Місто-кремінь

  • 12.12.18, 20:40
Кременчук – друге за розміром місто Полтавщини і за населенням майже не поступається обласному центру (225 тисяч проти 284), і це, певно, найбільші антиподи України в межах однієї області. З одного боку, культурний та історичний центр Полтава, а з іншого – промисловий важкоатлет. У Кременчуку взагалі не відчувається, що ти у Полтавській області, за відчуттями десь явно східніше. [Приєднана...

Читати далі...

Красичин

  • 10.12.18, 20:28
Усього за 10 кілометрів від Перемишля (а отже, зовсім близько до кордону із Україною) знаходиться село Красичин. Село як село, невелике та непримітне, але є у ньому замок, який самі поляки називають одним із найгарніших у своїй країні. [Приєднана...

Читати далі...

Горішні Плавні, легендарні та неповторні

  • 08.12.18, 19:54
Вдруге у своєму житті я побував у якомусь місці із-за назви (першим було село Медвеже Вушко Вінницького району). Не те що б їхати сюди варто спеціально, але якщо вас раптом занесе у Кременчук, то маршрутки бігають часто і це недалеко, майте на увазі. І якщо ви раптом подумали, що у 58-річному місті нема чого робити, то це точно не так. Головною атракцією ГП є Полтавський ГЗК з музеєм та величезним діючим кар’єром, на який реально їздять подивитись люди. Для цього потрібно домовлятись...

Читати далі...

Місто Ярослава Мудрого

  • 05.12.18, 20:46
Серед значної кількості міст, заснованих великим князем Ярославом Мудрим, лише чотири він скромно назвав на честь себе. Два – Юр’єв (чому? бо під таким іменем його хрестили), це сучасні Біла Церква і Тарту. А також Ярославль в Росії і Ярослав у східній Галичині. В останнє із перелічених ми і відправляємось. Зараз це провінційне польське містечко на 40 тисяч населення, але при цьому концентрація різноманітних пам’яток тут просто зашкалює і зробила б честь і центру воєводства. Від...

Читати далі...

Кам’янка та її околиці

  • 03.12.18, 20:06
Місто із назвою Кам’янка – це майже як Іван Іванович Іванов серед людей. Маючи таку назву, дуже легко загубитися серед інших містечок, сіл та річок-тезок, яких не один десяток. Тому дуже важливо було потрапити саме у ту Кам’янку – місто у Черкаській області, цікаве і варте уваги. І, що ж тут поробиш, дійсно кам’янисте. По дорозі до міста також хотів побувати у трьох селах району, де є старовинні дерев’яні церкви. І якщо до двох дістатись нескладно, то третє, Жаботин, знаходиться...

Читати далі...

Кошице

  • 01.12.18, 20:09
Друге за величиною місто Словаччини відкривало і закривало мою міні-подорож до цієї країни. У перший день я подивився на місто з висоти оглядової вежі Кошицького граду, а в заключний гуляв самим містом. Історичний центр Кошице не надто великий за площею, але атмосферний, а архітектурне його розмаїття просто вражає. Тому на прогулянку містом потрібно не менше 3-4 годин. І до речі, це якісь нещасні сто кілометрів від Ужгорода. [Приєднана...

Читати далі...

Кривий Ріг. Прогулянка старим містом

  • 29.11.18, 20:34
Кривий Ріг у свідомості пересічних українців найперше асоціюється з шахтами, рудниками та комбінатами, у меншій мірі – зі швидкісним трамваєм, але точно не зі старовинною архітектурою. Між тим, у місті є свій виражений історичний центр, яким досить цікаво побродити. І як це часто буває, скільки я там жив, скільки приїздив у гості, а от тільки в цьому році нарешті цілеспрямовано вибрався. Старе місто сформувалося навколо сучасного Поштового проспекту, з якого і виник Кривий Ріг – як...

Читати далі...

Братислава, ч. 2. Погляд згори

  • 27.11.18, 20:17
У другій частині, присвяченій столиці Словаччини, ідемо дивитись замок та підіймемось на оглядові майданчики. [Приєднана картинка] [ Читати і дивитись далі ]

Братислава, ч. 1. Погляд знизу

  • 25.11.18, 20:22
Відвідини Словаччини були б якимись неповними без візиту в її столицю та найбільше місто – Братиславу. За європейськими мірками, як для столиці, вона невелика (423 тис. чол.; у Вільнюсі, Ризі чи Скопьє, наприклад, більше), а також примітна тим, що лежить на кордоні одразу з двома країнами, Австрією та Угорщиною. До Відня звідси взагалі нещасні 70 км і до 1936 року між містами ходив трамвай(!). [Приєднана...

Читати далі...

Тіні світу, що уходить

  • 23.11.18, 20:15
Жив на цьому світі свого часу данський поет Тор Ланге. Займався перекладами, подорожував, викладав у інституті східних мов у Москві, куди його запросив російський уряд. А як вийшов у відставку, оселився в палаці своєї дружини, Наталії Протопопової, де мирно доживав життя, вирощуючи в теплицях цитрусові та ананаси. У 1915 році Ланге помер, а у 1920 данці перепоховали його прах у Копенгагені. Туди ж мігрувала і дружина. А палац залишився стояти, стоїть і досі, у селі Нападівка...

Читати далі...