент з висоти свого росту оглянув присутніх, радісно зашкірився і, протянувши розчепірену п’ятірню вгору, весело помахав нею . Народ затих, чекаючи новин від свого покровителя.

- Здрастуйте, – повідомив гарант.

-У-у-у, - відповів натовп. -Я радий нашій зустрічі . -Ну, - насторожився народ . - Наша зустріч сьогодня незвичайна. Я б навіть сказав домашня, душевна. Ми сьогодня будем дивитись хфотографії. - О?! - Навіть не фотографії а ці... Ну... Ну... ...С... – президент спочатку радісно, а потім розгублено шкірився, постійно, як кінь, мотаючи головою – с..., с... – натовп напружено чекав... - С..., с..., - напруження наростало. В повітрі носились електричні розряди. - С... - В декого з присутніх, не дивлячись на холод, на лобі виступив піт – с..., с... – продовжував сичати президент – с... - Суки!!!!- Не витримав хлопець років 20-ти в чорних гумових чоботях, з шапкою-вушанкою в руці і одягнутий в кожух, перетятий, як у боярина чи випускника загальноосвітньої школи синьою стрічкою. – Суки, - розгублено повторив він, обдивляючись на всі боки і шукаючи підтримки у присутніх.

- Ні – Президент з досадою подивився на молодого чоловіка , і два пришельця

з орбіти підхопили його під руки і енергійно поволокли до автомобіля, по дорозі, розповідаючи тому про порушену проти того ще вчора кримінальну справу за порушення в громадському транспорті. Натовп не звернув на те жодної уваги.

- Слайди,- радісно знайшовся гарант,- Сьогодні ми з вами подивимось слайди про побудову нової країни. Про головну подію минулого місяця, яка стала значним поштовхом в розвитку економіки., створення нових робочих місць в країні – про відкриття казино в Єнакієвому – особливій економічній зоні.

Ці с... с..., - знову засичав президент. - С...- Слайди!- радісно підказав погано поголений чоловік з різким запахом перегару. - Ні, - Президент зробив незадоволене лице і два гуманоїди підхопили перегарного дядька попід руки і потягли до машини, повідомивши тому по дорозі про порушену минулий місяць кримінальну справу про псування комунального майна на суму 200 тис. грн. - Ці суки, – продовжував президент, - стверджують , що ми начеб-то забули свої передвиборчі обіцянки. Але ж тільки в одному об’єкті, ви тільки погляньте! І нові робочі місця, і податкові канікули, і якісне дозвілля для нашого народу! Реформи йдуть! Ми рухаємось вперед!..Слайди будуть показувать ось на стіні цього красавця, – президент вказав на будинок-свічку, що за лічені місяці виріс прямо посеред майдану. Його верхівка ховалась десь у хмарах. Зате на будинку добре було видно надпис «Газпром».

- Ну ви тут... А мені пора. Державні справи, знаєте... Вєртольот нє ждьот, – пожартував президент, чим привів щойно прийшовшу до тями громадянку з російським триколором в новий екстаз.

Так же раптово, як з явився, гвинтокрил щез, кудись поділись і сурові дядьки в плащах та костюмах... Майдан раптом наче осиротів... Навіть гуманоїди виглядали незахищено, якось по-дитячому. І тільки срібна цятка в небі нагадувала про те, що десь все-таки є Україна для людей. Хай навіть недосяжня, як ота цяточка. Але все ж таки є... Народ почав розходитись, по дорозі жаліючись один одному, що на завтра

синоптики обіцяли сніг з дощем, а треба їхати за місто, відкривати з прем’єр-міністром нову швидкісну дорогу для автомобілів преміум-класу...