Бронежилети для українського війська. З активізацією антитерористичної операції та ескалацією збройного протистояння на Сході це питання стало темою номер один у риториці засобів українських масової інформації, політиків, державних мужів та військових.

Так вже сталося, що наш народ надто довго жив без війни – настільки довго, що вже й, було, повірив: прислів’я «Той народ, який не годує свою армію, годуватиме чужу» для нього втратило актуальність. Як виявилось, не втратило і актуальність ця загострюється все більше і більше по мірі надходження до терористів самопроголошених «ЛНР»-«ДНР» через дірявий кордон з нашим східним сусідом кожної нової партії все більш сучасних і смертоносних озброєнь та з кожним новим похороном чергового молодого героя, загиблого від рук отих терористів.

Віднедавна питання забезпечення вояків ефективним індивідуальним бронезахистом постало руба і на Прикарпатті, де у травні цього року було сформовано 5 батальйон територіальної оборони. Відповідною директивою Генерального штабу Збройних Сил України новосформований батальйон після бойового злагодження вирішено направити для виконання завдань за призначенням у зону проведення антитерористичної операції, а там, як відомо, без броні – скрутно.

Власне, питання забезпечення батальйону бронежилетами – не нове і не постало разом з створенням батальйону. Адже ще 17 березня цього року під час розширеного засідання колегії Івано-Франківської обласної державної адміністрації, на якому ухвалювалося рішення про створення в області Ради оборони, військовий комісар Івано-Франківського обласного військового комісаріату полковник Ігор Павлюк говорив про те, що на Прикарпатті формуватиметься батальйон територіальної оборони і що, ті хлопці, хто проходитиме у батальйоні військову службу повинні були забезпечені військовою формою, усім необхідним майном та мати сучасне захисне обладнання: сучасні бронежилети та кевларові каски. Каменем спотикання тоді стала озвучена військовим комісаром сума коштів, необхідних для забезпечення батальйону: 4,5 мільйони гривень. Ґвалт підняли деякі депутати Івано-Франківської обласної ради та окремі громадські активісти. Озвучена І.Павлюком сума їм здалася просто космічною. Переконані, що оскільки батальйон – структура Збройних Сил, а відтак і забезпечувати його повинно у повному обсязі Міністерство оборони, вони воліли б віддати оті 4,5 мільйони хлопцям з «Самооборони» та «Воїна-патріота», які, за твердженням громадського активіста Михайла Бойчука, більш відомого на Прикарпатті як «Хімік» вже 20 березня планували виїхати (втім, як показав час, так і не поїхали) на Схід і боротися з тамтешніми сепаратистами та російськими окупантами самотужки, і замість того, щоб надати військовим всебічну допомогу і сприяння, вдалися до безглуздих і недоречних у такий час звинувачень військових у розбазарюванні військового майна.

Сьогодні експерти все більше схиляються до думки про те, що тоді ані керівництво області, ані депутати, ані громадські активісти попросту не вірили в те, що 5 батальйон територіальної оборони таки буде сформовано. При чому не вірили вони в це аж то того самого моменту, коли до батальйону, на той час укомплектованого військовою технікою та озброєнням, почали призивати за мобілізацією військовозобов’язаних. Адже ще 30 квітня, коли питання формування в усіх областях батальйонів ТрО вже було справою вирішеною, на пленарному засіданні 28-ї сесії Івано-Франківської обласної ради окремі народні обранці від деяких патріотичних фракцій, обговорюючи виступ Івано-Франківського обласного військового комісара щодо проблем, пов’язаних із забезпеченням військовослужбовців військовою формою та засобами захисту, говорили про батальйон як про щось примарне, не існуюче – такий собі «придуманий військовими» привід, витягнути з обласної скарбниці народні кошти.

Ще менше вірилося їм у те, що батальйон врешті-решті буде спрямовано на Схід.

Відтак, і забезпечення вказаної військової частини усім необхідним обласна влада здійснювала за принципом: від другорядного до першочергового, себто спочатку пінка для гоління і бритви, труси, шкарпетки, потім форма, а потім, глядиш, і до бронежилетів доберемось.

Одразу обмовлюсь: фінансування формування та діяльності батальйону відбувається з двох джерел і на цьому неодноразово наголошував голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Андрій Троценко. «Забезпечення військовослужбовців у частині заробітної плати, в частині технічно-матеріального забезпечення буде проводитись з державного бюджету. - зазначив він 18 травня в інтерв’ю коломийському телеканалу «НТК», - Одначе є проблеми, які ми беремо на себе, тобто не може державний бюджет дати повноцінне забезпечення, тому Рада оборони Івано-Франківської області (профінансує решту видатків – ред.) із цільового фонду, який у нас діє – я нагадую, що на даний момент там більше 5 мільйонів гривень…» В цьому його цілковито підтримав і голова Івано-Франківської обласної ради Василь Скрипничук: «Івано-Франківська обласна рада та Івано-Франківська обласна державна адміністрація з розумінням поставилися до того, що у нашій державі останніми роками не створювалися належні умови для проходження військової служби і для забезпечення військовослужбовців, - зазначив він, виступаючи з трибуни під час церемонії приведення військовослужбовців батальйону до Присяги на вірність народу України, - І тому нам довелося в цьому році дещо урізати наші основні програми, цивільні, які ми мали профінансувати, і передати декілька мільйонів грошей для фінансування нашого війська».

Серед видатків 5 батальйону ТрО, які планувалося профінансувати з коштів озвученого губернатором цільового фонду – також і видатки на закупівлю бронежилетів. От тільки, як вже було сказано вище, обласна влада до останнього, схоже, не вірила в те, що батальйон врешті-решті буде залучено до АТО – навіть тоді, коли батальйон вже на повну проходив бойове злагодження на полігоні «Прибан», що поблизу містечка Сторожинець, на Буковині. А тому кошти обласного цільового фонду для потреб закупівлі захисного спорядження надійшли на рахунок Івано-Франківського обласного військового комісаріату лише 30 травня (і це не зважаючи на той факт, що офіцери Івано-Франківського обласного військового комісаріату перед тим мало не щодня, починаючи з 17 березня, оббивали пороги Ради оборони області та її сектора фінансового забезпечення, благаючи тамтешніх керівників вжити заходів щодо забезпечення батальйону бронежилетами). Як вже зазначалося, кошти ці – з обласного цільового фонду, а отже бюджетні. А отже і витрачати їх можна лише за встановленою процедурою, тобто (при такій великій сумі) через тендер, і лише на придбання такого спорядження, яке є сертифікованим у Міністерстві оборони як спорядження, придатне для застосування у збройних силах.

Так вже сталося, що коли мова йде про бронежилети 4-го класу захисту, такими бронежилетами, сертифікованими до застосування у Збройних Силах України, є лише бронежилети типу «Корсар М3» та «Корсар 4». Виробляє їх в Україні лише одне підприємство – товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕМП-3000» - фірма, яка має відповідну ліцензію Міністерства оборони України на право постачання бронежилетів до Збройних Сил України. До слова швидкість виробництва бронежилетів на цій фірмі – не дуже висока – в середньому 250 бронежилетів на добу. Потреба ж Збройних Сил у захисному спорядженні – 47 тисяч штук. Чи варто говорити, що при такій швидкості виробництва нашим солдатам довелося б чекати на очікуваний захист кілька місяців. Що б там не казали, а в цих складних умовах командування Івано-Франківського обласного військового комісаріату без діла не сиділо. Як варіант, розглядалася можливість виробництва бронежилетів для 5 батальйону ТрО одночасно у кількох компаніях. Крім ТзОВ «ТЕМП-3000», було розглянуто пропозиції товариств з обмеженою відповідальністю «Матеріалознавство» та «Весь світ бронедверей», кожна з яких також займається виробництвом засобів індивідуального бронезахисту.

Але бюджетні кошти – це є бюджетні кошти. «Я особисто телефонував і спілкувався з начальником Тилу Збройних Сил України генерал-майором Ігорем Павловським, - розповідає військовий комісар Івано-Франківського обласного військового комісаріату полковник Ігор Павлюк, - і він попередив мене, що якщо ми купимо бронежилети іншої, не ліцензованої, фірми і в районі виконання завдань за призначенням хтось із військовослужбовців батальйону, будучи одягненим у такий бронежилет, не дай Боже, загине, особисто я нестиму за це кримінальну відповідальність».

Вихід – один: продовжувати співпрацю з ТзОВ «ТЕМП-3000» і чекати, поки компанія спроможеться виконати замовлення прикарпатських військових. Та справа не лише у тривалому процесі виробництва. Як вже було зазначено, виділені обласною владою кошти – бюджетні. А отже і витрачати їх можна лише за встановленою законом процедурою і у встановлені законом строки. Зважаючи на той факт, що субвенція з обласного бюджету надійшла лише 30 травня, переговорні процедури з фірмою-виробником бронеспорядження вдалося провести лише 11 червня. Відтак, зважаючи на передбачені законом процедури укладення договору з ТзОВ «ТЕМП-3000» (а без договору, звісно, жодної мови про виробництво продукції йти не може) могло відбутися лише не раніше 25 червня. Дорогоцінний час катастрофічно втрачався.

Дану обставину вміло використали деякі любителі попіаритись за рахунок політичних спекуляцій. Як наслідок, 9 червня дорогу до військового містечка у смт. Делятин – пункту постійної дислокації батальйону – заблокували десятки матерів та дружин військовослужбовців спільно з представниками самооборони. Тож батальйон не зміг виконати поставлене перед ним бойове завдання і змінити на блокпостах у районі проведення АТО хлопців з Чернігівщини. Навряд чи пан депутат, який так полюбляє писати блоги про «злих військових, які відправляють при карпатців на гарматне м'ясо», зможе пояснити бійцям Чернігівського батальйону, чому очікувана зміна до них в означений час не прийшла.

Одночасно керівництво Івано-Франківської ОДА на засіданні Ради оборони області 17 червня, вирішило, зважаючи на неможливість освоєння виділених коштів у найкоротші терміни, відкликати виділені кошти.

Ситуація, здавалося б, безвихідна. Але наші військові здаватися не звикли. Відтак, у цих умовах командування Івано-Франківського обласного військового комісаріату знаходить, напевно, єдино правильний вихід. «Я звернувся до численних меценатів, - розповідає полковник Ігор Павлюк, - і попросив їх перерахувати кошти і придбати на фірмі «ТЕМП» хоча б 50 бронежилетів (саме стільки необхідно для того, щоб забезпечити захистом хоча б ті зміни, які нестимуть службу на блокпостах) у приватному порядку. Зробити так само я попросив і військових комісарів у районах. Скажу вам також по секрету: я ініціював зібрання ради сім’ї Павлюків і ми також прийняли рішення виділити необхідну суму коштів для придбання одного бронежилета для наших хлопців».

Отож, як кажуть, собака гавкає, а караван іде, і, не зважаючи ні на що, покидати у біді прикарпатських вояків ніхто не збирається. Хоча бажаючих ставити палки у колеса не меншає.

Так, вже зараз у деяких інтернет-ЗМІ активно почали з’являтися матеріали про нібито завищену чи не вдвічі ціну, за якою прикарпатці закупляють «Корсари». Щоб розставити усі крапки над «ї» ми знову звертаємось до обласного військового комісара. «Ціна, за якою ми закуповуємо бронежилети на ТзОВ «ТЕМП-3000» - 5 140 гривень за штуку, - зазначає Ігор Павлович, - вона не взята зі стелі і не висмоктана з пальця. Це офіційна ціна і кожен може перевірити цю інформацію чи то на сайті компанії, чи безпосередньо звернувшись на фірму. Так, були випадки, коли бронежилети, про які йдеться, замовники отримували за ціною 4 200 гривень. Проте у таких випадках йдеться про бронежилети не в повному комплекті, тобто без захисного коміра та без захисту пахової області військовослужбовця. Можете що завгодно про мене говорити, але я ніколи в житті не погоджуся на купівлю бронежилетів у такій комплектації. Адже це життя і здоров’я наших, прикарпатських, хлопців. Я їх призвав до Збройних Сил і я за них відповідаю. Тому їхнє життя і здоров’я для мене найвища цінність».

P.s. На момент, коли стаття вже була готова, у 5 батальйоні налічувалося вже 103 бронежилети. 50 з них було придбано коштом Міністерства оборони, решта – коштом меценатів. Крім того, на рахунок фірми «ТЕМП-3000» від небайдужих прикарпатців надійшли кошти на придбання ще 63 бронежилетів для бійців батальйону. Робота з забезпечення військовослужбовців необхідним захистом триває…

Ярема Ясінський

 Передали представники Івано-Франківського обласного військового комісаріату особовому складу «Прикарпатського» батальйону територіальної оборони

-         Всі ці бронежилети надійшли до нас по лінії Міністерства оборони України, - наголосив Івано-Франківський обласний військовий комісар полковник Ігор Павлюк. – Вони були закуплені за державний кошт, і надані нашим бійцям з 5-го батальйону територіальної оборони, що був сформований в нашій області.

Крім цього офіцер наголосив, що всі ці бронежилети мають високий ступень захисту – четвертий. Також всі ці спецзасоби захисту пройшли відповідну сертифікацію у спеціальних службах Міністерства оборони України, що підтвердили їх надійність та безпеку для військовослужбовців. Вони витримують не лише попадання осколків від гранат та мін, але й захищають від кульового ураження більшості стрілецької зброї, яка знаходиться на озброєнні в російській армії, зокрема снайперської гвинтівки Драгунова (СВД), та більшості модифікацій автомата Калашникова. 

  Полковник Ігор Павлюк, також зазначив, що забезпечення військовослужбовців батальйону територіальної оборони всім необхідним, є пріоритетом. На сьогоднішній день солдати цієї частини забезпеченні вже двома комплектами одностроїв, спальними мішками, карематами, спеціальними наплічниками.  Крім цього, з підрозділом проведено низку польових навчань, під час яких військовослужбовці відновили свої навички в стрільбі з особистої зброї, провели злагодження підрозділів тощо. Крім цього з особовим складом батальйону було проведено низку спеціальних занять з ведення служби на блокпостах, ведення протидії снайперам, організації життя в польовому таборі.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний

Медіа-центр Міністерства оборони України.

Батальйони територіальної оборони будуть підпорядковані керівництву АТО – виконуючий обов’язки Міністра оборони України генерал-полковник Михайло Коваль

Коментуючи хід проведення активної фази АТО, виконуючий обов’язки Міністра оборони України генерал-полковник Михайло Коваль зазначив, що вчора, 17 червня 2014 року, керівництвом батальйону територіальної оборони “Айдар”, особовий склад якого залучений до виконання завдань в рамках антитерористичної операції, самовільно, без погодження і координації своїх дій з керівництвом АТО, було прийнято рішення щодо самостійного штурму терористичних угруповань, які дислокуються в місті Луганськ.

Під час маршу бійці батальйону потрапили у засідку, яку влаштували бойовики. Терористи вели шквальних вогонь з автоматичної зброї та гранатометів.

Прийнявши нерівний бій, бійці батальйону “Айдар” викликали підкріплення в штабі АТО.

Керівництвом штабу було прийняте негайне рішення щодо надання допомоги батальйону. До місця зіткнення з бойовиками було відправлено дві бойові оперативні групи.

Внаслідок запеклої сутички, серед українських військовослужбовців є вбиті та поранені.

Терористи також понесли численні втрати, кількість яких уточнюється.

Міністерство оборони України офіційно заявляє, що зазначений випадок стався через не санкціоноване прийняття рішення командуванням батальйону “Айдар” на проведення активних бойових дій.

З огляду на факти самовільного прийняття рішень, нескоординованості своїх дій з керівництвом АТО, оборонне відомство виступило з пропозицією щодо оперативного підпорядкування батальйонів територіальної оборони, які залучаються до виконання завдань в рамках антитерористичної операції, керівництву АТО.

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ПРЕСИ ТА ІНФОРМАЦІЇ

«На нашу область впала ганебна пляма!» – Саме такими словами розпочав роботу виїзної групи депутатів Івано-Франківської обласної ради керуючий справами голови Івано-Франківської облради Іван Данів.

Нагадаємо, що нещодавно в засобах масової інформації було поширено низку матеріалів про нібито небажання бійців з 5-го «Прикарпатського» батальйону територіальної оборони виконувати поставлені перед ними завдання з підтримки сил АТО. Мовляв хлопці не укомплектовані, не мають засобів захисту тощо. Ініціаторами такого резонансу були кілька депутатів облради, що на черговій сесії виступили з гнівними промовами. Як результат: сльози матерів перед телевізійними камерами на КПП частини, перекриття доріг тощо…

Тоді батальйон було вирішено залишити для доукомплектування. Минув час. І Івано-Франківські депутати вирішили подивитись на реальний стан справ в «Прикарпатському» батальйоні територіальної оборони завітавши безпосередньо в розташування підрозділу. Крім представників області в роботі групи взяли участь Івано-Франківський обласний військовий комісар полковник Ігор Павлюк, та голова Надвірнянської райради Василь Попович.

На початку роботи групи депутатам доповів заступник Івано-Франківського обласного військового комісара полковник Юрій Верановський. Він без прикрас розповів про реальний стан підготовки та укомплектування солдатів батальйону. Зокрема він наголосив, що останнім часом дуже багато чути обіцянок від різних владних комісій, однак реальна допомога іде від простих людей. Офіцер розповів, що вже одинадцять днів лежить заявка на запасні частини до автобусів, проте справа далі паперів не рухається.

Прості громадяни, у свою чергу, закупили для «Прикарпатського» батальйону кілька нічних прицілів, тепловізорів, бронежилетів, та іншого майна, — наголосив полковник Юрій Верановський. – Командування військового комісаріата вирішило питання про заміну неякісних берців, що протягом перших тижнів носки просто розлізлись. Крім цього всі солдати забезпеченні спальними мішками, каріматами та спеціальними наплічниками.

Також офіцер розвіяв міф про те, що все майно, яке приносять активісти, в батальйоні розкрадається.

— Це цілковита брехня! – наголосив він. – Все, що приносять до нас люди обов’язково обліковується, і якщо є потреба, ми можемо відзвітувати за будь-яку річ.

Окремо полковник Юрій Верановський подякував голові Надвірнянської райради Василю Поповичу за оперативну допомогу у розв’язанні нагальних проблем. Адже завдяки турботі цього посадовця, на потреби батальйону Надвірнянський район перерахував до обласного фонду оборони 632 тисячі гривень, ще 700 тисяч гривень зібрали підприємці району, крім цього на 80 тисяч пересічні городяни закупили для військових акумулятори, колючий дріт, радіостанції тощо.

— Ми готові й надалі допомагати військовим, — зазначив голова Надвірнянської райради Василь Попович. – Нам стало відомо, що військовим потрібні будуть дошки для обладнання своїх спальних місць та блокпостів. Ми чекаємо заявку від офіцерів, яку відразу виконаємо у необхідному обсязі.

Багато суперечок викликали кошти, зібрані людьми до спеціального фонду оборони області, який був створений депутатами Івано-Франківської обласної ради. Виявилось, що загалом прикарпатці зібрали понад 6 мільйонів гривень (!) для потреб батальйону територіальної оборони. Однак всі ці кошти просто заблоковані казначейством, бо для їх використання потрібно виконати чималу кількість застарілих, а подекуди відверто корупційних схем-тендерів.

— З цими грошима ми зайшли в глухий кут, — зізнався депутат Івано-Франківської обласної ради від партії «Свобода» Василь Попович. – З одного боку гроші є, з іншого казначейство блокує їхнє використання. Тепер депутати шукають рішення щодо їхнього розблокування та реалізації на потреби батальйону.

До речі, подібну проблему передбачав начальник Івано-Франківського військового гарнізону Івано-Франківський обласний військовий комісар полковник Ігор Павлюк. Ще на початку заходів формування батальйону він запропонував створити звичайний фонд, який контролюють депутати обласної ради. Адже звідти можна оперативно, за рішенням сесії облради, брати кошти на потреби військовослужбовців. Проте тоді, до військового керівника не дослухались. Більш того, деякі з депутатів кулуарно, за спинами, розпускаючи плітки, спробували звинуватити офіцера у спробі хабарництва та привласнення коштів. Тепер, коли проблема набула катастрофічних масштабів, адже люди починають питати у влади, де їхні кошти, і чому вони досі не витрачені на солдатів? Народні обранці тепер оперативно шукають відповіді на ці злободенні запитання.

Також представники Івано-Франківського обласного військового комісаріату доповіли, що ніхто не збирався і не збирається кидати прикарпатців у «гарячі точки» АТО. Завданням військовослужбовців було б прикриття глибоких тилів та формувань, несення служби на блокпостах у спокійних областях, таких як Харків. Крім цього на початках, їм допомагатимуть нести службу військові, що вже мають досвід служби в тих районах.

Після закінчення виїзного засідання депутати вирішили побачитись з самими військовослужбовцями «Прикарпатського» батальйону територіальної оборони.

— З нас зробили якихось боягузів! Це ганебно! – Такими словами зустріли народних обранців воїни 1-ї роти «Прикарпатського» батальйону територіальної оборони. – Ми готові захищати Батьківщину! Ми патріоти держави! Ми розуміємо, що там зараз наші українські хлопці, яких потрібно змінити і прикрити їм спини! А нас тримають тут. І ще кажуть, що ми боїмося! Це – неправда!

Доречно зауважити, що кілька чоловік з батальйону і справді не бажали їхати на схід. Всіх їх було звільнено. Ніхто нікого за примусом тут не тримав.

— Коли ми оголосили про вакансії в «Прикарпатському» батальйоні, то до нас звернулось чимало людей, — доповів полковник Юрій Верановський. – Конкурс на одне місце складав до шести чоловік. Отже я можу з упевненістю казати, що на Прикарпатті живуть патріоти України.

Насамкінець депутати поспілкувались з солдатами та склали список необхідних їм речей, пообіцявши купити все дуже оперативно. Також представники робочої групи залишились задоволені умовами, в яких живуть і навчаються солдати «Прикарпатського» батальйону територіальної оборони.

Все було б добре, але нажаль, жодного «депутата-революціонера» в цій виїзній групі не було. Так само не видно і реальної допомоги від тих, хто запалом таврував ганьбою військових. Отже виходить, що проблеми з комплектуванням батальйону для патріотів — це завдання не для вирішення, а звичайна площадка для дешевого піару. Та коли держава в небезпеці, такий піар щонайменше недоречний, якщо ці люди звичайно вболівають за Україну, а не за ту державу, що веде з нами війну.

Підполковник Тарас ГРЕНЬ,

Регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

Фото автора.

В Івано-Франківську оголошено триденну жалобу за загиблими військовослужбовцями

У зв’язку з трагічною загибеллю військовослужбовців в ході антитерористичної операції на сході України 29 травня 2014 року, серед яких мешканці Прикарпаття, згідно розпорядження міського голови № 200-р від 29.05.2014 р. в Івано-Франківську оголошено триденну жалобу з 30 травня 2014 року по 1 червня 2014 року.

Згідно розпорядження міського голови Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса 30 травня-1 червня 2014 року на території міста рекомендовано обмежити проведення розважальних та концертних заходів.

На знак скорботи за загиблими військовослужбовцями збитого вертольота Збройних Сил України в місті Івано-Франківську буде приспущено Державні Прапори України з чорною стрічкою на адміністративних приміщеннях міської ради, підприємств, установ, організацій державної, комунальної та інших форм власності.

Окрім того, пам'ять загиблих військовослужбовців буде вшановано хвилиною мовчання під час урочистих лінійок в школах міста Івано-Франківська з нагоди останнього дзвоника 30 травня 2014 року.

Співчуваємо рідним та близьким загиблих військовослужбовців.

Скільки триватиме мобілізація

Мобілізація. Це слово останнім часом не сходить з телеекранів, Інтернет-сторінок та газетних шпальт, змушуючи не на жарт хвилюватись чимало чоловіків, яких ще не призвали до війська, та членів сімей тих, кого вже мобілізовано до Збройних Сил України та інших військових формувань.

Нагадаємо, виконуючий обов’язки Президента України Олександр Турчинов своїми Указами від 17 березня 2014 року № 303/2014 та від 06 травня 2014 року № 454/2014 оголосив про проведення в України часткової мобілізації.

Чи не найбільше питань в контексті обох указів викликає визначення строків мобілізації.

Так, в пункті 3 Указу від № 303/2014 зазначається: «мобілізація проводиться протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом». Про те ж саме йдеться і у тексті Указу № 454/2014. Власне оте «45 діб» спонукало багатьох військовозобов’язаних, призваних у зв’язку із мобілізацією, всерйоз замислитись над тим, що за півтора місяці служба для них автоматично закінчиться. Окремі гарячі голови навіть закликали одразу по завершенні 45-денного терміну збирати манатки і чкурнути геть з війська. Кажуть, у Житомирі кілька військовослужбовців, призваних ще у березні-місяці на військову службу, на початку травня так і зробили (щоправда, потім, дізнавшись, наскільки суворе покарання їм «світить» за самовільне залишення військової частини, більшість втікачів повернулася). Масла у вогонь підлили також народні депутати, які 6 травня 2014 року ухвалили Постанову Верховної Ради України № 1238-VII. Підпунктом 5 пункту 1 вказаної Постанови депутати рекомендували виконуючому обов’язки Президента України «вжити заходів з проведення кожних 45 діб ротації та звільнення осіб, призваних на військову службу у зв’язку з мобілізацією, окрім тих, які виявили бажання продовжувати військову службу в особливий період».

Як бачимо з тексту Постанови, вказане рішення носить лише рекомендаційний характер і, як зауважив у своєму виступі 29 травня у Верховній Раді виконуючий обов’язки Міністра оборони України генерал-полковник Михайло Коваль, технічно його виконати не можливо.

Але, якщо не через 45 діб, то коли ж призваним до війська чоловікам сподіватись на звільнення з військової служби?

За роз’ясненнями ми звернулися до Івано-Франківського обласного військового комісаріату. Як повідомив обласний військовий комісар полковник Ігор Павлюк, під визначеним в Указах Глави держави терміном 45 діб розуміють період часу, в який здійснюється призов військовозобов’язаних та техніки національної економіки для доукомплектування військових частин Збройних Сил України та інших військових формувань.

«Звільнення ж військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації в особливий період, - продовжує пан Павлюк, - може бути здійснено лише після оголошення рішення Президента України про демобілізацію, час і порядок якої буде визначено відповідним Указом Президента України».

Отож бо, шановні військовослужбовці та військовозобов’язані, чекайте на Указ Глави держави.

Хто від армії тікає — той судимість довгу має!

Від двох до п'яти років ув'язнення ризикують отримати двоє прикарпатців, що порушили статтю 336 Кримінального кодексу України «Ухилення від призову за мобілізацією». Як повідомив Івано-Франківський спецпрокурор Віталій Вдовитченко, при дослідженні питання наявності фактів ухилення від проходження військової служби військовослужбовцями, військовозобов’язаними, які проходять збори та резервістами під час мобілізації виявлено ряд порушень.

Зокрема, при перевірці у Івано-Франківському міському військовому комісаріаті установлено, що громадянин С. діючи умисно, з метою ухилитися від призову за мобілізацією, самовільно залишив територію Івано-Франківського обласного збірного пункту. Також при перевірці у Косівсько-Верховинському об'єднаному районному військовому комісаріаті установлено, що без будь-яких поважних причин громадянин Д., діючи умисно з метою ухилитися від призову за мобілізацією, також самовільно залишив територію Івано-Франківського обласного збірного пункту та не вибув у війська.

За словами Івано-Франківського спецпрокурора, за вказаними фактами прокуратурою зареєстровано кримінальні провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України.

Заступник Івано-Франківського спецпрокурора

молодший радник юстиції А.Величко 

Молодому герою віддали останню шану

Відлуння антитерористичної операції, що триває на Сході України, знову прогриміло на Прикарпатті.

Цього разу горе бойових втрат постукало в одну з осель села Іллінці, що на Снятинщині. Тут дощового травневого дня 26 травня з усіма військовими почестями ховали зовсім ще юного героя – 21-річного Дмитра Шкрібляка – снайпера-розвідника 51-ї окремої механізованої бригади, який загинув при виконанні службового обов’язку в ході сумнозвісного бою з озброєними бойовиками під Волновахою, на Донеччині.

25 травня літак з тілом хлопця приземлився у Рівному, де Дмитрові та ще шістнадцяти загиблим його бойовим побратимам віддав останню військову шану особовий склад 51-ї бригади, а вже наступного дня з молодим героєм прощалося рідне село.

Провести хлопця в останню путь прийшло чимало його односельців, родичі, друзі. Участь у жалобних заходах взяли також обласний військовий комісар полковник Ігор Павлюк, військовий комісар Снятинсько-Городенківського об’єднаного районного військового комісаріату підполковник Ігор Рибачок, представники Генерального штабу Збройних Сил України, перший заступник Івано-Франківської обласної державної адміністрації Володимир Семко та заступник голови Івано-Франківської облради Остап Дзеса, керівництво району та села, духовенство, представники Самооборони, військові.

«З сумом і скорботою сьогодні ми проводжаємо у вічність героя! - зазначив у своїй промові військовий комісар Івано-Франківського обласного військового комісаріату полковник Ігор Павлюк, - Серце молодого патріота зупинилося на злеті. Дмитро хотів жити, творити і кохати, прагнути до нових висот. Але коли над рідною землею нависла смертельна небезпека, він обрав обов’язок. Зі зброю у руках він став на захист рідної Вітчизни. Пам'ять про нього – завжди у наших серцях. Його подвиг – гідний приклад для прийдешніх поколінь».

Від імені усіх військових полковник Павлюк висловив щирі співчуття родичам загиблого.

За давньою традицією на честь загиблого героя лунали залпи військового салюту.

Майор Сергій Білий

і законом каратиметься суворо

Незнання Законів України, як відомо не звільняє від відповідальності і не є фактором пом'якшення. Власне тому серед військовослужбовців частин Міністерства оборони, дислокованих на теренах Львівської та Івано-Франківської області фахівцями Івано-Франківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України було проведено низку роз'яснень з приводу законодавства України.

• У зв'язку з останніми подіями в державі, нами було прийнято рішення провести зустрічі зі всіма військовими колективами, що дислокуються в зоні відповідальності нашої прокуратури, - розповів Івано-Франківський спецпрокурор радник юстиції Віталій Вдовитченко. - Зокрема ми виступили з роз'ясненнями вимог чинного законодавства з недопущення проявів сепаратизму та інших провокативних дій пов'язаних з масовими заворушеннями. Розповіли про наслідки, які можуть будуть після таких дій.

Потрібно наголосити, що серед військовослужбовців, які служать або призиваються із західних областей України вже традиційно є високий патріотичний дух та прагнення вберегти цілісність держави. Однак додаткові знання законодавства ще нікому не стали на заваді. Так, всі мають знати, що сепаратизм відповідно до українського законодавства може бути прирівняний до державної зради і каратись відповідно суворо.

Заступник Івано-Франківського прокурора

Андрій Величко.

Військовослужбовці підрозділів окремої механізованої бригади оперативного командування «Північ», які передислоковані на територію Сумської області для участі у широкомасштабних військових навчаннях, отримують допомогу від меценатів, підприємців та місцевих мешканців.

Зі слів командування військової частини, співпраця із небайдужими представниками громадськості має системний характер. Для того, щоби солдати та офіцери військової частини мали можливість у повному обсязі виконувати свої професійні обов’язки у польових умовах, допомогу військовій частині надавали за декількома напрямками.

 Зокрема, ще у пункті постійної дислокації, силами не лише технічних підрозділів бригади, але й місцевих активістів було здійснено підготовку бронетехніки та автотранспорту до здійснення маршу.

Представник місцевої самооборони полковник у відставці Роман Воробей розповів, що буквально за декілька тижнів, поки військові готувалися до переміщення, місцеві підприємці та громадські активісти, допомогли зняти із консервації та поставити у стрій декілька десятків одиниць бронетехніки та вантажних автомобілів військового призначення.

–                   На спідометрах цієї техніки було усього по пару сотень кілометрів. Фактично, вона пройшла лише обкатку, після чого була поставлена на довготривале зберігання. Однак, разом із фахівцями ремонтних підрозділів та нашими активістами, які знають як ремонтувати та обслуговувати зброю такого класу, нам довелося зробити великий об’єм роботи. Зокрема, повністю замінити на нові акумуляторні батареї, гумові деталі двигунів, прокладки, сальники тощо. Коротше кажучи те, що виходить із ладу від довгого невикористання. Разом із тим, розуміючи, що для дій у полі потрібні не лише технічні засоби, але й відповідне екіпірування, ми поставили до частини певний набір спорядження. Це, зокрема, декілька десятків портативних радіостанцій. Адже без якісного та оперативного зв’язку результативні дії в польових умовах не можливі. Також, для забезпечення зручності надали близько сотні тактичних розвантажувальних жилетів та ремінно-плечових систем. Також закупили однострої та взуття. Окремо – захисне спорядження: шоломи та бронежилети, дефіцит яких відчувається у військах. І це, звичайно, не повний перелік того, що було передано для використання військовим, – каже він.

Відзначимо, що військовослужбовці активно використовують у повсякденній життєдіяльності та службі ті речі, які були передані армійським підрозділам небайдужими українцями.

Зокрема, увесь особовий склад військової частини, який залучено до несення служби на блок-постах та контрольно-перепускних пунктах повністю укомплектований засобами індивідуального бронезахисту та тактичним спорядженням. А техніка, відремонтована завчасно, подолала майже тисячокілометровий марш без особливих проблем. Дуже доречним подарунком армійцям стали спальні мішки, туристичні килимки та намети. Без них організація відпочинку особового складу  у польовому таборі була б проблематичною.

– Технічна та матеріальна підтримка українців значно розширила наші можливості, – зазначив заступник командира роти з озброєння капітан Роман Наглюк. – Справа в тім, що перелік матеріальних засобів та предметів необхідних піхотинцю для ефективних дій у польових умовах значно збільшився з тих часів, як його складали у відповідних службах. Фактично, устаткування військовослужбовців механізованих підрозділів не повинно бути на рівні 50-х років минулого століття, коли солдату окрім гвинтівки та чобіт з «шинелькою» видавали лише змінну білизну, казанок та лопатку. Зараз перелік необхідних предметів налічує декілька десятків. Більша частина з якого — це високотехнологічні предмети. Як то засоби індивідуального радіо зв’язку, зав’язані в окрему мережу підрозділу, прилади геостаціонарного позиціонування, технічні засоби розвідки та спостереження (нічні приціли, тепловізори тощо).

Зі слів офіцера, в українській піхоті поки що лише мріють про масове постачання вищевказаних зразків техніки на озброєння підрозділів. Військовослужбовці регулярно слідкують за новинками вітчизняного та зарубіжного ВПК, які, нажаль, до війська не потрапляють. Адже навіть останній збройовий салон у Києві показав, що вітчизняні підприємства здатні в промислових об’ємах насичувати рідне військо високотехнологічними унікальними гаджетами.

– Ми розуміємо, що наші краяни можуть підтримати нас тим, що продається в туристичних або мисливських магазинах, - додав заступник командира роти з озброєння капітан Роман Наглюк. – Але нам, військовим потрібно все це цільовими армійськими замовленнями, і, звичайно, відповідних стандартів та високої якості.

Суттєву підтримку військовослужбовці отримують й від населення Сумської області. Зокрема, місцеві підприємці та представники влади допомогли у облаштуванні не лише польового табору, але й виділили ресурси для інженерного обладнання блок-постів. Адже для цього потрібні і бетонні блоки, і різного ґатунку деревина.

Належним чином організовано триразове гаряче харчування для військовослужбовців. Начальник продовольчої служби військової частини капітан Дмитро Ткач розповів, що після передислокування підрозділу у визначений район, у встановлені терміни було розгорнуто польовий пункт харчування особового складу. Для приготування їжі використовуються техніка логістичного призначення. Це, зокрема, польові кухні КП-130, МВК-50, МПХ-120, які призначені для приготування гарячої їжі з двох страв, кип’ятку для чаю і випічки хлібобулочних виробів в польових умовах. Усі зазначені технічні засоби можуть працювати на двох типах палива: дровах або ж дизельному пальному. Представник тилового забезпечення підкреслив, що окрім власних запасів харчів, підрозділ має контакти із місцевими підприємствами, які постачають до польового табору хліб, овочі, рослинні жири. Потрібно зазначити, що продукти доставляють не лише окремі люди. Так, прямо на наших очах до частини приїхав мікроавтобус з одного з сіл  Полтавщини. Як розповів підполковник запасу Олександр Спільний, піхотинцям він привіз понад тонну різноманітних продуктів харчування: загалом 25 найменувань (крупи, олія, спеції, чай та кава).

– Це вже третій подібний «транш» від українських патріотів з Полтавщини, - сказав він. – Люди в наших краях ладні віддати останню сорочку для того, щоб вберегти цілісність України.

  У пункті харчування налагоджено також контроль якості приготування їжі та санітарний контроль. За дотриманням гігієни харчування та особистої гігієни військовослужбовців слідкують члени  лікарської бригади військово-медичного клінічного центру, які разом із піхотинцями вийшли до району проведення навчань.

– На солдатській кухні продукти лише вищого ґатунку, - каже старший лейтенант медичної служби Володимир Степанович. – Ми розуміємо, що в такий час є набір продуктів, якими можна отруїтися. Тому, від неперевірених постачальників намагаємось нічого не брати. А те, що потрапляє до солдатського казанка перевіряємо ретельно. До того ж контролюємо й самих бійців – добре помиті руки та продезінфіковане столове приладдя унеможливлює спалах кишкових інфекцій.

До речі хліб солдатам привозять щодня свіжої випічки. Кожен буханець окремо упакований в харчову плівку – окремий засіб перестороги. Постачальник – місцевий хлібокомбінат. 

 Тісний контакт командування військової частини налагодило й з керівництвом районного об’єднання підприємців. Зокрема, місцеві бізнесмени допомагають військовим у вирішенні таких питань як закупівля запасних частин для техніки, поточний ремонт колісних та гусеничних бойових машин. Крім цього підприємці організували безпосереднє централізоване харчування особового складу, який несе цілодобове чергування на блок-постах. Також завдяки втручанню підприємців вирішено питання із забезпеченням солдатів та офіцерів щотижневим лазневим обслуговуванням.

Представник районного об’єднання підприємців Тетяна Стецюха відзначила, що по мірі можливостей, для військовослужбовців бригади постачається не лише продовольство, але й різні необхідні у побуті речі, перелік яких узгоджується із командуванням підрозділу. Свою лепту місцеві активісти вносять й  у організацію належних побутових умов та культурного відпочинку солдатів та офіцерів українського війська. Зокрема передбачено низку концертних програм, яку підготували для воїнів місцеві аматорські та професійні колективи.

– Ми хочемо, щоб у наших воїнів був гарний настрій з яким вони будуть нас захищати, - зазначила громадська активістка Ірина Гулак.

За словами начальника клубу військової частини капітана Руслана Ліщука, для всіх виступів буде організована, як площадка та звукова апаратура, так і глядацький аншлаг. Адже час виступів артистів сплановано таким чином, щоб залучити максимальну кількість глядачів. До слова, у польовому таборі функціонує похідний автоклуб. Але від радянського «ПАКу» залишився лише корпус. Стараннями відділення по роботі з особовим складом уся внутрішня начинка пересувного військового закладу культури відповідає сучасним стандартам. Зокрема тут є велика плазмова панель, мобільна супутникова антена, комплект звукової та радіотрансляційної апаратури. А також екран та цифровий проектор. Все це дозволяє військовим у вільний час дивитись телебачення, слухати радіо. Єдине, чого немає у розпорядженні виховників це постійного доступу до мережі Інтернет. 

Як відзначив заступник командира військової частини по роботі із особовим складом підполковник Денис Сохацький, досягнуто домовленості із місцевими осередками культури для того, щоби у вільний від виконання службових обов’язків та занять із бойової підготовки час, особовий склад у порядку черги організовано відвідував місцеві музеї, здійснював екскурсії визначними історичними пам’ятками місцевого значення.

– Військовослужбовці повинні мати час для психологічного розвантаження. Оскільки обов’язки, які виконує особовий склад нашого підрозділу максимально наближені до бойових, потрібно у розкладі занять передбачити час і можливості для ліквідації стресових станів. Тоді, продуктивність діяльності армійців та рівень виконання ними службових обов’язків буде стабільно високим, – зазначає офіцер.

В свою чергу керівники місцевих органів самоврядування запевнили військових у подальшій всебічній підтримці. Підсумовуючи, наголошуємо, що для облаштування в польових умовах українським військовим потрібно, загалом, не багато. За роки обмеженого фінансування армія звикла до спартанських умов існування. Однак, захисники Вітчизни усе ж таки заслуговують на краще ніж мають зараз. Добре, що Україна – країна щирих та щедрих до своїх солдатів людей.  Проте, меценатство – засіб тимчасового характеру! А війську необхідна постійна увага і забезпечення.

Підполковник Володимир Скоростецький,

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.

Фото авторів.