Осінь Арди. Записки толкініста.

Про силу Кільця...     Останнім часом захопився писанням фанфіків за мотивами Професора. І чомусь мене приваблює виключно АУ - тобто альтернативні сюжети, де доля героїв вирішується зовсім не так, як хотів Безсмертний Професор.    Одна з моїх оповідок зайняла на конкурсі перше місце - хоча були, зізнаюся чесно, оповіді, кращі за виконанням.Тема називалася "Спокуса Кільцем". Тобто - пропонувалося написати про те, як будь-який позитивний персонаж "Володаря перснів" привласнює Кільце Влади, і про те, що з ним станеться опісля.Хто лишень не улягав спокусі - фантазія толкіністів безмежна. Однак - лише в моїй оповідці позитивному герою вдалося улягти спокусі, але здолати Кільце. Коротко - для тих, хто не в темі. Ельф Ельронд, один з головних героїв роману Толкіна "Володар перснів" та відомого фільму, має дуже заплутане походження. В його жилах змішалась кров чотирьох ельфійських народів, людей і навіть Майар (тобто янголів, рівних по міці Саурону). Однак Ельронда, покинутого матір ю в ранньому віці, виховали двоє ельфів з народу Нолдор, котрий майже весь загинув у боротьбі з лихою силою.У фільмі до цього народу належить ельфійська чарівниця Галадріель - одна з останніх Нолдор Середзем я.   Як відомо - душу вбити не можна. Ось і душі загиблих Нолдор, в тому числі і названих батьків Ельронда, знаходяться в підземному царстві грізного Судді Намо, котрий свого часу прокляв їх за неслухняність.Задля того, щоб визволити з "пекла" свій народ, Ельронд наважується оголосити своїм Кільце Влади. Знаючи, що йому доведеться боротись з Сауроном не з мечем у руках, а силою духу... Ну - і ось призовий текст... «Це мусить статись ...» Ельронд дивився на Фродо, котрий мирно спав. Кільце лежало на столику поруч. Володар Рівендейлу ще раз поглянув на зловісний артефакт, і пальці його стисли невеличкий медальйон на золотому ланцюжку. «Ти впевнений, що зможеш? Що витримаєш? » Упевненим він не був. Але обставини склалися на користь божевільної спроби. Мітрандір запізнився ... Малюк, котрий привіз Кільце, впевнений, що доставив його за призначенням ... «Це мусить статись ...» Кільце лягло на долоню. А потім ніби само ковзнуло на палець ... Мітрандір промчав принишклим Рівендейлом як вихор. Кінь під ним хилитався від утоми. Ельронд зустрів його у Камінному залі. Він посміхався. - Божевільний! - Сказав чародій чомусь пошепки, - о, злощасний безумець . - Я його втримаю, - озвався ельф, - не хвилюйтеся так, мій друже ... Я думав - буде важче. - Ти не розумієш, що ти накоїв, - прошепотів Мітрандір, - ти ж бо для нього єдина можливість втілитися ... Кілька крапель крові Меліан в твоїх жилах ... Навіть мною він не зміг би заволодіти повністю, бо моє нинішнє тіло - це тіло людини. Я став би його слугою, але не новим втіленням. А ти... - На вежі Барад-Дуру більше немає Багрового Ока, - сказав Ельронд спокійно, - йому байдужі долі соратників, він вважає, що завжди наплодить нових. Це наша можливість перемоги, друже мій Мітрандір. Мітрандір взявся за голову. Тоді подивився на свій посох .- Якщо ви мене уб єте, то він опиниться на волі, - ледь посміхнувся ельф. - Поряд з Кільцем ... Чарівник відсахнувся. Потім запитав розгублено: - Так що ж тепер робити? - Починайте війну, - сказав Ельронд, - без повелителя Мордору кінець .. .- Саруман зрадив нас, - пробурмотів Мітрандір, - а тепер ось ти ... - -Починайте війну, - повторив володар Рівендейлу, - і вашою буде перемога .. - А як же ... - Про мене, - мовив Ельронд все з тим же усміхом на вустах, - можете забути. *** У Сірих Гаванях князь Кірдан особисто споряджав корабель.Дуже блідий майстер-Корабел намагався не дивитися на ельфа, вбраного в чорне. Ельронд не розмовляв з ним, він мовчки дивився на морські хвилі. Обличчя його було зеленкуватим, як у мерця. Шелест шовків ... Легкі кроки по мармурових сходах. - Дякую вам, amme, що ви відгукнулися на мій заклик, - сказав Ельронд не обертаючись .- Божевільний! - Галадріель відкинула каптур дорожнього плаща, - твій предок помчав до Ангбанду битися з Чорним Валою, а ти хочеш перемогти Чорного Майя у власному розумі! - Мені його не перемогти, - озвався Ельронд, - і тому мені потрібна ваша допомога, amme ... Кільце проведе нас за Завісу, але ви маєте показати мені шлях до того місця, звідки ближче всього до кованих брам Мандосу. Я ніколи не був у Валінорі .. .- Чого ти хочеш?- Я буду говорити з Суддею і тільки з ним ... Коло Судьби, Валмар - це занадто довго, і надто невизначено. У мене немає часу. - Але Суддя ... - Він має право вирішувати ...  Бо він - Повелитель мертвих. В очах Нолде промайнуло розуміння.- Ти хочеш привезти йому це ... як бранця? Ельронд стиснув у пальцях медальйон на золотому ланцюжку.- Я хочу запропонувати обмін ... *** Чертоги Намо похмурі і загадкові. І такі крихкі  поруч  з ними дві тендітні фігурки ... - Я хочу говорити з великим Намо ... - дзвінко говорить Ельронд, і від його голосу двигтить міцно замкнена брама. І з жахом дивиться Галадріель, як на Кільці проступають вогненні руни... Чорна тінь на одній з веж ... Знайомий страшний голос ... Він снився Нолде в кошмарних снах - голос Намо Мандоса, який виголошує прокляття. - Я прийшов не як прохач ... - мовить Володар Рівендейлу. - Ти хочеш зробити обмін, сину Еаренділя - фігура в темних шатах вже поряд, - на що, або на кого? Тонкі пальці повільно відкривають медальйон на золотому ланцюжку. - Ці двоє? - Не тільки, - Ельронд ніби виштовхує з себе слова, - всі ... - Усі твої друзі? - Всі ... загиблі ... мого народу .- Який же народ ти можеш назвати своїм, о нащадок Майяр, Ваніар, Нолдор, Телері та Аданів? - Я Нолдо ... Галадріель застигла непорушно - вона зрозуміла .- Ти хочеш, щоб мої чертоги спорожніли? - Голос Судді - У вас буде один гість ... зате який ... І холодно звучить голос Справедливості: - Гостей буде двоє - твоє перетворення вже почалося ... Ельронд схиляє голову. Потім повертається до Галадріель. - Прощайте, amme ... Скажіть Келебріан, що я загинув ... у битві. І іншим теж... Суддя простягає руку, і обоє вони зникають у спалаху вогню. *** Воїни - Нолдор виходили з Мандосу. Мов діти, раділи вони повітрю і травам, джерельній воді і яскравому сонцю ... Галадріель стояла в оточенні своїх трьох братів, дивилася, як неподалік Фінгон Відважний обіймає сина, а поруч з ними Нельяфінве, все ще не вірячи власним очам, розглядає праву, неушкоджену руку, і не могла стримати сліз ... Нолдор поверталися в Середзем'я - адже світ не втратив своїх чародійських приваб. Багато хто  встиг до закінчення війни з повністю деморалізованими мордорськими орками. З Ізенгардом Мітрандір впорався сам - за допомогою Ентів. Світ змінювався - він втратив приреченість, і заграв новими барвами. У глибинах Мандосу, у крижаній брилі, покоїлося тіло ельфа, який став для Саурона чи то в'язницею, чи то могилою ... Поруч - на чорному мармуровому столі - лежав медальйон із золотим ланцюжком. Ті, чиї обличчя були там зображені, так і не дізналися, хто і якою ціною заплатив за їхнє визволення А Сила Кільця величезна... Однак боротися з нею можна і дуже потрібно.