Четыре месяца зимы Бессонниц чёрно-белой масти Во власти холода и тьмы У одиночества во власти. Четыре года без весны Весны твоей волшебный танец Волшебный сон, о эти сны, Руки твоей протуберанец… Четыре века без огня Холодным светом обмануться Терзает свет, в ночи маня, И невозможность прикоснуться. И на четыре стороны Одна лишь бездна звёздной ночи И жалкий свет моей луны Среди квадриллионов прочих.

Живуть (хоч і не довго) дураки Що вірять в красоту і справедливість Глумляться з дураків не дураки Їх доброта вважають – боязливість. Не бачать вигоду - оце так дураки Немеркантильні – певно ж ідіоти Не вміють кумуватись – селюки Слинява слабкість їхні ті чесноти. Куди не глянь – кругом не дураки Зароблять гроші, славу і посаду Доцільні кроки, підлості стрибки Залишать дураків усіх позаду. І вчитимуть ледащих неборак Мов і вони лукаві - та ж невдатні А я пишу – Хай...

Читати далі...

Ничего не происходит Жаль вот только – жизнь проходит Жалко только что меня Нет ни часом, ни секундой В распорядке Вашем дня.

З тих пір як жив - пройшли роки Ще не десятиріччя Колишнім пасіям палким Бридке моє узбіччя. В усі часи одне і те Одне й те саме блядство Кохання квітка не цвіте Без слави і багатства.

Немає більше України Проговорили, пропили Гули Майдани: «Не козли ми!» Та мабуть все таки ж - козли. П’ють патріоти-кар’єристи Шампанське скочивши з трибун, А ми розбрелись мов туристи На язиках яких тіпун. Ті що просрали Батьківщину Цінують свій авторитет І люблять в дупу Україну Та нас, за наш менталітет. Покращить (бо «нема ж різниці») Життя професор-книголюб Штани скидай, розсунь сідниці Братки беруть усіх у шлюб.

Тарас Григорович Шевченко Все робить згідно розпорядку Лягає спати він раненько О шостій – робить фіззарядку. Ні пива він не п’є, ні кави На цигарки не ма й хвилинку Вірша напише – робить вправи Поему – нудить шведську стінку. Тарас Григорович Шевченко Лауреат державних премій І влада й слава – рідна ненька Такий собі - сучасний геній.

Big Bang відбувся через нас Тринадцять міліардів років Земля і космос обертас Чекають наших кроків. Час, простір – суть лише об’єм, Лаштунки для кохання А замість ми їмо і п’єм Тамуємо бажання. Тепер провалюється світ В цю прірву поміж нами І риє місяць чорний кріт Під чорними зірками.

От стен луной очерченный карниз Над бездною ночного небосвода Окно открыто, для прогулки вниз Свобода. В чём тайный смысл, зачем и почему? Чудно устроил Бог, или природа Из тьмы прийти и уходить во тьму Свобода. Любовь, любви так мало на земле И равно для красавца и урода Любить…в окно прогулки при луне Свобода.

Умны евреи? Эта тема Старинна как и вечный жид Жаль неуместна здесь поэма (И время к праздникам бежит) Как сделать рубль из копейки? Не так уж это и хитро Достаточно спросить скамейки От Гепы, в харьковском метро. [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]

Пародия на стихотворение Александра Абрамова "Измен её былая горечь" http://www.stihi-tsebrenko.ru/proizvedenija/1-o-lyubvi/izmen-e-bylaja-gorech.html Пародия называется "Грим и асы любви" Измен её былая горечь И будни нынешних измен Она добра, любая сволочь В ней приютит свой пошлый член. Ей стыдно и она страдает Кричит от боли "Ах" да "Ах" А он безжалостный пытает Её на наших простынях. За эти годы я смирился С её гримасами любви И...

Читати далі...