Ну и кого выбрать?

  • 24.10.15, 21:58

А на выборы все же надо пойти!

Из неопубликованного тупым редактором-бездарью

  • 20.10.15, 10:39
ПАРАМЕТРИ УСПІШНОСТІ – НЕ ВИРОК? 

Що таке рівень IQ і яке він, власне, має значення для кожного з нас і для суспільства загалом? Побутують полярні думки, не припиняються суперечки, однак цікаво те, що за 110 років з тих самих пір, як Міністерство освіти Франції доручило психологу Альфреду Біне розробити тест, за допомогою якого можна відрізнити лінивих дітей, які мають здібності до навчання, і дітей, які страждають вродженими дефектами і не можуть навчатися у звичайній школі, хоч і багато води стекло, втім і досі є як прибічники, так і скептики щодо такого визначення. Проте, як і завжди у таких ситуаціях, арбітрами мають бути час і результати. Коли пізніше на основі шкали Біне було створено знаменитий тест на визначення коефіцієнту IQ, тобто співвідношення розумового віку з віком фактичним, шкала Стенфорд-Біне набула значного розповсюдження, лише в Америці опубліковано декілька її редакцій. Остання і сьогодні використовується для визначення IQ. Судити про те, наскільки розумною є людина, справа вельми суб’єктивна. Адже суть не лише у коефіцієнті. Як показують дослідження, близько 50 відсотків людей мають рівень IQ від 90 до 110. Два з половиною проценти є розумово відсталими з IQ нижче 70, стільки ж – переважають більшість за рівнем інтелекту з IQ понад 130, а піввідсотка є геніями і мають IQ вище 140. 
І якщо розглянути і наших сучасників, і тих, хто у минулому розвивав цивілізацію, можна дійти висновку, наскільки цей індекс відображає дійсну картину людського інтелекту. Геній – не означає щасливий На сьогодні вважається, що найвищий рівень IQ мав Уїльям Джеймс Сідіс, який народився 1 квітня 1898 року у Нью-Йорку. На думку експертів, цей показник у нього сягав від 250 аж до 300! Уїльям був сином єврейських емігрантів з України, його батько викладав психологію у Гарварді і вважався свого часу одним із найвидатніших психологів і психіатрів, а мати, хоч і закінчила університет у Бостоні, присвятила себе вихованню сина. Батьки прагнули зробити із свого сина генія і застосовували власні методи виховання, які сучасникам здавалися неприйнятними, і проти яких виступала тодішня преса. А хлопчик тимчасом вже у півтора роки читав «Нью-Йорк Таймс». У шість років він став атеїстом, а у вісім – написав чотири книжки! Його IQ вважається найвищим із зафіксованих в історії. В одинадцятирічному віці Сідіс вступив до Гарварда. На сьогодні відомі його дослідження в галузі американської історії, космології і психології. Але… Генії – примхливі особи, і мають так само дивні й неординарні на наш середній погляд звички. Сідіс не виключення. Його пристрастю було колекціонування… залізничних квитків і вивчення транспортних систем. Він навіть написав трактат про залізничні квитки під псевдонімом «Франк Фалупа». У тому труді автор ідентифікував способи збільшення пропускної спроможності транспортної мережі, які тільки тепер (!) починають знаходити визнання. А 1930 року він одержав патент на беззмінний безкінечний календар, що брав до уваги лише високосні роки. За різними даними, Сідіс знав від 40 до 200 мов, вільно перекладаючи з однієї на іншу. І навіть створив штучну мову на основі латини, грецької, німецької, французької та інших мов, яку назвав Vendergood вже у своїй другій книжці, написаній у 8 років. До інших дивацтв генія можна віднести те, що замолоду він відмовився від стосунків і з жінками, вирішив не одружуватися і присвятити себе інтелектуальному розвиткові. Але всі ті здібності виявлялися досить несподівано. Зокрема, він написав дослідження з альтернативної історії США. І при тому все життя пропрацював простим бухгалтером, носив вбрання селянина і одразу ж звільнявся з роботи, тільки-но виявлялася його геніальність. Він прагнув непомітного життя і ховався від журналістів. Помер Сідіс у Бостоні від крововиливу у мозок у 1944 році, тобто коли йому було лише 46 років… То за якими критеріями його назвали найобдарованішою людиною планети? 
Біографи наводять такі аргументи: Уїльям навчився писати в 1 рік, на четвертому році життя читав Гомера в оригіналі, у шість засвоїв Аристотелеву логіку, від 4 до 8, як уже згадувалося, написав 4 книги з монографією по анатомії включно, у сім склав іспит Гарвардської медичної школи з анатомії, у вісім років знав 8 мов – англійську, латину, грецьку, російську, іврит, французьку, німецьку і мову, винайдену особисто. Дорослим Уїльям вільно володів як не сотнями, то принаймні десятками мов. В 11 років Сідіс вступив до Гарварда і незабаром вже читав лекції у математичному клубі Гарварського університету, а закінчив цей заклад у 16 років. 
Списки най… 
Суперечки з приводу того, кого вважати розумним, не стихають, але стосовно тих імен, які ми зараз наведемо, сумнівів немає – це дійсно найрозумніші наші сучасники. Серед них – британець Стівен Хокінг (IQ 160), фізик-теоретик, астрофізик, кореєць Кім Унг-Йонг (IQ 210), що увійшов до Книги рекордів Гіннеса. У 2 роки він вільно володів двома мовами, а до чотирьох вже вирішував складні математичні задачі. У 8 років його запросило НАСА для навчання до США. Співзасновник компанії Майкрософт Пол Аллен – також у цьому списку із IQ 170. Його розум приніс йому 14,2 мільярди доларів статків. Рік Роснер працював стриптизером, офіціантом на роликах, натурщиком. Зрештою IQ у 192 бали привели його на посаду телепродюсера. Природно, найбільше розумників – серед шахістів. Найвищий показник має Гаррі Каспаров – 190, який одержав титул чемпіона світу у 22 роки і тримав шахову корону найдовше від усіх відомих гросмейстерів. До речі, угорська шахістка Юдіт Полгар теж увійшла до списку найрозумніших, і стала гросмейстером у 15 років, маючи IQ 170. IQ 170 має сер Ендрю Уайлс, який майже двадцять років тому довів знамениту теорему Ферма. Ледь не сягнув рівня Уїльяма Сідіса американець Крістофер Хірата, який має IQ 225. У 14 років він вступив до Каліфорнійського технологічного університету, а в 16 вже працював у НАСА у проектах, пов’язаних з колонізацією Марсу. Вже у 22 роки він отримав звання доктора наук з астрофізики. Але його випередив співвітчизник Теренс Тао з IQ 230. У 2 роки хлопчик вже виконував арифметичні дії, у 9 відвідував математичні курси університетського рівня, а вже у 20 отримав ступінь доктора в Прінстонському університеті. За чотири роки він став наймолодшим професором Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, і вже опублікував понад 250 наукових робіт. Не пасуть задніх і представники гуманітарної частини людства. Скажімо, відомий голлівудський актор Джеймс Вудс має IQ 180. Щоправда, він спочатку засвоював курс лінійної алгебри у Каліфорнійському університеті, потім – вивчав політику в Массачусетському. Але врешті залишив усе те заради акторської кар’єри. На його рахунку дві премії Еммі і дві номінації на «Оскар». Серед геніальних сучасників варто також згадати Крістофера Лангана (рівень IQ – 195), який розробив теорію під назвою «когнітивно-теоретична модель світу», і Філіпа Емегвалі – нігерійського вченого (IQ – 190), лауреата премії Белла Гордона за використання суперкомп’ютера при спостереженні нафтових полів. 
Програма-вундеркінд 
Психолог Університету штату Іллінойс Вільям Джоел Шнайдер займається двома проектами – «Програма з клінічного консультування» і «Програма кількісної психології», співпрацює зі Службою моніторингу успішності учнів коледжів. Туди може звернутися будь-хто, щоб дізнатися про свої інтелектуальні здібності. Так от, він вважає, що поняття «інтелект» - суто суб’єктивне і кожен його розуміє по-своєму. Психолог підкреслює, що не варто розглядати дослідження інтелекту як розділ науки, адже люди постійно змінюють свою думку. А на запитання, що ж виявляють IQ- тести, він відповідає: - Важливіше не те, що вони виявляють, а те, з чим їх корелювати, адже сьогодні їх корелюють із багатьма ключовими факторами. 
Пам’ятаєте, як в тому анекдоті: «Це працює на практиці – але чи буде працювати в теорії?»… На даний момент сувора теорія когнітивних процесів для підрахунку IQ поки не розроблена… Ми робимо тільки перші кроки. Простіше кажучи, якісний IQ-тест має виявляти те, наскільки добре людина вміє набувати нову інформацію. Сьогодні в нашому суспільстві цінуються здатність робити висновки на основі неповної інформації, а також генерувати нову інформацію на базі абстрактних понять. 
За допомогою IQ-тестів вимірюється здатність суб’єкта до міркувань за мінімальних попередніх знань в конкретній галузі. Про що говорить загальний IQ людини? Він недосконалий. Звичайно, у людини з низьким IQ можуть виникнути проблеми, але все ж цей рівень не може враховувати індивідуальні особливості багатьох людей. З іншого боку – багато людей з високим IQ не здатні створити що-небудь значуще, у той час як багато інших людей з помірним інтелектом здатні досягти істинної величі. Насамкінець варто згадати, що Вільям Шнайдер взяв участь у розробці спеціальної комп’ютерної програми Compositator, за допомогою якої вже сьогодні можна отримати не лише оцінки, що характеризують пізнавальні здібності, а й виявити інші параметри успішності людини. 
Візьмемо, наприклад, проблему порушення у дітей розуміння прочитаного тексту. Ця програма спочатку аналізує пізнавальні здібності, а потім намагається зрозуміти, чим можна пояснити вказані порушення – швидкістю читання або ж неправильним розумінням окремих слів тексту. В Україні теж ведуться дослідження з цього напряму, зокрема, подібні методи застосовує у своїй роботі і Валерій Аристов, про якого йшла мова у попередніх публікаціях. 

Прошибло просто

  • 10.10.15, 13:40
Savelyi Vasserman
18 ч · 

Не прощать. Просто не прощать. Просто не смогу себя убедить, что они не знали и не хотели видеть Украину в огне.
Не забывать издевки, телевизионный ад, запреты на ввоз, удары в спину, брызганье слюной, "на Украине", потопленные наши корабли, "недоязык и недонацию", "квази-нацию", "сало героям", презрительное - хохлы, "псевдострану", украинских военных харкающих кровью от побоев русских террористов, Голодомор, горяшие украинские книги, 15 рублей за пост, ненависть, высокомерие, трусость, трусость, трусость и подлость, подлость, подлость.
Не прощать не из-за злобы или ненависти, нет. А только для того, чтобы избежать повторения уже пройденного.
Холодно и прагматично не прощать, без ярости или причитаний.
Для того, чтобы это не произошло снова - ничего не прощайте. Ничего не забывайте. Когда те, кто вчера поливал мою и вашу страну грязью, вдруг начнут клясться в вечной дружбе, не забывайте. Наших детей, вытряхивающих копейки из своих копилок. Женщин, отдающих последнее на пункты сбора помощи. Безруких и безногих двадцатилетних пацанов в госпитале. Или когда-нибудь нашей стране придется в третий раз сражаться с фашизмом. Либо нас опять за пару месяцев сделают пожирателями младенцев и палачами беременных женщин.
Не забывать и не прощать, что бы вновь это не повторилось.
Вот так вот.

Лук - этта пять!"

  • 10.10.15, 00:19

Папуасы всех стран, або Этнонимическая демонология.October 7th, 18:38
Как известно, Россию-Матушку, в которой живут Истинные Люди (по-чукотски – «лыораветляны»), постоянно окружают какие-то пришельцы, произошедшие не от тех обезьян. Разные чурки, хачи, лабусы, хохлы и мамалыжники. Чуть дальше во тьме светят раскосыми глазами китайозы, япошки, скалятся пшеки, содомизируют друг друга лягушатники, колбасники, макаронники и прочая нечеловеческая нечисть гастрономического направления. И уж совсем далеко, в бездне пространства, на тронах из людских черепов восседают Архидемоны – Пендосы и Жыды.

Как положено в любой демонологии, весь этот бестиарий кацапами пронумерован и поименован, каталогизирован, поделен на виды по стихиям и порокам, так что россиянин «макаронника» с «лягушатником» никогда не спутает.

Более того, кацапы разбираются даже в нюансах отличия одного демона от другого внутри вида, ковена и стихии – как средневековые схоласты не путали суккуба с инкубом. Например, россияне отличают «фрица» от «ганса». Фриц – он более исторический, чилишоли, практически вымер во время войны, а вот Ганс еще остался кое-где, чтобы производить немецкие автомобили, которые так прикольно брать в кабальный кредит, чтобы лепить на заднее стекло китайскую наклейку «На Берлин!»

Collapse )
Что интересно, в отношении себя определение «репоед» или «лапотник» кацап не приемлет решительно, поскольку точно знает, что ест не только репу, но и гамбургеры, а значит определение «репоед» некорректное, оскорбительное и нацистское, его надо запретить. Французы же, как известно, едят исключительно жаб, и если год был засушливым, и жаба не уродилась – то половина французов вымирает от голода, поэтому новых французов приходится завозить из Алжира и Марокко.

***
Конечно же, народы часто дают сопредельным соседям оскорбительные именования – здесь нет ничего нового. Еще древние римляне дразнили греков «греками» (от жеж блять, какое чеканное имперское воображение!), намекая на то, шо нихуя они не ахейцы, и даже не эллины, а так – «грекули».

Дают обидные погонялы также несопредельным понаехалам, если те наваливаются на аборигенов не поштучно, а массово, ордами, параходами и паравозами.

Этому есть причины: с соседями всегда идут братские свары за грушку над тыном, а вот понаехалы, как правило, далеко не всегда лучшие представители своей нации. Особенно если они понаехали не для того, чтобы учиться балету и программированию, а вынуждено, спасаясь от «картофельного голода». 

Что собой представляли, например, ирландцы в Америке, можно посмотреть в фильме Мартина Скорсезе «Банды Нью-Йорка». Нихуя это не были веселые девчата с зелеными ленточками в рыжих косичках, в лепреконских шляпах и с бокалами эля, шагающие под волынки и барабаны на Сент-Патрикс-Дей, а угрюмые и агрессивные жлобы с арматурой и разделочными ножами. 

Однако для американца все эти «пэдди» и «сэнди» - матюки для домашнего пользования. А до ирландских ирландцев у янки дела нет вообще. Как и немцам до турков, хотя «канаки» подзаебали их изрядно, благодаря социальным службам и пузатой полиции. Живут себе там где-то у себя в Ирландии или Турции, и нехай живут, дай им Боже в обе горсти щастья. Чем они там лучше живут – тем меньше к нам едут.

И только Россия предусмотрительно перенесла лингвистическую войну на вражескую территорию, обхуесосив всех соседей «жыдами», «лабусами» и «пендосами» превентивно, еще до того, как они успели открыть рот и шото (предположительно) сказать. А хули еще ждать от этих жыдов, лабусов и пендосов?

Эта непостижимая рекурсия и есть стратегическое мышление кацапов – как у генерал-кузнечика Суворова, защищавшего в Италии Россию от французов за стодвадцать лет до того, как французы на Россию напали. Как у Хуйла, спасшего Крым от массовой резни русскочелюстных, которая «могла бы, может быть, бы быть бы, если бы не бы». Как, впрочем, у любого российского быдла, уныло поясняющего в суде, что он зарубил топором своего брата потому что тот как-то странно посмотрел на его жену. А жену зарубил, потому что брат на нее странно посмотрел. А родителей зарубил до кучи, чтобы два раза не ходить-рубить. А кота утопил... ну тут хуй его знает зачем утопил, бес попутал.

А то всяко могло бы быть, если бы не зарубил брата первым. Страшно подумать, что могло бы быть.

***
Короткий перекур внутри лекции: я в Соловьиной не нашел такого количества бранных обозначений других народов. Почти все они или прямые заимствования, или калька с кацапских национальных оскорблений – «ковбасник», «жабоїд», «чорножопий» - почему не «чорносракий»? Даже наш «москаль» – просто обозначение места происхождения, как «кыянын», и не несет оскорбительной коннотации (пока не стало понятно шо «москаль» хуже пидараса – но это уже не лингвистический вопрос), а «кацапа» нам подарили татары, хорошо понимавшие шо из себя на самом деле представляют москали.

Даже «жид» стал бранным только после того, как побывал в немытых московских лапах. До того – ну жид себе и жыд... а шо такое? У поляков до сих пор «жид», и ни одного жида в Польше это не штормит. Хотя шо я вам рассказываю, вспомните, что обозначает у кацапов слово «мать», произнесенное отрывисто и без уточнения. Слово "еб" там настолько явно, что даже излишне.

***
«Ты кто такой? Я тебя не знаю! Иди нахуй» (с) – вот вам весь этнонимический концепт кацапов, и если завтра с нами на контакт выйдет благородная и прекрасная дружелюбная раса с Эпсилона Тукана, придуманная Ефремовым, то определение «красножопые пуканцы» мы увидим в рунете ровно через час после получения первого сигнала с предложением мира и дружбы от краснокожих туканцев.

А поскольку у России потенциальными врагами являются вообще все народы, явления и предметы на планете – то обхуесосить лингвистически пришлось тоже всех, исключая те нации и народы, о которых средний россиянин не знает, и поэтому обматерить их не может. Но если кацап обнаружил тебя на карте, в новостях или в интернете – готовься стать жабоедом, свинохохлом, колбасником или чуркой ебаной. Попробуй ты, тупи-гуарани, высунуться из своей Амазонии, и ты станешь «тупым хуарани». Так что ховайся в джанглах, мой червоношкирый брате.

Ну вот чем насолили кацапне папуасы, которые стали в их лингвокоде символом дикости?

Спытаем википедию? «Для людей XIX века папуасы считались символом дикости. В частности Вл. Соловьев в «Оправдании добра» противопоставлял Гёте и папуаса[1].»

***
А було все так. В 18-19 веках Россия начала собственную, российскую Эпоху Географических Открытий. Поскольку во всем цивилизованном мире эта эпоха состоялась уже триста лет назад, то российские колумбы искали не выгодные трассы и прибыльные колонии, а хотя бы те места, в которых не торчит британский флаг или голландский гей-кофешоп с пьяными матросами.

Убедившись шо лазаревы-беллинсгаузены, кроме засраных чайками антарктических валунов ничего нового не откроют, вслед за первопроходцами пошли второпроходцы, пытающиеся переосмыслить чужие открытия. Одним из них был Миклухо-Маклай, поехавший изучать в конце 19 века диких папуасов (напомню, в Лондоне в это время уже работало метро).

То шо папуасы были известны европейцам с 16 века, а быт их был минимум дважды описан немецкими этнографами, который разобрали и собрали обратно папуасов, Мик-Мака не смущало. Он вывалил чемоданы на берег, который скромно назвал Берегом Маклая, и приступил к изучениям папуасов и папуасок, подманивая их к себе сахаром. Попутно оказывал им медицинские услуги, с сегодняшней точки зрения сравнимые с экспериментами доктора Менгеле – типа шо будет если ногу отрезать или череп распилить? Но то така хуйня, я не упрекаю Миклуху, в имперской России даже такой медицины не было, которую он организовал у папуасов. В Империи нога сама отваливалась, когда в бедренном суставе перегнивала.

Все бы прошло незаметно, как поездка блогера в Таиланд. Как экспедиции остальных российских колумбов, открывавших острова, на которые еще не ступала нога человека, но уже были могилы английских моряков, але Маклай издал в России книжку про свои похождения в Новой Гвинее.

Российские читатели, утомленные тогда насмерть Достоевским и Толстым, размели книжку с прилавков, ожидая найти в ней экзотическую вампуку с дикой еблей чернокожих цариц в леопардовых шкурах и золотых диадемах с необработанными алмазами размером в кулак.

Читатели ошиблись. Вся существенная вампука была в личных письмах Миклухи, опубликованных гораздо позже (и вампуки там было дохуя, кстати), а в официальных изданиях Миклуха вел себя скромно, притворяясь очкастым Паганелем, и проколовшись только один раз. «По результатам опыта Миклухо-Маклай в 1875 году опубликовал в Батавии статью на немецком языке «Опыт курения опиума (физиологическая заметка)». Чо, нормальный опыт, пока сам не попробуешь - не поймешь. Как учоный я его понимаю - главное этот курс в школьную программу не включать.

В остальном же в научном издании было представлено папуасское зверство, дикость, хождение в присутствии без штанов и ковыряние в носу берцовой костью.

С точки зрения российских читателей гвинейские папуасы были воплощением ужаса, дикости, невежества и отсутствия штанов.

Точка зрения гвинейских папуасов нам сейчас неизвестна, но, думаю, что попав в тогдашнюю Вятскую губернию, папуасы здорово бы ахуели и задумались над прогрессорской миссией в России. Потому что одновременно иметь штаны и умирать от голода - серьезный перекос в бытии для каждого приличного папуаса, и так жить могут только вятские долбоебы. Одно дело жрать людей в ритуальных целях, другое - жрать людей с банальной голодухи! Ну нельзя же настолько оскудевать, имея развитую промышленность!

С точки зрения Европы всем было похуй. Одни папуасы приплыли знакомиться с другими папуасами, причем на немецком корабле с английскими чемоданами, набитыми французской одеждой. Пусть развлекаются дикари, лишь бы в долг не просили. Одна дворняга другую обнюхивает – пиздец какое важное событие на фоне франко-прусской войны.

Однако лингвистические выводы сделали именно в России, добавив в свой бестиарий к чуркам, жидам, хохлам и прочим этнодемонам еще и безвинных папуасов, которые кацапам не сделали ничего плохого.

***
Обесславленные Миклухой гвинейские папуасы живут сейчас в Порт-Морсби ничуть не хуже, чем разянские папуасы у себя дома. У папуасов ВВП на нос где-то 2000-2200 долларов. Не бог весть что, конечно, на фоне шикарной декадентской эрзянской Папуассии с Папой весом в полтриллиарда, бриллиантами на блядях и давленым пармезаном, но у папуасов климат лучше и олигархов в «Форбсе» нет. Поэтому никто от голода там не умирает, а на Олимпиаду они пока не замахиваются.

Этнолингвистическая стигматизация работает в обе стороны. Кацапы уверены, что весь мир их воспринимает как «русские победили нацизм», «русские полетели в космос» - и таким образом прилагательное «русские» является позитивным. На самом деле, история 20-21 века научила мир другому. «Русские голодают», «русские убивают друг друга», «русские отступают», «русские просят в долг», «русские угрожают всему миру». Сейчас добавилось еще и «русские солгали и спиздили». Никакой сука русской няшности от балалаек, матрешеки и ушанок уже не осталось.

Собственную книгу Миклухо-Маклая, клеймящую нацию дикарями, кацапские папуасы про себя пишут сами. И скоро никакие ругательные альтернативы слову «русский» не понадобятся. Наоборот, само по себе слово будет ругательством, и остальным, некацапским русским придется уточнять: «я – украинский русский», «я- молдаванский русский», чтобы приличные люди не отсаживались от них в ресторанах за границей, не выгоняли нахуй из заведений и, на всякий случай, не выдавали визы. 

Искренне надеюсь, шо лет через надцать сложится понимание того, что – «русский» и «россиянин» не одно и то же. Но до тех пор будет как с послевоенной Германией: заявление «я - немец» вызывало сочувствие, а за «мы - немцы» били в ебальник. Заебали вы уже весь мир, «мынемцы». Заебали уже весь мир «мырусские». Как вас больше одного собирается, так сразу корова пропала и сарай загорелся. По одному ходите, не нервируйте.

Но до этого русским придется долго доказывать, что они не все «россияне». Как немцы долго доказывали, что они не все фашисты. Любителям делать чертей из всех народов придется самим пройти через экзорцизм, и, боюсь, облаткой и пшыканьем святой водой дело не ограничится.

***
Напоследок приведу заголовок из газеты «Труд» о выборах в Папуа Новой Гвинее за 2012 год. «Секта людоедов сорвала выборы в Папуа-Новой Гвинее»

Вот, а вы говорите: «на Майдане скакать», Правый Сектор и все такое. Папуасы молодцы, у них власти не забалуют. Одной секты людоедов хватило, чтобы навести порядок.

На фотографии в конце статьи изображен Константин Стогний в вышиванке и люди папуасского племени Хули, проживающего в провинции Южный Хайлендс. Лично я считаю этот этноним прекрасным названием для гордого и свободолюбивого племени папуасов. А хули, абы не кацап.


Какую страну просрали!)))

  • 09.10.15, 22:40
Мария Рунова

Дедушка мой, Лев Сергеевич, капитан дальнего плаванья, ненавидел советскую власть. Возвращаясь из одного плаванья, он неизбежно уходил в другое. Будучи по-природе человеком , избегающим хулиганства и мордобоя, дедушка не мог отказать себе в одном...В финале загула-запоя, он приходил домой и включал телевизор. В программе "Время" показывали Брежнева. Лев Сергеевич наливал себе штрафную, шел за топором и рубил пополам говноящик. Затем, тихо ложился спать. Поскольку, деньги и возможности, видимо, позволяли Лев Сергеевич расправился с пятью-шестью агрегатами, дразнящими его внутренних демонов мордой Брежнева. Конечно, он извинялся за буйное поведение перед женой, покупал ей цветы и платья. Бабушка прощала, зная, что даже господь бог не спасет Брежнева от топора. Только сейчас, я отчасти понимаю символизм дедушкиного перфоманса, связанный с уничтожением телевизора.

Вспомнить Джона

  • 09.10.15, 17:14
Джону Леннону сегодня - 75. 
Тем, кто помнит. Кто не помнит: Джон Леннон - легенда двадцатого века


Кроватия2

  • 03.10.15, 18:36

Продолжаю. Пока Башка Вода - вот она, выше на фото, пила утренний кофе (а кофе там растворимого вы даже в последней забегаловке не найдете, что-что а кофе там отменный) - мы на кораблике поплыли путешествовать на острова. Какая там Греция!? Пол-Хорватии находится на островах.  
Ну вот. На таком вот кораблике мы путешествовали весь день.


Все удовольствие стоило всего-то 30 евро. Туда вошло все - и целый день путешествий, и обед из макрели на гриле (по-нашему это скумбрия) и приличной кучки мелкой рыбешки, забыла как называется, но безумно вкусной, курочек на гриле и моря домашнего сухого красного. По дороге на первый остров - Хвар, еще и пончики с кремом и кофе. В общем, диете был нанесен сокрушительный и беспощадный удар. Немилосердные хозяева не внимали крикам о пощаде, и таскали добавку за добавкой и вино кувшинами. Уф! Вспомнить страшно такое зверство!
Вот, проплывали мы мимо наших пляжей и соседнего городка Промайна.


На Хваре мы потынялись типичным средиземноморским городком, таких там несть числа. И преследовала мысль: тут же немеряно места для очередных отелей и курортов. Но почему-то такого развернутого строительства, какое я увидела год тому в Черногории, здесь не наблюдается. Но честно говоря, испытывала смешанное чувство - а хотела бы я тут жить? Зимой, небось, скукота страшная. 


Вот мы и двинулись на соседний остров - Брач:


Вон он, на горизонте. А это - знаменитый мыс на Браче со знаменитым пляжем


Но мне там вообще не понравилось. Огромная коса с галькой, тыщи народу. Не люблю такое. Хотя, вода потрясающей чистоты, нигде такой не видела, даже на Кипре. 
В итоге двинулись в обратный путь. Вот на обратном пути и состоялся тот самый обед, на котором мы просили пощады. 
На горизонте показалась наша Макарска Ривьера:


Народ попил-поел, и тут... Как я и подозревала заранее, включили во все динамики (а акустика у них оказалась отменная)... ДА именно: СИРТАКИ! Шо тут началось! Все 200 пассажиров на всех палубах, и даже на рубке капитана танцевали сиртаки. 

 
На фоне вот такой декорации:


Танцы длились, как и музыка, всю обратную дорогу:



Народ на боковых балкончиках выполнял роль диджеев. Поляки, чехи, шведы, немцы, хорваты и прочие европейцы веселились от души. Оказалось, они умеют реально веселиться, не было пьяных или придурков, все не делились по возрастам или странам, все было ХОРОШО. А я стояла, как в Титанике, на носу судна, спиной к веселью, и благо, никто не видел, как у меня из-под солнечных очков текут слезы. Мне было до крика обидно, что мы, как говорил Остап Ибрагимович, чужие на этом празднике жизни. 
Ну почему мы такие дураки? Почему не можем взять за шкирку нашу власть и спросить у нее: а мы разве не можем жить так же? Это же не так сложно! Достаточно только захотеть. Сорри за эмоции -дали буде.

Зливаєм воду?

  • 03.10.15, 14:11
Володимир Полевий

Висновки по Паризькій зустрічі норманів феєричні. Якщо хтось не зрозумів, то тепер мирний план Президента України звучить так:
1. Україна буде закріпляти особливий статус Донбасу в Конституції. Перемога.
2. Україна напише окремий закон по виборам для Донбасу, який окупований росіянами. Коли там будуть вибори, нашої влади там не буде. Це як інструкція гвалтівнику, що грає твоїх рідних. Перемога.
3. Закон про особливий порядок грьобаного самоврядування запрацює. Нас, звичайно, переконуватимуть, що це і є омріяна децентралізація. Перемога.
4. Буде проведено амністію. Перемога.
5. Росіяни з Донбасу не підуть і контролю за кордоном не буде, аж поки результати виборів по-Донецьки, закон про статус і Конституційні зміни не запрацюють. А далі вони знов почнуть вивчати модальності політичного врегулювання... і не підуть. Спитайте про це молдаван, які так сама феєрично вимагали виведення російської армії з Придністров'я з трибуни Генасамблеї... Премога.
6. Все це буде тривати ще довго. Якщо вам здається, що у п. 9 Мінських домовленостей написано "до кінця 2015 р."- то це вам показалося. Ви-зрадник. Просто свинка Стукач зі "Скотного двора" ще не встигла виправити напис..
Після реалізації цих перемог ми отримаємо абсолютно легітимну з точки зору закону та міжнародної спільноти владу сепаратистів-терористів на Донбасі. Сила-силенна довбаних перемог поспіль - це цілий тріумф вітчизняної дипломатії. Це квінтесенція того, що можна підписати як "Зберегти країну".
Думаю, що нам кинуть медіа-цукерку у вигляді Савченко. Надія справді боєць і росіяни використовують її як заручницю. Думаю, що Надю одінуть у віночок, загорнуть у прапор Іловайську і будуть возити Україною, як символ перемоги. Тільки вже після 25 жовтня. Щоб Юля, часом, зайвих голосів не набрала.
Але найцікавіше насамкінець:
Прочитайте уважно, що саме казав про Мінські домовленості і їх імплементацію Путін в інтерв'ю Чарлі Роузу від 29 вересня 2015 р. (до зустрічі з Обамою). На сайті Кремля. Прочитали? А тепер порівняйте з пунктами, що їх озвучила Меркель і Оланд (я їх написав зверху). 
То чий це мирний план?