Навіть

Навіть коли ти приведеш додому

всіх повій зі свого борделю,

Ти все одно шукатимеш в кожній з них шось знайоме,

І тоді коли якісно позаливаєш

всі свої спогади алкоголем, 

Вона все одно залишиться всередині

якимось тупим перманентним болем. 

І навіть тоді коли викинеш всі її речі

і всі подарунки до вашої річниці, 

Подумаєш, шо краще було би,

якби вона дарувала тобі рушниці. 

І завжди коли в наповпі у метро

будеш бачити схожий колір волосся, 

і гадатиметься чому ж не вдалося.

І ця демонічна жінка завжди буде жити в тобі 

Так, наче вона нікуди і не зникала,

І інколи десь о четвертій ранку 

Ти розумітимеш, шо весь цей час

вона тебе теж пам"ятала.