На відміну від фахівців-конституціоналістів, які п’ють валідол, читаючи запропонований Порошенком проект змін до Конституції України, я ставлюсь до майбутньої «реформи» спокійно.
Насправді українська Конституція не має жодного відношення до реальних суспільних процесів у державі, яка є типовою феодальною країною. А тому зміст внесення змін у Конституцію ніякою мірою не вплине на наше життя, оскільки Конституція не регулює суспільні правовідносини, а лише виконує обрядово-декоративну функцію. А відтак, в Україні діє звичаєве право, що базується не на писаному Основному Законі, а на феодальних традиціях.
Соціальні вибухи (так звані «Майдани») породжені тим, що нинішнє звичаєве право, яке склалось в епоху дикого феодалізму за часів Кучми, суперечить реальним економічним відносинам, що виникли на початку 2000-х років (за винятком Донецької та Луганської областей, де дикий феодалізм панував до квітня 2014-го). Тому справжня конституційна реформа, якби Порошенко дійсно збирався б змінювати країну, могла полягати, передусім, у ліквідації монархії, перетворенні президента та аристократії на звичайних чиновників, запровадженні процедури імпічменту президента та відкликання народних депутатів, розділенні влади на незалежні гілки, створенні органу нагляду за дотриманням законності суб’єктами публічного права (такий орган зазвичай називається «прокуратура», хоча має мало спільного з прокуратурою, наприклад, феодальної Грузії часів Саакашвілі або нинішньою прокуратурою України).
Але є велике «але» - відсутність соціального попиту на буржуазні реформи. Народові це не потрібно, народ просто хоче собі нового хазяїна та очікує чуда - дивіться, з яким ентузіазмом широкі верства посполитих вітають заїжджих пройдисвітів замість того, щоби вимагати від Верховної Ради ухвалення закону про імпічмент президента.
Бойко
