Про один проект

Якби в мене були зайві (ги!!!) гроші, спробував би реалізувати один проект. Взяв би якесь занедбане село на Черкащині чи Полтавщині (на жаль, в Україні такого добра вистачає) і зробив би щось на зразок Пирогового під Києвом –  одну хатину початку ХХ ст, іншу - 20- х років, ще одну довоєнну, потім 60-х років і, нарешті сучасну.  Потім би запросив артистів і почав би возити туристів. При чому, приїхать можна на 5 або 10 днів, з собою заборонено брати мобілки, приймачі, тощо.

Приїхав ти, наприклад, на 5 днів. В перший день ти живеш в Україні 1900-1920 рр., тобто одягаєш відповідний одяг, живеш у відповідній хатині, просинаєшся о 5 ранку і в поле з серпом  (ледь не написав і молотом) чи волами і щоб прикажчик батогом і по-справжньому, і дітись ні’куди – ні подзвонити, ні друзів викликати, ні втекти. А потім - революція листівки, денікінці, більшовики, УНР, Махно, пожежі, тачанки і в кінці армія Муравйова, п’яні місцеві комнезамівці з такими ж комісарами десь з Пітеру...

 3-го дня хатина 1940 р., радіо з Левітаном про оголошення війни, повне нерозуміння чого тепер чекати (зрозуміло, що більшовики це погано, а німці???). Мобілізація з однією рушницю на трьох і бій через 12 годин після мобілізації на окраїні рідного села, полон і повернення додому з полону на наступний день. Повернення червоних, штрафрота, контузія (ну це вже не по-справжньому – так легенько м’ячем по голові), демобілізація...

4-го дня пахать зранку до ночі на відбудові народного господарства, перші телевізори, перші автомобілі, олімпіада...