* * *

Скажу снігу, скажу вітру, скажу холоду,

Скажу віхолі колючій - одійди,

Бо мені тепер на серці юно-молодо,

Бо нема мені на світі цім біди.

Тільки - весни. Тільки - яро. Тільки - зелено,

Тільки неба сині хвилі - до повік.

Лиш радіти мені добрим кимось велено

В цьому світі - нині, прісно і повік.

Але - що це? Серед літа, серед втіхи я

Несподівано заквилю-закричу:

Хочу вітру, хочу снігу, хочу віхоли

До нестями, до печалі, до плачу!  (с)