Докерувалися…

Зусилля наших «регіональних» рехворматорів, спрямовані на покращення життя вже сьогодні, з кожним днем приносять все більше і більше плодів. Від яких у нормальної людини волосся стає дибки.

Дивовижно, але усе, чого б не торкнулися ніжні руки Двічі Несудимого, руйнується, загинається або просто перетворюється на лайно. Точніше, це навіть не дивовижно, а, м’яко кажучи, прикро і тривожно, однак цілком закономірно. Оскільки, як свідчить давнє прислів’я, з гівна кулі не зробиш.

Отож як тільки Янукович та його хлопці запопали Міністерство оборони – одразу ж почалися приколи із розряду тих, про які проти ночі краще не згадувати. Першим ділом ці спритники розбазарили землі на десятки мільйонів доларів – про це «Інфопорн» вже писав. Звісно, що у масштабах загального дерибану ця сума – курям на сміх, одна лише афера з привласнення Межигір’я та Сухолуччя коштувала на порядок, а то й не один, більше. Однак потрібно дивитися у майбутнє: потенційно українська армія не те що висить над прірвою, а вже давно в польоті панічно рве кільце парашуту, замість якого дбайливими «регіональними» господарями запаковано купку цегли. Відтак скоро вона досягне дна, об яке любенько зверне собі в’язи.

І коли це станеться – після неї залишиться купа безхозних земель, майна, техніки та інших цікавих речей. Які підуть з молотка, або й просто безкоштовно, за відкати, як це було з землею Балаклавської бухти. Масштаб майбутнього дерибану обіцяє переплюнути усі можливі сподівання.

Причому знищення армії зовсім не означає, що бюджетні видатки на неї припиняться. Я навіть не впевнений, що скоротяться. Треба ж за щось жити кільком генералам на чолі з Гівнокомандуючим. Зрештою, навіть ті фінансові ресурси, які виділялися на потреби Міноборони в останні роки – це було кидання грошей на вітер, адже українська армія давно вже небезпечна не стільки для ворогів, скільки для власного народу.

Загалом, українська армія повторює шлях російської. Різниця лише в масштабах розкрадань, а результат все одно дорівнює нулю.

Єдині, кого мені шкода у цій ситуації – це солдати строкової служби, які змушені служити у цьому непорозумінні, яке виключно за аналогією досі називається армією. Вони вже давно не отримують необхідної підготовки, щоб називатися солдатами, часто навіть автомат у руках тримають кілька разів на рік – під час парадів на 9 травня та День Незалежності. Що вже там говорити про пілотів, танкістів, артилеристів, підводників та навіть моряків.

Замість займатися підготовкою вони будують дачі генералам, підмітають плаци та зазнають знущань та тортур. Дійшло вже до того, що через борги постачальники припиняють годувати солдатів. Наприклад, через 30-тимільйонний борг Міністерства оборони «Білоцерківському військторгу» 11 тисяч солдатів можуть залишитися голодними вже в найближчі дні.

І увесь той час, поки ця, прости господи, армія летить до дна прірви – вони будуть приносити найкращі роки свого життя у жертву системі дерибану та службових зловживань.

Володимир Йадороб