про все і ні про що

повернулася... не знаю чи активно і чи на довго... після кількох тижнів офф-лайн реал, як добре болото, затягує і не хоче відпускати. Насправді мене це тішить. То значить, що в мене не дуже сильна інтернет-залежність )))

останній місяць був дуже насичений подіями і враженнями від них. Одного дня мало не повернулася до рідного Львова. Почала пакуватися...Але як подивилася на кількість чумайданів, налякалася і... всього лиш поміняла місце проживання в Києві. Не можу довго сидіти на одному місці...починаю нудитися і шукати собі ґудза (Кто не понял, я не виноват  )

перебирання речей... в дитинстві любила у бабуськи на стриху (горищі) порпатися у валізах зі старими речами. Вона і досі нічого з хати не викидає ))) я ж ощасливила обновками багатьох київських бомжів і все одно залишилася з такою кількістю шмоток і взуття, що можна одягнути і взути якусь там Сьерра-Леоне 

відтак, заборонила собі купувати взуття, а мамі -- купувати мені одяг (писала якось, що ненавиджу ходити купувати одяг).

а ще, "відкриття року", якщо не сиджу за компом, стільки часу з"являється ...  на улюблені заняття і на близьких людей ))) тепер я дивлюся не на фотки, а на живі обличчя людей, до яких можна доторкнутися і яких можна обійняти.