Без люстрації боротьба з корупцією є пустопорожніми балачками

Увесь ґвалт, здійнятий навколо ухвалення оновленого антикорупційного законодавства, є всього-навсього способом увести суспільну увагу від цієї проблеми та зробити видимість боротьби. Адже корупція як явище непоборне до того часу, поки з ним борються самі корупціонери – бізнесмени від влади, що тримаються в кріслах ще з часів Совєцького Союзу. Тому замісць т.зв. боротьби з корупцією в інформаційний простір слід запускати ідею люстрації, що означає повне оновлення владних кадрів. Про це під час круглого столу, присвяченого новому антикорупційному законодавству, що відбувся 18 березня в ІА "МІСТ-Харків", заявили голова Харківського обласного осередку ВО "Свобода" Ігор Швайка та керівник юридичного відділу організації, кандидат юридичних наук Василь Білоус.

Спільно з адвокатом Андрієм Єрьоменком свободівці зазначають: реального ефекту нібито оновлене антикорупційне законодавство не матиме. Василь Білоус зауважує, що в корупційному антирейтингу Україна перебуває за 130 сходинкою поряд з Азербайджаном, Гондурасом та Зімбабве. І в майбутньому істинні показники корупційних правопорушень лише зростатимуть. Більше того – чинна влада скасувала попередні антикорупційні закони (що так-сяк працювали), а новий закон не ухвалили. Таким чином, з 1 січня й мінімум до 5 квітня корупції в державі "не існуватиме". Бо немає чинного законодавчого акту, який би визначав цей термін. Юридично це означає, що покарання за "неіснуючі" дії так само ніхто не несе.

"Концептуально корупцію може бути поборено, якщо в державі є окремий антикорупційний орган – з повноваженнями на рівні Верховної Ради чи Кабміну. Натомісць і в старих, і в нових законах антикорупційну діяльність "розмивають" між МВС, Прокуратурою, СБУ та іншими установами. Кажучи простіше, поки зі згаданим явищем борються всі, реально з ним не бореться ніхто.

Будучи старшим науковим співробітником НУ "Юридична академія України ім. Я. Мудрого", можу сказати, що науковці готові впровадити єдиний реєстр корупційних діянь. Ідеться про інформаційну систему загального доступу – щоби користувач бачив, скільки в цій царині здійснено корупційних дій, скільки покарано, чи не "засвітився" тут чиновник, до якого він йде на прийом… Але чинна влада цю ідею не поспішає втілювати, навпаки – вона зацікавлена зберігати бюрократичний механізм", – заявив Василь Білоус.

Ігор Швайка додає: проблема корупції – це не правова, а політична проблема: "Усі нібито антикорупційні потуги – це усе-рівно, що щире бажання вовків карати самих себе в інтересах овець. Це нонсенс! Подивіться на всі ці дискусії, кого вважати родичем корупціонера, а кого ні. Владці просто вирішують, як старі корупційні схеми показово ліквідувати, але непомітно впровадити нові. Популярним нині є жарт, що новий антикорупційний закон зміцнить сімейні узи чиновників – адже тепер чоловіки зацікавлені уживатися з тещами, на яких вони переписуватимуть всі "активи". Те саме стосується терміну "незаконне збагачення" замісць хабарництва. Гра слів і не більше!".

Лідер Харківської "Свободи" зауважує, що найбільш корумпованими на рівні місцевого самоврядування є царини, що стосуються розподілу земельних ділянок, операцій з нерухомістю та розподілом державного бюджету. Зрозуміло, що всі ці дії за визначенням належатимуть до органів місцевої влади. Питання в тому, що корупцію не викорінити, якщо в цих органах перебувають люди, що ментально сприймають владу як джерело заробітку. Лише виражена політична воля з розчищення владного механізму від "вчорашніх" мінімізує корупційний паразитизм як явище.

Василь Білоус коментує: "Для прикладу, у виші, який я маю честь представляти, наразі на всіх формах навчають 23 тис. осіб. Один випуск дає необхідну кількість грамотних кадрів для певного відомства. Зауважимо, молодих кадрів, що бачать своє покликання в служінні громадянам та основам права. А не в зловживанні повноваженнями заради самозбагачення. Наразі чимало наших студентів шукають роботу де-інде, а на їхніх законних місцях десятиріччями просиджують представники цілих чиновничих династій"…

На запитання кореспондентів про способи боротьби громадян із хабарництвом уже сьогодні правники відповіли, що попри неконкретність антикорупційного законодавства ніхто не скасовував Кримінальний кодекс чи Кодекс про адміністративні правопорушення – нормами, прописаними в них і слід оперувати. Водночас доступні технічні засоби (диктофони чи мобільні телефони з камерами) дають дієву доказову базу для покарання корупціонерів.
Прес-служба Харківської обласної організації ВО "Свобода"