* * *

... іноді вистачає миті, щоб забути життя, та іноді не вистачає життя, щоб забути мить... (с)

Останні статті

Не відкладай життя на завтра
02.09.2011, 16:20
Молитва до мови
21.02.2011, 13:20

Пошта
05.11.2020, 12:14
***************
18.07.2016, 17:45

Коментарі

Гість: Джен Эйр

128.03.11, 22:25

Сильно сказано!

Мимоход

228.03.11, 22:32Відповідь на 1 від Гість: Джен Эйр

Сильно сказано!Да уж... Дайте мне это мгновение!! )

к Мамай

328.03.11, 22:50

Ловіть прекрасні миттєвості весни ...

Гість: Джен Эйр

428.03.11, 23:11Відповідь на 2 від Мимоход

Сильно сказано!Да уж... Дайте мне это мгновение!!)Где ж его взять-то?

Oll@

528.03.11, 23:28Відповідь на 3 від к Мамай

Так і зроблю...

Гість: Світанок

629.03.11, 10:47Відповідь на 5 від Oll@

Я ЗАПІЗНИВСЯ

Я запізнився. Всього лиш на мить,
Лише почув його останнє слово –
Вже мертві губи прошептали: «Жить»
І він пішов з життя свого живого.

А навкруги валялись вороги,
Куривсь димок із дула автомата,
А він такий..., назавжди дорогий
В руці тримав защіпку від гранати.

З його грудей, з-під лівого соска,
Ще тепла кров остання витікала,
І його в’яла, мертва вже рука
Усе защіпку міцно затискала.

На його місці мав би бути я,
Та я не встиг крізь ворогів прорватись,
Щоб на кривавий бруствер з верхів’я
Поруч із другом назавжди постати.

Тепер коли, щемить моя душа,
Коли мені в житті буває туго.
Я би віддав останнього гроша
За те щоб знов зустрітися із другом.