Про проблему

В соціальній філософії існує визначення близьке до первинного значення. А саме: усвідомлена та значима невідповідність між бажаним та дійсним, очікуваннями та результатами діяльности. Тут кожне слово важить. 

1) усвідомлена. На лекції років сім тому почув цю думку і досі її "жую": 

Задача психолога - поставити клієнта перед проблемою. На консультацію він приходить з поганим самопочуттям, з переживаннями тощо. Задача фахівця - допомогти йому усвідомити витоки цих переживань, які саме протиріччя породжують почуття немічності... Клієнт має вийти від психолога з проблемою. (Психологія - не мій фах, суміжна спеціальність).

2) значима. Тут, думаю, все очевидно. Якщо не болить (поки не болить) рідко хто починає ворушитися, щось вирішувати.

3) невідповідність. Власне, ключове слово. Поки людина в самих переживаннях, невідповідність є між її бажанням почуватися гарно та дійсним сумним станом (тут ми не виходимо за межі суб’єкта: бажане і дійсне - в ньому). Але усвідомлене переживання, розуміння того, що в дійсності є причиною суб’єктивних переживань, приводить нас до невідповідності між внутрішнім (очікування, плани) та зовнішнім (сумна дійсність). Боротьба з самими переживаннями - потрібний шлях (медитація, аутогенне тренування тощо), але він не дозволяє змінити на краще обєктивні причини переживань. Це може бути схожим на прийом анальгетиків у той час, як потрібно видалити запалений апендикс. Натомість, усвідомлення об’єктивних причин переживання дозволяє змінити дійсність, відповідно до свого розуміння блага.

Тому проблема - як усвідомлення невідповідності бажаного й дійсного, - ознака сили та мудрості, перший крок до справжніх змін.