хочу сюди!
 

Маша

50 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 37-65 років

Гуляй, поле!

  • 11.11.21, 20:02
Якби місто, де народився Нестор Махно, від початку мало якусь інакшу назву, певно, варто було б його перейменувати у щось подібне – так вона пасує неформальній столиці єдиної в історії анархічної республіки, хоча поняття столиці і республіки тут більше умовні. Аж надто ідеалістичне державне формування, нездійсненне і приречене на провал, мабуть, тому й багатьом симпатичне без жодної видимої причини. Як і його ватажок, життя якого було коротким яскравим спалахом з очікуваним сумним кінцем. При всій суперечливості персони Махна, його умудряються зараховувати до «своїх» не тільки анархісти, а й протилежні по своїй суті сили.

1. Після забуття та однозначного зарахування до злодіїв у радянській історії, він досить неочікувано зробився цілком позитивним персонажем у незалежній Україні (та й що з того, що був затятим ворогом Петлюри, наприклад). А в Гуляйполі, складається враження, це буквально ікона та головний туристичний бренд.


15

Коментарі

111.11.21, 20:23

Так собі персонаж :/
Для бара годиться

    211.11.21, 20:28Відповідь на 1 від NoTaRь

    Та і хто в той період був ідеальний...

      анонім

      311.11.21, 22:59

      Меня долго интересует вопрос про улицу Махно в Украине. Спасибо, теперь я знаю, что она всё таки есть. И не в Луцке или Черновцах. Сам то я в Гуляй-Поле был ещё при Союзе. Да и то, проездом туда-сюда. А вот в Запорожье и других городах, я сомневаюсь, что есть тёзки той улицы. В Днепре показал Гугл, где то внутрях дворов.) Зато в Запорожье аж два Шмидта. Если уже не убрали, как Леонова - первого человека в открытом космосе. За что?

        анонім

        411.11.21, 23:01

        И ещё вспомнил. Где то сообщалось, что Ющенко хотел присвоить Махно звание Героя Украины. Но якобы наши анархисты возмутились. Заявив, что он уже Герой, и Народный. А это звание выше. Правда не знаю, где те анархисты и есть в Украине. Или вне её...

          511.11.21, 23:16Відповідь на 3 від анонім

          Ну так сама його особа не надто стикується з вшануванням у вигляді пам'ятників чи вулиць. Гуляйполе - виняток, звісно.

          На моїй пам'яті ніде не чув про перейменування вулиць Шмідта.

            612.11.21, 04:03

            Живий ще стадіончик) тільки розмальований. А от у млині, кажуть був штаб Махна. Ми теж приїхали у вихідний подивитись у музей. Було зачинено, але ми постукали і нас пустили. Самі ходили по залах без екскурсовода.

              712.11.21, 08:42

              Нестор Махно - кавалер ордена Червоного прапора № 2.

                анонім

                812.11.21, 09:50Відповідь на 5 від visnyk

                Не согласен. У Махно была РПАУ - Револиционная повстанческая армия Украины! Интернациональная. А ОУН-УПА это чисто националистическое образование. Потому его и не воспринимают в наших регионах.
                На счёт Шмидта, я знаю только про ту, которая в моём Заводском районе. Но там не указано имя.) Как и в названии улицы Глазунова. Какого из двух, в этом случае?
                А вот Леонова помнят во всём космическом мире. Кроме нашего.

                  анонім

                  912.11.21, 09:51Відповідь на 7 від nasinynka

                  Нестор Махно - кавалер ордена Червоного прапора № 2.Это только версия, которая не подтверждена.)

                    1012.11.21, 10:04Відповідь на 9 від анонім

                    "Ось один, але промовистий факт.
                    З ініціативи голови Революційної військової ради республіки Л. Д. Троцького якраз у цей час був заснований перший нагородний знак — Орден Червоного Прапора. 28 вересня 1919 року ВЦВК оприлюднив Указ про нагородження орденом. Ось вони, перші кавалери Ордена Червоного Прапора, як вони в алфавітному порядку зафіксовані в Указі:
                    — Блюхер Василь Костянтинович;
                    — Махно Нестор Іванович;
                    — Миронов Філіп Кузьмич.
                    Сумна доля цих активних учасників громадянської війни — Ф. К. Миронов у 1921 році був розстріляний як «ворог революції», В. К. Блюхер загинув у катівнях НКВС у 1938 році, Н. І. Махнові довелося покинути батьківщину і в злиднях закінчити життя за кордоном. Із героїв громадянської війни всі вони перетворилися в її антигероїв."
                    http://svitlytsia.crimea.ua/?sec

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна