Є в Україні таке ємке слово. Його радо й завзято повторюють іноземці за столом: Bud’mo!Хоч і не розуміють ні чого не розуміють!Воно не перекладається!Це навіть не «паляниця». Це якась окрема хромосома з ДНК.Будьмо! Будьмо - це про те, що ми є, були і будемо. Це про те, що нас не вбити. Про те, що ми не скоримося ніколи й нікому. Будьмо - це воля, це Січ. Це вічний гул і вітер Дикого Степу!Будьмо! - це УКРАЇНА! Це вишиванки, й хрущі над вишнею. Це наші старі кладовища і давні могили...
Читати далі...