Ганьба

Кожен свідомий українець повинен противитися цьому, а не підтримуввати.
Бо які герої, що не всирають, такі і їх нащадки - засранці! 


https://petition.kievcity.gov.ua/petition/?pid=1312&icf=1

Переклад Байдена

Як поставити на вуха всю країну, або що ж насправді сказав Джо Байден про федералізацію?
В українському перекладі чуємо: “Боротьба за свободу України не обмежується лише полями бою на сході. Конституційні реформи, які включають реформу судової системи та децентралізацію, що має на меті використання найкращої європейської практики, не є відмовою від демократичних принципів, це не є підривом суверенітету. Дуже важливо це для майбутнього України в Європі. Дуже важливо, це те ж саме відбувалось і в нашій країні. Майже подібна ситуація. Важливо, щоби були автономні незалежні штати, які вирішують свої власні сили, які визначають свою власну освітню систему, уряд в рамках об’єднаної Конституції
Почувши таке, легко собі уявити, що Джо Байден “продався Кремлю”, “топить за зраду”, ну і далі по тексту.
Насправді, англійською, Байден сказав зворотнє
This issue of federalism is the thing that almost prevented our nation from coming into being. Autonomous independent states, their determination to have their own police forces, their determination to have their education system, to have their own government under the united Constitution.
Переклад: “Щодо питання федералізму - це саме те, що ледь не завадило появі нашої нації (про США): автономні незалежні штати, із прагненням мати власну поліцію, прагненням мати власну освіту, власний уряд під об’єднаною Конституцією”
Джерела:
1) Український переклад промови Байдена https://www.youtube.com/watch?v=2O0...
2) Оригінал промови Байдена англійською https://www.youtube.com/watch?v=_x9...
3) Текст промови на сторінці посольства США https://www.facebook.com/usdos.ukra...

Про коней

Якщо умовно округлити цифру, випасу зеленої маси конем чи волом в меншу сторону, то вона буде 50 кг. До чого це я. До деяких розрахунців.
"Українсько-татарське військо складалося зі 100 тис. козаків та 20 тис. татар." - тобто тяглова сила в армії не менше 50 тис.голів. 50 000 гол. х 50кг. = 2 500тн. В перші два дні на територія розташування військ травостой випасається і витоптується. Тобто з 3 -го дня повинен бути організований підвіз 2 500 тн \ 60тн = 40-45 вагонів зеленої маси? 
Я не заперечую подію, я просто намагаюсь пояснити, що усі літописи треба фільтрувати хоча б через "Норви виробітку на кінно-ручні роботи в сільському господарстві" і "Норми годівлі сільськогосподарських тварин". 
Я завжди так роблю коли читаю нашу газету "Зоря" ( друкований орган обласної ради народних депутатів).

Вже впало сім вождів біля семи воріт

Вже впало сім вождів біля семи воріт,

Хтось в море опустив кривавий сонце-щит,

 Кривавий день погас в безоднях наших душ

 І сумнів поміж нас вповзає наче вуж.

Слизький, огидний гад, сичить до мене він:

 «вертай полки назад, не прирікай на згин.

Немає слави тим, хто взяв від інших стяг,

Не йди шляхом чужим - про свій подумай шлях

 

Багато гарних міст і неприступних брам,

Ти переможця хист покажеш ліпше там.»

 Ну що ж, нехай цвітуть незнані городи,

Мене ніяка путь не приведе туди

 Бо ціль у нас одна, ясніє та сама:

 Своїх шляхів і цілей ні в кого з нас нема,

Підніме завтра знов щита ясного феб,

 І знов проллється кров на древні мури Теб,

 

Червона течія омиє ноги нам

 І може згинуть всі і сам поляжу там.

 Туди, де кличе гнів і помсти заповіт,

Де впало сім вождів біля семи воріт.

 

Де впало сім вождів біля семи воріт.

 

Самоврядування/дублюю

10 лет назад я жил в Канаде.
В семье филиппинских эмигрантов.
Настоящие такие филиппинцы. Все метр–сорок, желтые и кривоногие. Типичные, короче, филиппинцы.
Жилось нормально. Кормили херово конечно, в основном рисом с редкими вкраплениями крайней свиной плоти, но жить было можно.
Хозяева казались мне крайне не контактными людьми.
На все вопросы типа «а каков рост ВВП Канады в этом году» или «как вам после Филиппин видоизмененная модель британского парламентаризма» филиппинцы улыбались и просили более тщательно счищать ершиком в унитазе. Унитаз был, кстати, общий, но из пяти проживавших в доме студентов просили только меня.
Однажды я спросил у хозяйки, её звали Белена (ударение на второй слог), кто сейчас премьер–министр Канады.
Белена улыбаясь пожала плечами, еще больше скосив черепашья глаза.
— Вы чё, — говорю, — окончательно уже ёбу дались? Главного человека в стране не знаете как зовут???
— Do not know – на стрёмном английском ответила Белена,
— Hi is to far away from us, to know his name.
После этих слов она неожиданно громко для полутораметровго существа заржала, закатив к потолку карие очи.
Пиздец.
Подумал я.
Самые тупые в мире люди.
Жить в стране и не знать, как зовут премьера! Ну не пиздец ли?
После этого диалога я в разговоры с хозяйкой особо не вступал. Ну а хули взять с тупого человека? Что мне у нее, рецепт варки риса спрашивать?
Одна неделя сменяла другую, и я стал замечать, что Белена каждую пятницу в 19–00 наряжается в парадное, надевает здоровенный рюкзак и пешком уматывает в неизвестном мне направлении.
— А куда это ваша жена ходит каждую пятницу вечером, мистер Ринато? – спросил я у хозяина.
— А она наш блок в комьюнити представляет, бесстрастно ответил мне мистер Ринато и продолжил поливать лужайку.
Двойной тотальный комбо–пиздец, подумал я. Человек, который не знает как зовут премьера – представляет квартал в райсовете.
В тот вечер я дождался Белену дома.
— Чё, — говорю, — мадам, хау воз ё митинг, он же петтинг?
— Нормально, улыбаясь ответила Белена, и стала раскладывать на столе бумаги из рюкзака.
— Смотри, говорит, вот это план по установке новых светофоров в районе. Пару месяцев назад мы запросили в муниципалитете сводку ДТП за год, с районного бюджета наняли контору которая построила оптимизированную модель дорожного движения. Ну тут еще мы планируем где деревьев довкопать, тут вот лавки ставим, а на следующей неделе тендер начинаем на выбор подрядчика по строительству фонтана.
Интересные, пироги, думаю. Тупая, но какая инициативная женщина.
Прошло 10 лет, я вспоминал всю эту историю, как вдруг позвонил мой товарищ из Донецка.
— Ну что, — говорит, — выбрали пидораса? Порох тот еще петух–любый друг! За время правления Януковича ты знаешь, на сколько у него бизнес вырос? Нет? А я знаю (называет какие–то проценты)! А вы майданутые знаете, что он при Юще на пару с Борей Колесниковым на неделю ввел беспошлинный ввоз на бобы, и они в страну несколько сот тонн какао бесплатно запёрли? А про СКДН–сборку Богданов ты тоже не знаешь? Так я тебе щас расскажу, эти пидора…
— Стой, тихо – прервал я товарища. – Чувак, ты в каком районе Донецка живешь?
— В Калининском, ответил сбитый с толку оратор.
— А кто в калининском районе голова районной администрации?
— Да хер его знает, в хуй оно мне тарахтело, кто там голова райсовета, я тебе про президента объясняю схемы, а ты мне какую–то ботву про местный совет лепишь. Так вот, про Богданы…
— Да погоди, — говорю. — А как у вас с освещением уличным, сейчас например? Или с тротуарами?
— Не знаю, мне на машине всегда светло, — обиженно ответил друг, сухо попрощался и бросил трубку.
— Бобы, таможня, Богданы и СКДН – повторялось в моей голове. Какие же они все–таки там тупые, эти иностранцы.
А мы – умные. (С) 
Не моё.