Чому Польща мовчить?

Деякі речі, що відбуваються в сучасному світі, недоступні для розуміння звичайної людини. Ось, наприклад, я ніяк не можу зрозуміти, як можна стерпіти публічну образу, причому, коли ображають не однієї людини, а цілої держави!

Поляки, ця стаття присвячена вам. Нації, яка не шкодуючи життя, завжди боролася за свою свободу і незалежність. Горда, незалежна, але в той же час великодушна і гостинна Польща. Країна, котра дала світові таких людей як Ромуальд Траугутт, Юзеф Пілсудський, Владислав Сікорський. Іменами цих великих борців за свободу і незалежність свого народу названі вулиці багатьох польських міст. Поляки знають і пам'ятають свою історію, заслужено пишаються нею. А пишатися є чим. Крім вищезгаданих людей не можна не згадати "Познанський червень", 1970-71 роки. Ніколи Польща не схиляла голови перед загарбниками. Чому ж зараз ви мовчите? Де ваша гордість, поляки?
Чорний квітень 2010 року. За наказом чекістського виродка Путіна був убитий всенародно обраний Президент Республіки Польща Лех Качинський. Що характерно, убитий на тому ж самому місці, де попередники Путіна вбивали поляків у 1940 році. Доказів, про причетність до вбивства керівництва Польщі Росії вистачає. Підміна тіл загиблих, яка розкрилася в результаті ексгумації, заклепки від обшивки літака, які знайдені в тілі однієї із жертв, відмова Росії передати Польщі "чорні ящики" відразу після катастрофи, марення про "помилку пілотів" та інше. Але не тільки технічні моменти вказують на причетність Росії до міжнародного теракту (а те, що сталося називається саме так!). Мотивом цього злочину є моральний (якщо тільки можна говорити про мораль стосовно Путіна) аспект.
Качинський стояв поперек горла у Путіна. І справа тут зовсім не в антиросійській риториці, до речі, вельми справедливій, і не в бажанні провести повну люстрацію і повністю виключити колишніх і нинішніх прислужників КДБ з управління країною, а значить практично повністю виключити вплив Росії на Польщу. І економічний вектор на видобуток сланцевого газу теж не був основною причиною, через яку Путін вбив Качинського.
Історію не приховати.
Старі стукачі старіють і вмирають, а нове покоління не бажає жити за чужий рахунок, будувати свою історію на крові і підлості. Як сказав мені один поляк: - ".. Всі хочуть жити нормально, по закону Так простіше".
І технічний прогрес теж не зупинити. Нема Качинського, а сланцевий газ видобувається і щосили використовується в Європі. Звичайно, енергетична незалежність - це сильний удар по Росії, але всього лише удар по кишені, і то не по кишені Путіна особисто, а його подільників. Як вони несли господареві частку, так і будуть нести, господаря не цікавить, звідки вони візьмуть гроші.
Зовсім не через це Путін пішов на божевільний теракт. Справа в тому, що пан Качинський зірвав Путіну його загарбницькі плани у війні, розв'язаній Росією проти волелюбних народів Кавказу.
Качинський відкрито називав Росію тим, ким вона є, тобто агресором. Він чудово був обізнаний про злочини, вчинені "борцями з тероризмом" в Чечні.
Качинський був єдиним із лідерів ЄС, які стали плечем до плеча з Михаїлом Саакашвілі, коли російські танки рвалися до Тбілісі. До столиці незалежної держави залишалося всього 40 кілометрів. Це менше, ніж від центру Варшави до її об'їзної дороги № 50. Не буде перебільшенням сказати, що Качинський грудьми закрив Саакашвілі. У історії немає умовного способу, але просто спробуйте уявити собі, що сталося б, якби російські танки увірвалися до столиці Грузії. Припустимо, що Саакашвілі заарештували (хоча його неможливо і нема за що судити, швидше за все, він був-би убитий при "спробі до опору", як це люблять робити росіяни, та й Путін цілком відкрито заявляв про своє бажання повісити Саакашвілі). А що робити з Качинським? Відпустити? Це неможливо, він був поруч з Мішіко до останнього і занадто багато бачив і знав. Заарештовувати? На якій підставі? Та й потім що з ним робити, відпускати? Брати в полон? І що далі? Смішно ... Вбити? Можна. Але уявіть собі наслідки. При спробі агресії, на території незалежної держави, країною-агресором убитий лідер іншої незалежної держави, члена ЄС і НАТО. Вчитайтеся уважно в ці слова. Яка була би тоді реакція НАТО? Що після цього сталося би з Росією і особисто з Путіним?
Путін бандит і негідник, але він не дурень. Він прорахував наслідки і віддав своїм покидькам стоп-наказ. Але він не пробачив пану Качинському такого приниження.
Як не пробачив, у свій час, інший червоний злочинець, Хрущов, американського президента Джона Кеннеді. Пан Кеннеді виставив дуту "військову міць" Радянського Союзу на загальне посміховисько. Результатом Карибської кризи та гонки озброєнь, яку після неї почав Радянський Союз, став розвал СРСР, колоса на глиняних ногах. На уламках якого виникло ще більш потворне утворення, що увібрало в себе все наймерзенніше, що було в Російській Імперії і пізніше в СРСР.
У маленького Путіна надмірно завищене самолюбство. Очевидно, в дитинстві він піддавався насильству, іншими причинами неможливо пояснити його маніакальну пристрасть здаватися "надлюдиною". Саме тут слід шукати коріння його любові до Сталіна ("ефективног менеджера", за словами Путіна), який погубив мільйони ні в чому не винних життів. Саме звідси походять путінські "польоти зі Стерхами" і на винищувачах, таврування тигрів (попередньо накачаних до напівсмерті транквілізаторами), "гасіння" лісових пожеж з літака та інші, малозрозумілі нормальній людині, витівки. Цей маленький чоловічок може пробачити, коли його обкрадуть, до того ж, за його поняттями, злодійство зовсім не є злочином. Але коли йому здається, що хтось зазіхає на його самолюбство, то тут пощади не чекай. Як підтвердження, можу навести недавній вирок "Pussy Riot". Невже ви думаєте, що їм би дали по два роки в'язниці, якби вони заспівали, наприклад, "Богородиця, Ходорковського на небо забери"? Анна Політковська, Олександр Литвиненко та багато інших були вбиті тільки тому, що насмілилися прямо назвати Путіна тим, ким він є насправді, бандитом і покидьком.
Саме за це Путін і вбив Леха Качинського. Він помстився, а заодно і вирішив, як йому здавалося тоді і здається тепер, безліч дрібних, по його розумінню, проблем. Як то: відстрочив настання енергетичної незалежності ЄС, загальмував розгортання американської системи ПРО. Але життя показує, що неможливо зупинити бажання людей бути незалежними від істеричної і непередбачуваної особи, під назвою Росія. Система ПРО все одно розгортається, сланцевий газ видобувається ...
До Качинському можна ставитися по різному. Немає на світі ідеальних людей. Але він був вибором польського народу, а значить, убивши його, Росія відкрито оголосила про те, що не визнає незалежності Польщі. Підтасовуючи факти і речові докази, Росія продовжує принижувати польський народ, трактуючи поляків як сліпих і глухих ідіотів.
Я слухаю польське радіо, дивлюся польське телебачення. Я не можу зрозуміти, чому після всіх експертиз і ексгумації Військова Прокуратура і Уряд Польщі не можуть відкрито заявити про те, що Росія і особисто Путін здійснили жахливий теракт. Депутат Сейму Артур Гурський заявив про те, що це теракт, відразу після катастрофи. Його змусили принести публічні вибачення. Але зараз, після двох з половиною років, коли всі факти підтверджують його правоту, хоч хто-небудь вибачився перед ним? Чому громадяни вільної Польщі дозволяють відверто знущатися над собою країні-злочинцю? Це абсолютно невідповідний випадок, щоб демонструвати толерантність. Є речі, які не можна прощати, на які не можна закривати очі. Замовчування цього питання приведе тільки до того, що злочинне утворення, під назвою Росія, з очманілим від безкарності чекістом на чолі здійснить новий теракт. Тільки проти кого на цей раз? ...
І не варто думати, що корінь зла криється виключно в особистості Путіна. Аж ніяк ні! Росіяни були і залишаються по суті своїй рабами. Вони не хочуть свободи для себе, вони хочуть, щоб оточуючим було гірше, от і все. Тим, хто сумнівається, рекомендую почитати в російській блогосфері коментарі до нечисленних статей про теракт 10 квітня 2010 року. І не варто думати, що з відходом Путіна щось зміниться в менталітеті російського народу-раба, який досі мріє про "сильну руку".
Я пишу цю статтю 11 листопада, День Незалежності Республіки Польща. Я вважаю, що свято Дня Незалежності має бути найголовнішим святом. Адже незалежність завжди оплачується кров'ю і життями борців за Свободу. Так нехай же їх жертви не будуть марними.
Антон Пєтушков, він же Антоша Ручкін
11 листопада 2012. Згоржелец. Польща