хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Ігри,в які ми граємо

Від самого народження, граючись,  ми пізнаємо світ. Іграшки допомагають нам досліджувати оточення. Самою широкою нивою для цих досліджень являються навколишні люди. Ми взнаємо, що якщо підняти крик – одразу з`явиться хтось із батьків, щоб зробити нам зручно. Пізніше, коли навчимося тримати руками, дізнаємось, що якщо когось вдарити брязкальцем по голові – то всім буде смішно; а якщо чимось важчим по нозі – він стане смішно танцювати. Далі ми взнаємо, що люди діляться на три групи: баби-діди, які з нами сюсюкаються; мами-тата, які щось від нас вимагають і діти, з якими можна було б весело провести час, якби не перші дві категорії. Ми вчимося гратися цими іграшками. Для бабів-дідів можна повередувати – їм це подобається. З татом і мамою цей номер вже не проходить. Якщо взяти татів гаманець  і повирізати з папірців дядів-тьоть, то доведеться деякий час їсти стоячи, а спати на животі – бо сідниці  болітимуть. Якщо маминою косметикою намалювати на шпалерах мистецький шедевр – ефект буде приблизно такий самий. Якщо малюєш казна-що на папері, що тобі дали "на, не плутайся під ногами" – тебе гладять по голові; якщо написав слово "мама" на пописаному папірчику з робочого столу – знов проблема із сідницями. Десь в цей час ми помічаємо несправедливість – у нього(неї) є така іграшка, якої я не маю; хлопчикам дають машинки та пістолети і гонять гратись десь, дівчаткам дають ляльок, посуд і пропонують погратись "у куточку". Але ж ми теж хочемо тим гратись! Ось так починається нова гра "Я кращий, бо в мене…".Якщо хочеш погратися чиєюсь іграшкою, доводиться віддавати свою. Але ж це моя іграшка! я її не віддам! хіба що зламається, чи надоїсть. І коли проясняться відносини одностатевої гри, тоді починається гра між хлопчиками та дівчатками: сховайся-знайди. Правила гри прості: хлопчики шукають дівчаток, дівчатка приховують щось важливе для себе від хлопчиків, за умови зіткнення обох груп відбувається масове нищення іграшок. Також з`являється нова гра: можна не тільки гратися іграшками, а й розбирати їх, як то: мотати кишки, сидіти в печінках, ставати поперек горла, гризти мозги, та тому подібне. І ось з такими навиками ми вступаємо в доросле життя. Хлопці добираються до ляльок(дівчаток), дівчатка отримують хлопчиків з їхніми машинками та пістолетами(…) і це при тому, що правил гри сховайся-знайди ніхто не відміняв! То ж, зазвичай, все закінчується грою "розбери іграшку". Деяке перемир`я наступає, коли з`являється дитина. Дівчатка отримують нову ляльку, хлопчики можуть втекти до машинок. Але живуть же разом. Тому, практично, плетіння макраме з кишок не припиняється. Все це притихає, коли на горизонті починає проглядатись шлях у вічність. Тоді, в очікуванні погребіння, з`являється нова гра: перемивання кісточок. Ось так, граючись, ми проживаємо своє життя. І гра ця, за доброю, старою традицією, передається з покоління в покоління.

2

Коментарі

14.11.10, 13:49

"вся наша жизнь игра" ?....

    24.11.10, 13:54

    Аксіоми буття.

      34.11.10, 14:15Відповідь на 1 від Lessa

      "вся наша жизнь игра" ?.... А ми в ній тільки граєм...

        44.11.10, 14:16Відповідь на 2 від N 47-ий

        Аксіоми буття.

        Тому напитись хочу

          54.11.10, 14:20Відповідь на 4 від ДикийБезобраз

          сьогодні вже не перший

            64.11.10, 14:22

            Плетіння макраме з кишок Порвало

              74.11.10, 14:23Відповідь на 4 від ДикийБезобраз

              щоб одному не скучно було

                84.11.10, 14:26Відповідь на 5 від Lessa

                Une vie pareille!..

                  94.11.10, 14:27Відповідь на 4 від ДикийБезобраз

                  Раджу як гончару, - наліпіться!



                    104.11.10, 14:30Відповідь на 7 від Karpusja

                    щоб одному не скучно булоRetrouva une femme - retrouva un bonheur

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна