Росія захланно й брутально грабувала художні цінності в Україні. Германський експерт Клаус Гольдман стверджує: коли після війни США повернули СРСР викрадені німцями під час війни в українських музеях і приватних зібраннях різноманітні скарби (картини, ікони, фрески, книги, пам'ятники декоративно-прикладного мистецтва і т. д.), то кремлівські зверхники не віддали повернуті багатства у провінційні республіки, а залишили в московських запасниках-застінках. І водночас Росія й далі твердить, що...

Читати далі...

Євген Гуцало МЕНТАЛЬНІСТЬ ОРДИ Книга аналітичних роздумів відомого українського письменника про корені російської експансіоністської політики, погляди в минуле і сучасне. БУСЛАЄВЩИНА, або ж не вздовж, а впоперек каменя... БЕЗОДНЯ, або ж Іван Грозний: «Все воры» МЕНТАЛЬНІСТЬ ОРДИ, або ж творення «євроазійського простору» ОРГІЯ, або ж ефект мухомора ГУСЯЧІ БАГНЕТИ, або ж Г. Державін: «Поля и грады - стали гробы» ЗНАК ЧЕЧНІ ЗНАК ХІВИ РАБИ РАБІВ, або ж...

Читати далі...

Не доїжджаючи до Чити миль п'ятдесят, у селі Туриново-воротному, їдучи на перекладних, не могли поміняти коней, бо всі жителі цього села без винятку були п'яні. По вулицях літали сани з парубками та дівчатами, що в співах надривали горлянки. Поштова ізба - переповнена розпашілими від горілки людьми. Ніде ні поштмейстера, ні ямщика, а староста був такий п'яний, що не міг триматися навіть з допомогою костура. Г. Кеннан довідався, що місцевий священнослужитель стільки «заклав за галстух», що його...

Читати далі...

Як відомо, царський уряд своїх політичних опонентів, неблагонадійних усякого спектру (дисидентів!..) засилав до Сибіру. Скажімо, до Якутії, в краї суворі й нецивілізовані, до «дикого» народу. Так, «диким» народом вважав якутів не тільки уряд, а й численні засланці, котрі б, здавалося, повинні мати серце до якутів, також гнаних і переслідуваних, а якути повинні б мати серце до них. Але нема цього взаємного розуміння, ворожнеча. У книзі М. Кротова «Якутская ссылка 70-80-х годов» (історичний...

Читати далі...

Немає біди і зла нема Ніхто не один і не сама Є тільки радість любов і сміх Є світло від сонця одне на всіх Немає невдач і помилок Немає розлук нема тривог Та є дороги і є мости Є світло в вікні де потрібен ти Немає сліз нема війни Страху нема і нема пітьми Є тільки тіні нових пісень Де ночі на зміну приходить день У що віриш те і буде Про що мрієш те і буде Як захочеш так і буде і буде і буде Що собі ти уявляєш Про що думаєш то маєш Як захочеш так і буде і буде і...

Читати далі...

Чи знаєте ви, що українську пісню “Їхав козак за Дунай” у ХІХ столітті співали німецькою мовою, що мелодію її обробив Бетховен? І понині мало хто знає, як вона перейшла рубежі інших країн, і звідки взнав її великий композитор. Автора цього твору, харківського козака Семена Климовського, ще й досі називають легендарним, хоча він цілком історична особа, один із найкращих українських поетів початку XVIII століття. І саме його обрав Шаховський героєм своєї п’єси “Козак-стихотворець”. Якщо ім’я...

Читати далі...

Однією з найяскравіших подій 2-ї Світової війни стала танкова битва в районі Дубно – Броди – Луцьк, що відбулася 23 – 29 червня 1941 року. Московські історики воліють замовчувати її. Попри те, що це була найбільша танкова битва у світовій історії. З обох сторін у ній взяв участь 4871 танк. Для порівняння скажемо, що під час Курської битви 1943 року, про яку придворні кремлівські історики охоче згадують, сіяло смерть 908 панцерних машин. Що ж тенденція відома: московські пропагандисти криком...

Читати далі...

Нещодавно довідався, що український Кабмін виділив 1,6 мільйона гривень на поширення російської мови. Помовчимо. Подумаймо. Пригадаймо. Десять років тому Людмила Путіна, дружина тодішнього президента Росії, гордо відзначила: "Русский язык содержит в себе ресурс для развития России". І далі: "Необходимо утверждать, отстаивать и расширять языковые границы русского мира... Утверждение границ русского мира - это и отстаивание, и укрепление национальных интересов России&quot...

Читати далі...

Над дитячим ліжком свого сина сотник написав: “Не словами, а ділами, не плачем, а мечем”. І пісень навчав своїх синів патріотичних: Скажемо вам веселу новину, Що ми любим рідну Україну, Славного ми роду – українці зроду, Любимо свій край, рідну мову і звичай. Діди наші на турка ходили, Бо Вкраїну над життя любили. Брати наші по тюрмах конали, Бо Вкраїну над життя кохали. http://nezboryma-naciya.org.ua/show.php?id=468

 Той, хто не був у бою й подвигу ратному і не бачив змагання ратних, як може інших навчити?.. Іван Вишенський