Притулок для негідників, або "Хто – за Москву! Хто – за Україну!

Утримання Петра Порошенка у президентському кріслі  може ввійти у підручники із політології, як геніальний винахід не просто узурпації, а  увічнення влади, що, завше було мрією, хоча й нездійсненою, для вождів усіх часів і народів.

Вперше у світовій практиці неминуча критика, яка супроводжує будь-яку  владу у всі часи, іменується державною зрадою.

Звідси випливає: поки є війна, президента критикувати не можна, а тому він має бути при владі, як і країна у війні, –  вічно.

Тому головне на потопаючому кораблі режиму – розвінчувати усіх критиків, коли опозиціонер автоматично стає державним зрадником.

На вулиці Банковій у політтехнологічних підвалах вузьколобі архаровці режиму  керуються  двома списками: перший – це зрадники, яких треба розвінчувати, а другий список – це патріоти, яких не можна чіпати і тільки прославляти, як героїв.

І так, список №1 – хто за Москву (зрадники).

Першим тут, безумовно, значиться головний агент Кремля в Україні – Михайло  Саакашвілі. У всьому світі він відомий, як найзапекліший руйнівник московської імперії, але ця його війна не на життя, а на смерть із Путіним, – для прикриття, переконують порохоботи, у що ніколи й нізащо не повірить жодна притомна людина.

Треба одразу визначити головну властивість стражників режиму – їхня пропаганда може бути розрахована виключно на непритомних.

Читайте також: Вертикаль Президента в черговий раз продемонструвала готовність нехтувати законом, – Старикова

Дала у списку йде Юлія Тимошенко. За завданням Путіна вона перевела через українсько-польський кордон того самого Саакашвілі, який повинен знищити Порошенка.

Тісно до неї примикає наступний ворог України – Даля Грібаускайте, оскільки саме Литва була тою першою країною, яка  оголосила про свою готовність гнаному кавказцю надати громадянство.

У такій же мірі працює на Москву і президент Польщі Анджей Дуда, який впустив навіженого грузина на територію своєї країни, що спричинило його появу під вікнами Порошенка.

Ніяк не можна не приплюсувати сюди фігури внутрішнього розливу, як от , приміром, коаліційний нардеп Сергій Лещенко. За завданням Москви став депутатом БПП, щоб із середини розвалювати режим і організовувати державний переворот проти влади, встановленої під час Віденської змови фігурантом ФБР США  Фірташем, який стверджує, що саме він поставив Порошенка президентом, а Кличка – мером, що офіційно зафіксовано у протоколах найвищих судових інстанцій Австрії.

Як тут не згадати такого високопоставленого агента Лубянки, як журналіст Дмитро Гнап, який проник у ряди «Всесвітнього консорціуму слідчих журналістів» і перетворив в очах міжнародної громадськості президента України на офшорного барона світового масштабу.

На пару з ним працюють на Москву журналісти «Радіо «Свобода». Треба ж так уміти: цей ЗМІ утримується на податки громадян США, а вони тут розвінчують героїв України на користь пітерських чекістів.

Окремої уваги у боротьбі із московським впливом потребує партія «Самопоміч», яка, як димову завісу на сміттєзгарищах, використовує оманливу риторику, і на користь Путіна називає територію, на якій стоять його 800 танків, тимчасово окупованою.

Список зрадників дуже довгий і він приростає буквально на очах, про що свідчить готовність мільйонів українців знищити існуючий режим.

Тепер список №2 – хто за Україну  (патріоти).

Кожен порохобот має знати, що головним патріотом України є визначний борець зі світовим тероризмом у неозорих степах Донбасу – Порошенко Петро. Жаль, що не можна самому собі присвоїти указом президента звання героя України.

Хоча чому не можна? Завдання для агітаторів і пропагандистів – підготувати народ, який справді має таку властивість - «хавати» будь-яку несусвітню нісенітницю, як от «Голосуйте у першому турі, і буде мир».

Другим серед патріотів йде близький друг по життю президента України і водночас кум президента Росії Віктор Медведчук. Навіть агресор Путін мусив назвати його  головним українським націоналістом.

Цей націоналіст просто не вилазить із кабінету президента на Банковій і розробляє далекосяжні мінські угоди розчленування України, за словами спецпредставника Вашингтона Курта Волкера, якого я забув згадати у першому списку.

Читайте також:  Політолог: Порошенко, як і Янукович, хоче стати головним олігархом

Бронзовий призер у таблиці патріотів –  вічно живий у владі над Україною Ренат Ахметов. Якщо попередній номінант став найближчим до державного глави на політичному поприщі, то  згаданий фігурант злився воєдино із гарантом  у потоках та схемах мільярдної наживи.

Будучи полум»яним глашатаєм торгівлі із ворогом і наживи на війні, найближчий соратник вчора Януковича, а нині Порошенка ввійде у золоту скарбницю глобалізації, як автор карколомної схеми «Роттердам плюс»,   яка дає такі казкові прибутки на основі всезростаючих тарифів, що голова йде обертом навіть у самого гаранта, що ввійшов у долю.

Далі у списку патріотів не можна не відзначити борця за Україну у багатомільйонній лондонській квартирі, у якій він відстоював інтереси рідної держави на Альбіоні пан Насіров.

Правда, коли покликала «родіна-мать» бути у перших рядах війни за незалежність, терміново пересік Ла-Манш і зайняв бойовий пост на вирішальному фіскальному фронті. Саме тут британському патріоту судилося встановити світовій рекорд внесення 100-мільйонної застави, щоб не загриміти до буцегарні і далі самовіддано боротися у судах за  інтереси боса, який його відкликав із екзилю на податкову передову.

Із ним важко тягатися ще одному патріоту із романтичним прізвищем – Розенблат, який цілком патріотично обурюється: яке мають право специ із американського ФБР розвінчувати депутата із БПП, коли той дерибанить українські, а не американські місячні пейзажі у поліських, а не техаських болотах?

 Цілком патріотична постановка питання: бурштин то наш, а не ваш, і ми для того й купували мандат у партії «Солідарність», щоб на службі народові перетворювати національні багатства на власні крадені статки.

У цих героїчних рядах  не можна не згадати ще двох фронтовиків (забув прізвища, але слідчі  пам»ятають) поліських родовищ, які викупили собі мандати у партії патріота Яценюка і ходять тепер у кайданках НАБУ. Цілком справедливе обурення цих героїв бурштинових війн: а як інакше вони мають відробляти внесені у партійну касу мільйони, кому потрібне таке збиткове депутатство, блін.  

Читайте також: "Вони ж не святі". Українці готові підтримати навіть неприхованого злочинця в політиці

Не може не бути патріотом за посадою заступник міністра оборони пан Павловський, Як людина військова, цей підозрюваний НАБУ знає, що таке – військова дисципліна, особливо коли команда поступає із РНБО від самого генерала корупційно-оборонних кар»єрів, винятково наближеного до августійшого тіла, пана Свинарчука.

 Ясна річ, що будь-яке посягання на патріотичну другу особу в оборонному відомстві –  це державна зрада. І взагалі треба внести у Конституцію: якщо НАБУ буде посягати на інтереси і дії підсвинків і свинарчуків влади – це державна зрада.

За три роки намалювалось стільки героїв, що цей список можна зачитувати до безкінечності, як вирок на процесі, на якому судять не те що груповий злочин, цілий антинародний режим.    

Теорія націоналізму знає багато дефініцій патріотизму, але сюди, як жодне інше, підходить визначення британського  мислителя Семуеля Джонсона: «Патріотизм – це останній притулок для  негідників».

 Василь БАЗІВ,  для UAINFO