http://blog.i.ua/user/3329857/1680235/

Откровение: Невеста, зверь и Вавилонhttps://www.youtube.com/watch?v=xpQyZM_PtsM

2. Порядок призначення судової експертизи

Порядок призначення судової експертизи і послідовність дій, його складових, наступний.

1) До призначення експерта слідчий з'ясовує необхідні дані про спеціальності та компетентності експерта.

Виноситься мотивована постанова про призначення судової експертизи. Виходячи з обставин справи, і в зв'язку з необхідністю проведення судово-медичної (судово-психіатричної) експертизи з приміщенням підозрюваного, обвинуваченого, що не знаходиться під вартою у відповідне медичне установа для стаціонарного спостереження слідчий порушує перед судом клопотання про приміщення підозрюваного, обвинуваченого, що не знаходиться під вартою, до медичного або психіатричний стаціонар для виробництва відповідно судово-медичної або судово-психіатричної експертизи.

Судом приймається рішення про поміщення обвинуваченого або підозрюваного в медичний або психіатричний стаціонар. Слідчий знайомить з постановою про призначення судової експертизи підозрюваного, обвинуваченого, його захисника і роз'яснює їм права, передбачені ст. 167 КПК ПМР. Про це складається протокол, який підписується слідчим і обвинуваченим (захисником і підозрюваним). Слідчий зобов'язаний ознайомити обвинуваченого з постановою про призначення експертизи і роз'яснити йому права, встановлені цією статтею. Про зазначені дії слідчий складає протокол з додержанням вимог статей 115 і 124 КПК ПМР. У протоколі викладається зміст заяв, зроблених обвинуваченим. Постанова про призначення судово-психіатричної експертизи, її висновок і протокол допиту експерта не оголошуються обвинуваченому, коли його психічний стан робить це неможливим.

Правила цієї статті поширюються і на підозрюваного. Якщо судова експертиза проводиться поза експертною установою, слідчий:

а) викликає до себе особу, якій доручається судова експертиза;

б) засвідчується в його особистості, спеціальності й компетентності;

в) встановлює відношення експерта до обвинувачуваного, підозрюваного і потерпілому;

г) перевіряє, чи немає підстав до його відводу;

д) вручає постанову про призначення судової експертизи;

е) роз'яснює експерту права та обов'язки, передбачені ст. 164 КПК ПМР;

ж) попереджає його про відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку;

з) робить відмітку про виконання цих дій у залишеної у себе копії постанови про призначення судової експертизи, зроблений запис засвідчується підписом експерта;

і) складає протокол, якщо експерт робить будь-які заяви або збуджує клопотання по справі.

Якщо судова експертиза проводиться в експертній установі, слідчий направляє постанову в експертну установу.

Обов'язкове призначення судової експертизи

Згідно зі ст. 165 УПК ПМР призначення та виробництво судової експертизи обов'язково, якщо необхідно встановити:

причини смерті;

характер і ступінь шкоди, заподіяної здоров'ю;

психічний або фізичний стан підозрюваного, обвинуваченого, коли виникає сумнів у його осудності або здатності самостійно захищати свої права та законні інтереси в кримінальному процесі;

психічний або фізичний стан потерпілого, коли виникає сумнів у його здатності правильно сприймати обставини, що мають значення для кримінальної справи, і давати показання;

вік підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, коли це має значення для кримінальної справи, а документи, що підтверджують його вік, відсутні або викликають сумнів.

Порядок провадження судової експертизи

Порядок провадження судової експертизи.

Керівник експертної установи доручає виробництво судової експертизи одному або декільком співробітникам даної установи і повідомляє про це слідчого. Керівник експертної установи, за винятком керівника державного судово-експертної установи, роз'яснює співробітникам, яким доручено виробництво судової експертизи, права та відповідальність, передбачені ст. 163 КПК ПМР, попереджає їх про відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, про що відбирає у них підписку.

https://trade.informjust.ua/vpdoc/getdoc.aspx

Далі буде......

Справу по наркотикам буде повернено на дорозслідування......

Моліться експерти,та ваше кубло разом зам.начальником.

                                          МОЛІТЬСЯ !!!

Розділ II
ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності.

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.

Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла.

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

{Офіційне тлумачення положення частини першої статті 32 див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 32 див. в  Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}

Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 34 див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

{Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

 После сегодняшнего суда,наблюдая за поведением свидетелей которые давали показания не в "НАШУ" пользу мне стало очень интересно cделать небольшой опрос на этом сайте среди своих друзей,а также прошу принять участие всех желающих кому эта тема близка:

  Когда Вы присутствовали на суде , какие чувства  испытывали?! 

 
Оле-оле-Оле-оле................


От такий настрій.......
2-0 в нашу користь.

Що робити ошуканому робітникові ?

МУШУ ДЕЩО ПОВІДОМИТИ
Це ж треба мені таке от на ніч побачити. І не просто на ніч, а саме тоді, коли мені завтра йти до пенітенціарної служби з вимогами про гуманізацію або хай уб'ються там об стіни, животні.
Значить, про Лук'янівку ви вже фоток надивились напевно. Ми туди вже не раз ходили і вже було і фото і відео і що завгодно.
Але ще є нестоличні СІЗО. В Маріупольському СІЗО у нас на сьогодні 9 політв'язнів.
9 — це визнаних нашою організацією (КВП) політв'язнями. Це ті, щодо справ яких ми в курсі.
Але ось вийшов політв'язень Костянтин Кривич звідти, слава Богу, нещодавно, і каже що там, у Маріуполі, з бл. 600 в'язнів десь триста — це бійці добробатів. Решта — сєпари. Десь 50 на 50 тобто.
Тіко ледачий не знає, шо все керівництво і вертухаї того СІЗО — сєпари. Що у сєпарів в камерах висять прапори днр, а державний прапор лежить ганчіркою під ногами і працівники СІЗО це схвалюють і витирають теж ноги об той прапор. Що всім проукраїнським після вигуку в новорічну ніч «Слава Україні!» вимкнули світло. Що вибірково так само вимикають воду. Що главний опер Маріупольського СІЗО ще донедавна працював в Донецькому СІЗО, а зараз перевівся в Маріупольське, бо дали вищу посаду. Що він погрожує в'язням-добровольцям, що скоро прийде ДНР. Що їжа жахлива і в каші плавають таргани. Що періодично в СІЗО для «виховної роботи» запускають беркутів (саме беркутів, да) і ті там влаштовують вижженую зємлю, ламаючи і псуючи речі в'язнів і б'ючи їх. Я оце завтра збиралася викласти сюди листа від маріупольських в'язнів. Встигну. Але щойно я побачила такий капєц, що вже не стала чекати завтрашнього дня.
На сайті пенітенціарної служби фотки цієї лицемірки-пристосуванки, Ірини Геращенко, яка, оказуєцця, вчора відвідала це СІЗО. І знаєте, з якою метою? Пріготовьтєсь.
«В першу чергу народних депутатів цікавили умови утримання осіб, що підозрюються у скоєнні злочинів проти суверенітету України».
Ще заодно нагадаю ту історію, коли я мало не вхопила цю плачущу женщіну і не заробила собі додаткову хуліганку. Це щойно по революції. Коли ми біля Ради вимагали визволення політв'язнів, а вона вийшла нас тіпа успокоювать і така, лагідним голосом каже, шо не хвилюйтеся, не штурмуйте, всіх випустять. А я така продираюся до неї поближче і питаю, кого всіх? А вона така: «Всіх десять».
А список, який був в законопроекті налічував на той час під сорок осіб. Тобто, ця тварь вийшла нам шось лапшануть, не будучи навіть трохи в матеріалі. І я така вже зовсім близько біля неї була і кажу: «Скільки??? Ану назвіть цих десять?» То вона шось втікла взяла...
Взято тут......
http://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=899146.0