Блог Остап 88

Вид:: короткий; повний

Замітки:

всі

у блог

у співтовариства

Остап 88

Усім, хто людина, а не біомаса. Б’ю на сполох!

19.11.11, 00:48

Усім, хто людина, а не біомаса. Б’ю на сполох!

22:40 8.09.2011

Друзі і опоненти, ми тут щойно проклацали клювом, і наші покидьки-кнопкодави ухвалили сьогодні у першому читанні просто ЖАХЛИВИЙ законопроект.

Законопроектом (реєстр. №4585) пропонується заборонити носіння військової форми, форми одягу інших військових формувань та знаків розрізнення і відзнак особами, які не мають на це законних прав. А також забороняється мати символіку, що відтворює державну (тризуб) і так далі. Повний текст законопроекту можна скачати тут. А ми й не знали. А ми й не чули. Найбільш свідомі і небайдужі з нас займалися політв’язнями, переважна більшість просто працювали і відпочивали. І жодного пікету ми не зробили, і взагалі ніяк не заявили гучно, що нам це не до вподоби. Ці покидьки зібралися заборонити все, і в тому числі звичайний камуфляж, який носять мисливці, рибалки, туристи, страйкболісти, реконструктори... Яких у країні десятки тисяч. І більшість із них носять саме той затверджений Кабміном "дубок", який перший потрапляє під заборону. Якби ж то ми зрозуміли, що нас десятки тисяч і ми можемо встати їм на заваді... Шановні мої аполітичні друзі! Ви думали, коли я кричу, що у нас створюється поліцейська держава, то вас це не торкнеться, якщо не будете "світитися"? Їжте. Шановні мої страйкболісти! Ви хотіли залишатися аполітичними, щоб уникнути зайвої уваги з боку влади, і крутили носами, коли ми приходили на ігри з символікою, - їжте. Втім, зараз не час розбиратися, хто винен. Усім зрозуміло, що ці негідники мають на меті знайти законні підстави для знищення молодіжних організацій. Але рикошетом це б’є по всіх. Друзі! На одну велику гру може з’їхатись півтисячі людей. Невже на один пікет під комітети не зійдемось? Я розумію, що це для вас дико, незвично, а комусь і страшно - вийти на вуличну демонстрацію. Ви зневажливо думаєте, що мітингування - зайняття для нероб і проплачених студентів (а ви ж не такі, ви бабло заробляєте, а у вільний час розслабляєтесь на свіжому повітрі). Може, у чомусь ви навіть маєте рацію. Але дієвіших за пікети методів тиску (у межах закону) людство ще не вигадало. І якщо ви зараз не вийдете - Ви заслужили, щоб вам, як баранам, заборонили відчувати себе чоловіками. Взагалі, якщо ми допустимо, що нам будуть указувати, що нам носити, а що ні, - скоро докотимося до того, що усі носитимемо виключно красиві костюмчики у смужечку. Керівники мережі магазинів "Мілітарист" та інших подібних магазинів! Новий закон ударить по вас в першу чергу. У вас же бізнес, певно, є якісь зв’язки і якісь важелі впливу - саме час їх використати. Саме час, якщо щось почне організовуватись, допомогти людям, наприклад, виготовити агітпродукцію. Коротше, якщо ми зараз це схаваємо, хана Україні, буде з неї Білорусь, а то й Росія. Невідомо, скільки у нас часу до другого читання. Невідома точна дата, коли законопроект буде доопрацьовуватись в комітетах. Так що бігом поширюємо інформацію, малюємо "демотиватори", привертаємо увагу ЗМІ і думаємо разом, що ще не пізно зробити. Від "Народного Оглядача": Першу спробу заборонити носіння одягу (камуфляжного та взагалі такого, що нагадує військовий) було зроблено ще 2 роки тому. Тоді про це писали і Олена Білозерська, і Міліарний портал. Але в той раз «не прокатило». Тепер же тишком-нишком намагаються ухвалити цей законопроект. Формальною підставою до цього закону є боротьба з різними псевдокозачими організаціями, котрі наробили купу генералів та полковників (багато з яких навіть ніколи не були в армії), котрі носять форму майже ідентичну одностроям Збройних сил і навіть бува вимагають від військовослужбовців Збройних сил України віддавати їм честь. Справжньою причиною законопроекту є боротьба з громадянським суспільством в Україні, намагання поставити поза законом будь-які патріотичні, націоналістичні, активні молодіжні організації, в котрих часто використовуються зовнішні ознаки (одяг, нашивки, значки тощо) для ідентифікації своїх. В дійсності під дію закону потрапляють мисливці, рибалки, туристи, які не дратують птахів та тварин яскравими плямами, а намагаються бережно вписатись у природу, охоронці, реконструктори, стрейкболісти, колишні військові, що «доношують» окремі речі, які носили під час служби, всі, хто полюбляє одяг в стилі«мілітарі», тощо. За великим рахунком – майже всеактивне чоловіче (і частково жіноче) населення України. Для «влади» потрібно, щоби «населення» України було абсолютно інертною біомасою, якій навіть заборонено вдягати «одяг сили», щоб не дай боже ця біомаса не почала «качати права». Для «них» має бути пасивне населення з одного боку, і потужний репресивний апарат з іншого...

Коментарі: 27

Остап 88

У казці "Пеппі Довгапанчоха" знайшли елементи расизму

19.11.11, 00:39

У казці "Пеппі Довгапанчоха" знайшли елементи расизму

12:57 10.11.2011

У знаменитій дитячій книжці шведської письменниці Астрід Ліндгрен "Пеппі Довгапанчоха" знайшли ознаки расизму, повідомляє Gazeta.ru. Про те, що повість сповнена "колоніальних расистських стереотипів", заявила теолог Еске Вольрад з німецької асоціації жінок-евангелісток. "Річ не в тому, що сама фігура Пеппі Довгапанчоха - расистська, а в тому, що всі три книжки з трилогії сповнені колоніальних расистських стереотипів", - вважає Вольрад. Вона розповіла, що з цих міркувань видавці вже змінили в одній з книг батька героїні - замість "негритянського короля" з’явився "південно-морський король". Але Вольрад переконана, що залишається ще багато проблемних фрагментів. "У книзі чорні дітлахи кидаються один в одного піском на очах у білих хлоп’ят. Коли я читала книжку своєму племіннику - а він чорношкірий - я просто викинула цей епізод", - сказала Вольрад. При цьому вона зазначила, що не може ні в чому дорікнути книзі загалом. Навпаки, за її словами, там є дуже багато позитивних речей: наприклад, сильний жіночий характер, відповідальність дітей за свої вчинки, протест проти жорстокості щодо тварин тощо. Нагадаємо, раніше в США піддали цензурі знамениті романи Марка Твена "Пригоди Гекльберрі Фінна" і "Пригоди Тома Соєра". У новому виданні книжки видалили всі "неполіткоректні" вислови, зокрема слово "негр", а також слово "раб" стосовно чорношкірого. До цього твори Твена вилучили з програм десятків шкіл США через використання слова "негр".

Коментарі: 13

Остап 88

Вгадай з трьох разів, де мавпа

06.11.11, 23:47

Вгадай з трьох разів, де мавпа

14:22 11.07.2011

http://sd.org.ua/news.php?id

Коментарі: 31

Остап 88

На два дні до Донецька з’їздив корінний галичанин

06.11.11, 23:33

ЦІКАВИНКИ

На два дні до Донецька з’їздив корінний галичанин

17:03 3.11.2011

– Посперечався з колегами зі Львова, що сфотографуюся з донеччанами, буду говорити українською, і ніхто мені морду не наб’є, – перестріваю двох перехожих на пл. Леніна в центрі Донецька. 12 жовтня, середа, 15.00. Надворі похмуро, почав накрапати дощ. За спиною величезний пам’ятник вождю. На мені – чорна футболка із зображенням Степана Бандери.

(клацайте на фото, щоб збільшити) – Да кто б тебя бил, – доброзичливо відказує бородань у джинсовій куртці. – Давай сфотографируемся. Кличу двох дівчат, що стоять поруч і чують мої пояснення. За кілька метрів швидко крокують дві жінки – із вигляду мати з донькою. Доганяю їх і прошу долучитися до фотографії. Жінки слухають, сповільнивши ходу. – Идем фотографироваться! – азартно каже мати. Розвертаються, вимахуючи пакетами. Двоє скейтбордистів, які сховалися від дощу під каштаном, відмовляються. Повторюю їм свою легенду двічі. – Ми зрозуміли, але не хочемо фотографуватися, – відказують. Вдається загітувати хлопця студентського віку, що укривається від косого дощу за постаментом пам’ятника. Діє аргумент, що через нього мокнуть люди, які чекають на фото. За хвилину знаходиться й фотограф – чоловік, років 35, у світлій класичного крою куртці, з кейсом у руках. Переходить на українську: – Може, не так добре, як ви, але ми також уміємо. Прошу зробити кілька кадрів із різних ракурсів. Махаємо руками, передаючи вітання до Львова. – Львовяне, мы не звери! – викрикує старша з жінок.

Коментарі: 15

Остап 88

Помер Олег Вітович

25.10.11, 19:41

Помер Вітович Олег Васильович – Народний Депутат України ІІ-го скликання,голова Української Національної Асамблеї в період з 1994 року по 1999 рік. .

Любив і ненавидів Україну водночас Олег Вітович _ Четвер, 25 лютого 2010, 13:45

Колись я любив і ненавидів Україну водночас.

Через багато років я розумію, що це була одна і та ж Україна, просто спроектована у різних відчуттях, притаманних, мабуть кожному, хто все ж таки більше любить.

Зараз я розумію, що залишилося все – і любов і ненависть, змінилися лише епітети, символи того, що ненавидиш і що любиш.

Колись я ненавидів і любив її з погляду галицького, зараз – з київського.

Я таки люблю її несвідомою любов'ю, що не давала мені виїхати звідси стократ при стрократній можливості, бо про причини любові до матері не сперечаються – їх сприймають як данність, як факт.

Я таки ненавиджу в ній все те, що не дає спокою душі яструба періоду унсовських воєн поза межами батьківщини і спогадів періоду українського романтизму початку дев'яностих.

Зараз я, мабуть, найбільше ненавиджу Україну мізерності.

Мізерності мрій, сподівань, вчинків.

Мізерності мислення – бо в окремих випадках воно невиліковне.

Народжений на Волині, тривалий час живучи на Галичині, мені, молодому, хотілось все негайно українізувати.

Пізніше я полюбив Україну в її розмаїтті.

Адже хочемо ми чи ні ми маємо дві культурні України – україномовну і російськомовну за змістом, але українську духовну субкультуру.

Для мене завжди українська ідея вимірювалась через призму соборності. Соборності територіальної та культурної.

Тому соборність цих культур, хочемо ми того, чи ні є, якщо не національною ідеєю, то, принаймі, її складовою і серед російськомовних українців переважна більшість є прихильниками ідей української державності.

Мені не подобається і не подобалась хуторянська система цінностей президента Ющенка. Можливо, в чомусь Кучма і Кравчук були кращими президентами.

Їм знадобилось набагато менше часу, щоб усвідомити себе президентом всієї держави і почати завойовувати симпатії тієї частини України, що голосувала проти них.

На жаль, Ющенко так і залишився президентом лише "Нашої України".

Я завжди любив великі цілі, що можуть стати основою національної ідеї. Цілі вступу до НАТО, ВТО чи набуття ринкового статусу є ціллю споживацької ідеології.

Ця мізерність поглядів, розрахунків і дій, заслуговує лише ненависті.

Я завжди любив Україну шляхетних.

Я зараз мало бачу таких.

Я завжди любив Україну політичної нації, обєднаної спільною метою. І ненавидів Україну лицемірів.

Я завжди любив Україну героїв.

Зараз на заваді цієї любові стає Кримінальний кодекс і кримінальна практика влади.

Я думав, що люблю українську мову.

Зараз на заваді цієї любові стають реформи правопису.

Я завжди любив імперські претензії України.

Зараз Україна, як завжди, зраджує інтереси своїх співвітчизників у Придністров'ї, Польщі, Білорусії, Росії.

Я завжди любив ядерний статус України.

Зараз про це (вірніше кілька років тому ) говорять політики – але не міністр оборони.

Я завжди любив порядність в стосунках(як між політиками, так і серед людей.

Зараз порядність не в моді.

Я ненавиджу Україну пасічників ( нехай розводять бджіл, але не принижують щось набагато більше).

Я ненавиджу Україну фальшивих символів і споживацьких ідеалів.

Я ненавиджу Україну заздрості до сусідського щастя ( як і до людського загалом) – один з класичних українських архетипів.

Мені завжди припадала більше до душі романтика барикад, ніж тихий міщанський спокій.

Я люблю символ священника на коні, але ненавиджу Україну торгашів у храмі.

Я ненавиджу Україну пенсіонерів та пільговиків ( як це не крамольно звучить) – бо нація завжди повинна дивитися в майбутнє, і якщо не вистачає можливостей на кілька речей – потрібно вибирати пріоритети. Нехай таким пріоритетом будуть безпритульні діти.

Ця любов і ненависть – це почуття до самого себе, до того, що не любиш і навпаки у собі. Людині властиво прагнути вдосконалення.

Я часто задавався питанням – що є мірилом добра і зла, любові і ненависті. Може правий був Ейнштейн, коли говорив, що зло – це не що інше, як відсутність добра, божої іскри. Все, врешті пізнається в порівнянні.

Я не хочу, щоб мої діти жили в Україні ліберальних цінностей, однакових культурних смаків. Як не хочу сам померти в ліжку від старості.

Чому ж я досі не виїхав, чому цього не роблять інші?

Для мене це теж запитання.

Як не піддається поясненню виключно епічні речі – передзвін Львівських церков, світанок над Дніпром чи чорні піраміди Донбаських териконів – так, зрештою, не піддається чіткому логічному аналізу ніщо в нашому житті.

Можливо тому, що кожен з нас, хто ще тут, все ж любить Україну більше, ніж ненавидить. А можливо тому, що при всій ненависті і нелюбові до того, що не подобається, Україна, країна наших мрій і сподівань, для багатьох з нас сьогодні єдине, заради чого варто жити і заради чого не шкода було б померти.

Олег Вітович

Коментарі: 24

Остап 88

Свастика і таємниця імені «Україна»

21.10.11, 23:47

УКРАЇНА НЕВІДОМА

Свастика і таємниця імені «Україна»

13:04 19.01.2007

Чому українці розмальовують свастиками писанки, вишивають свастиками сорочки і люблять казку про Яйце-райце

Арійський оберіг: Свастя – Сварга – Свастика. Українська традиційна вишиванка з символами Центру. Історико-археологічний музей “Прадавня Аратта – Україна” в с. Трипілля. Фото НО

«Україна» — це назва території, на якій уже 30 тисячоліть відбувається динамічний розвиток українського народу. Оскільки український народ невіддільний од своєї рідної землі і розвивається разом з нею, то Україна — це також ім’я українського геосоціального організму, багатотисячолітньої й багатомільйонної колективної істоти. Люди, які належать до цього геосоціального організму, називаються українцями. Українцями були всі племена та етноси, які народилися на українській землі: арії, самари-кімери, сколоти, сармати, анти, руси, козаки. Якщо хочеш зрозуміти істинну сутність явища, то поглянь, з чого воно почалося і яке його первинне ім’я. Первинні, отже істинні значення слів вивчає наука етимологія (від гелленського «етимон» — істина). Яка етимологія імені «Україна», тобто яке його істинне значення? Це слово у давнину вимовлялося як «Оукраїна». А іноді як вимовляли, так і писали, наприклад, «о нем же Оукраїна много постона»(«Іпатіївський літопис»). Воно складається з двох слів. Слово «країна» — це «великий край», тобто велика виокремлена територія, відмежована від решти земної поверхні, відмінна від неї за якоюсь суттєвою ознакою. Слово «У» («оу») вказує на те, в чому полягає ця суттєва ознака. В арійських (індоєвропейських) мовах слово «оу» означає яйце, захищений зародок, початок: гелленською (давньогрецькою) (-, де — характерне завершення гелленських слів, «» читається як довге «о-о») — яйце, сім’я (насіння); латинською ovum (ov-um) — яйце, початок; ab ovo — спочатку; німецькою Ei — яйце; Einstieg — початок, вхід; староанглійською ei, ey — яйце; egis — захист, щит (захисна оболонка); сучасною англійською egg — яйце, begin — початок; французькою oeuf — яйце, яйцеклітина; румунською ou — яйце. Тут варто пояснити, що букву «Y» (упсилон), яка в класичному грецькому алфавіті стоїть між буквами «Т» і «Ф», має числове значення 400 і відповідає українській «У», в новогрецькій мові почали читати як букву «І» (іпсилон). В результаті, наприклад, первинне «упер» почало звучати як «гипер», «Скуфія-Скупія» (державне об’єднання, союз, сукупність, скупщина, зібрання) почали читати як Скифія, а слово Сурія (сонячна) як Сирія. Отже, конструкції У, Оу, Ов, Оі, Ой, Ей, Яй означають яйце, сім’я, зерно, захищений шкаралупою (щитом) зародок, початок. Відповідно «У-країна» — це країна початку, країна-яйце — джерело і захист всякого достатку (Яйце-райце). Тому тут досяг небаченого розвитку культ яйця, адже славнозвісна українська писанка — це унікальний мистецький феномен, що чітко відрізняє українців від решти народів світу, це «візитна картка» України та українців. Зауважмо, що більшість давніх українських народних пісень починається зі слова-вигуку «Ой» (наприклад, «Ой ти, вишньо»), яке позначає початок пісні. Це давній арійський звичай, бо ж ведичні гімни починаються з «Оум». Річ у тім, що арійські пісні призначалися для хорового співу, а починав їх заспівувач-«заводій», який за допомогою «Оу» або «Оі» задавав хорові тональність. До речі, в багатьох мовах програмування текст програми починається зі слова begin, тобто «початок». Давні арійські гімни та народні пісні — це також своєрідні програми, що певним чином спрямовують наше мислення й поведінку, освячуючи наше єство і відновлюючи правильні уявлення про світ. Ім’я «У-країна» (країна Оу) є самоназвою, — про це читаємо в знаменитій праці «Про походження й діяння гетів» («Гетіка») готського історика Йордана (6 ст), написаній латинською мовою: «Коли там наплодилося багато люду, а правив лише п’ятий після Беріга король Філімер, син Гадаріга, то він постановив, щоб військо готів разом з сім’ями рушило звідти. У пошуку зручніших країв і придатних місць [для поселення], він прийшов у Скифії землі (pervenit ad Scythiae terras), що на мові їхній Ойум називались (quae lingua eorum Oium vocabantur)» (фрагмент 27). Тобто землі Скифії на місцевій мові називались Ой (Oі), оскільки «-um» — це типове латинське закінчення, подібно до того, як трохи нижче Йордан подає назви рік Данастр і Данапр (сучасні Дністер і Дніпро) — «Danastrum» і «Danaprum». Отже, готи прийшли в «країну Оі», або «Оу-країну», як називали свою батьківщину корінні мешканці Скифії-Скуфії, і як її донині називають українці. Додаткове розуміння суті слова «У» (Оу) дає аналіз його числового коду. Річ у тім, що в стародавніх абетках букві «У» відповідає число 4 (санскрит) або 400 (слов’янська, гелленська, грузинська), тобто стократно повторена четвірка. З цієї причини написання букви У подібне до написання цифри Ч (чотири) і букви Ч, з якої й починається слово “чотири” (на санскриті — “чатур”). Тобто У-країна — це країна з ознакою 4. Залишилося з’ясувати, що означає ця ознака. За прадавньою традицією число 4 (тетрада) символізує завершеність, універсальність, повноту, зокрема повноту знань, життєву мудрість. З цієї причини, до речі, корінь «ук» означає знання, мудрість (наука, укий — вчений, неук — невчений, профан). Водночас число 4 вважається числом землі, країни, окресленої території (навіть звучання подібне — “тетра” і “терра” — земля, територія). Як повідомляє Рене Генон у своїй книзі «Символи священної науки» (розділ «Цифра чотири»), в Середні віки цифра 4 нерідко зображалась на зброї, будинках, гербах та клеймах ремісничих цехів через те, що позначала майстерність, а утворений трьома відрізками трикутник був образом «вузької брами», яка веде до життя. Головними символами числа 4, що відбивають його статичний і динамічний аспекти, є квадрат і хрест. КВАДРАТ — це образ виокремленої, особливої землі, сакрального простору, впорядкованого і захищеного з усіх сторін. Саме такою святою землею, «Ноєвим ковчегом», «варою» (захистом) — споконвіку вважалася земля України. Саме тому Геродот (5 ст. до н. е.) у четвертій книзі своєї «Історії», відомої як «Скифський логос», описав Скуфію-Україну як країну-квадрат. Він повідомляє: «101. Отже, Скифія має чотирикутну форму і дві її сторони, спрямовані до моря, одна, яка від узбережжя заходить углиб материка, та інша, яка тягнеться вздовж моря, за розміром однакові».Дослідники відзначають, що описаний Геродотом географічний квадрат не має нічого спільного з тодішніми кордонами Скуфії. Врешті-решт, він мав дані тільки про берегову лінію, натомість уявлення про «континентальну Скуфію» базувалися на суперечливих, часто фантастичних і помилкових оповідках про звичаї місцевих племен. Одна з причин такої необізнаності — надзвичайно уважне ставлення тодішніх українців до інформаційної безпеки, через що для навколишнього світу Скуфія була цілковитою таємницею. Тому є тільки одна причина, чому Геродот намагався описати тодішню Україну як географічний квадрат. Просто в давнину вона була відома як КРАЇНА-КВАДРАТ у символічно-духовному сенсі, одначе в часи Геродота це усвідомлення вже було втрачено, тому історик сприйняв старовинні вказівки на «квадрат» буквально — як територіальний квадрат. Подібна ситуація склалася з традиційним уявленням про Україну як духовний полюс, яке пізніше було підмінено профанічним уявленням про географічний полюс, про що поговоримо пізніше. Символом духовного полюса є хрест. ХРЕСТ — це дві перехрещені осі, які символізують поєднання небесного та земного, а також захищений вищими силами Центр світу, початок відліку для чотирьох напрямків простору. Врешті, число 4 — це і є хрест, написаний без відривання олівця від паперу. Таким чином, ми з’ясували, що ім’я «Україна», «Оу-країна» означає виокремлену, особливу землю, яка виконує функцію «зародка» чогось нового; водночас це захищений звідусіль сакральний простір, планетарний центр, духовний полюс, точка відліку для всього навколишнього світу. У чому ж практично виявлялася ця функція країни-зародка, планетарного яйця-райця? Передусім у тому, що минулі 30 тисячоліть вона виступала в ролі захищеного з усіх боків расотворчого казана, в якому було здійснено два расові переходи, що привели до народження спочатку раси європейських кроманьйонців у 25 тис. до н. е. , а згодом — Арійської раси у другій половині 6 тис. до н. е. Проте це — тема окремої розмови.

Коментарі: 48

Остап 88

поштові марки з провідниками козацьких повстань і святими свасти

21.10.11, 23:41

ЗАГАЛЬНОПОЛІТИЧНІ ТА СУСПІЛЬНІ НОВИНИ

За Ющенка такого не було: поштові марки з провідниками козацьких повстань і святими свастиками

15:46 18.10.2011

Введено в обіг поштові марки "Провідники козацьких повстань", на яких зображені українські герої Григорій Лобода і Северин Наливайко. Купони до марок оздоблені атакуючими і захисними свастиками - традиційними арійськими символами.

№ 1105 "Провідники козацьких повстань. Григорій Лобода" з купоном,<br>№ 1106 "Провідники козацьких повстань. Северин Наливайко" з купоном.

№ 1105 "Провідники козацьких повстань. Григорій Лобода" з купоном, № 1106 "Провідники козацьких повстань. Северин Наливайко" з купоном.

Формат марок та купонів – 40х28 мм. Номінал марки № 1105 – 1,50 грн. Номінал марки № 1106 – 2,00 грн. Перфорація гребінчаста – 14:14 1/4. Кількість зчіпок в аркуші – 3. Тираж зчіпки – 154 000 примірників. Захист марок: мікротекст "В.Василенко". В УФ променях світиться плашка під гербом. Художник марок та штемпеля – Василь Василенко. Марки – багатоколірні; спосіб друку – офсет. Марки надруковано на ДП "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів".

Коментарі: 7

Остап 88

Викуємо новий бердиш Богдана для нової України?!

13.10.11, 22:04

Викуємо новий бердиш Богдана для нової України?!

14:17 21.09.2011

Українські патріоти виходять із ініціативою про відтворення знаменитого бердиша Богдана Хмельницького. Підтримаємо!

"Подъ Замосцемъ Я Богданъ Хмельницькій съ 80 тисячъ козаковъ а ляхамъ жедамъ й попамъ супостатамъ симъ Бердышемъ заграю на ихъ толстыхъ шияхъ...” Довжина держака 80,5 см довжина леза- 34,5 ХVII століття. Зберігається у Польщі.

Цю знакову ритуальну зброю багато віків переховують від українських патріотів. Здається оригінал знаходиться в музеях Кракова, ще один зразок у Севільї, і можливо реконструкція в Канаді... Попри великі зусилля, команді пошуківців часопису "Музеї України" так і не вдалося знайти навіть фотографії пристойної якості... У нас склалося враження, що є чимало таємних сил, зацікавлених у тому, аби ми не дізналися всієї правди про нашу історію, не побачили знакових символів козацьких лідерів... Ми намагалися замовити реконструкцію бердиша київським зброярам. Вдало розпочаті переговори виробничниками було поспішно згорнуто... Випадковість якась... Може варто зібрати якісь кошти, все-таки виготовити копію легендарного бердиша Богдана Хмельницького, розмістивши його в державному музеї? Нині, конспіративно, ми знову почали перемовини із збройових справ майстрами на Заході України... Хто може підтримати фінансово - відгукніться! Може справа у цих рядках - "Подъ Замосцемъ Я Богданъ Хмельницькій съ 80 тисячъ козаковъ а ляхамъ жедамъ й попамъ супостатамъ симъ Бердышемъ заграю на ихъ толстыхъ шияхъ...” Історичні розвідки невідомих сторінок української історії надихнули відомого поета В.Бендюга, до створення фактично класичного вірша про легендарний бердиш Гетьмана Богдана Хмельницького. В такі моменти розумієш, що попри століття гноблення, козацький дух живе! І наші, часто дуже ризиковані журналістські розслідування, приносять якийсь результат. Хай навіть поетичний. Адже, поета надихнути важко... То що, викуємо новий бердиш Богдана для нової України?! І Україна переможе! Віктор Тригуб, редактор журналів "Музеї України" і "Нова Січ" Валентин Бендюг Богданів бердиш Кіт чорний в осмаленій хаті Очима до місяця світить, А бердиш Богданів шукає ката І з верб опадають нехрещені діти. Регочуть русалки, – Їм лилики й п’явки Лоскочуть побабчені перса і виї, А ризи подерті, й обідрані шати Волочить заюшений вітер. Сліпий вовкулака Із переляку До місяця морду шкірить І молиться богу своєму, і виє На бердиш Богданів псявіра. Приймаються благодійні внески на виготовлення символічного бердиша. Гривні по Україні: картка Приватбанку 4405885014582693 Отримувач Тригуб Віктор Вікторович Кошти, в доларах США, можна надсилати сюди: №0223 /262041113535 Trygub Viktor Viktorovych Open Joint Stock Company RAIFFEISEN BANK AVAL Kiev, Ukraine S.W.I.F.T. code AVALUAUKCKB

Коментарі: 7

Остап 88

У Львові з’явилось таксі СС "Галичина".

13.10.11, 21:09

У Львові з’явилось таксі СС "Галичина".

13:55 13.10.2011

У Львові з’явилось таксі СС "Галичина". Від звичайних відрізняються одягненими у вишиванки водіями та патріотичною музикою в салоні авто. Про це повідомляє Перший національний канал.

Логотип таксі СС ”Галичина”

"Слава Україні! Героям слава! Вас вітає СС "Галичина"! Прошу, сідайте". Ось таке вітання або ще "Слава Ісусу Христу" можна почути від водіїв таксі "Галичина". На пасажирів, які не знають, як відповідати, не ображаються. Утім, тут незвичне не лише це. Окрім шашечок на капоті та дверях авто намальований рушник із гербом міста. Саме на це передусім звертають увагу, кажуть водії. "Всі водії акуратно вдягнені у вишитих сорочках. Чисто український стиль. На саму назву "Галичина", то чисто український стиль. Потім на магнітах наклейки - то фішка. То також грає роль, і всім цікаво", каже таксист Володимир Стецюк. Але найбільше враження усередині, кажуть клієнти. Адже музика тут теж відповідна - від повстанських співів до весільних. Автор ідеї стверджує, що назву для таксі вибрав не заради "фішки", а з патріотичних почуттів. Клієнтам, які не знають про дивізію "Галичина", водії влаштовують невеличку лекцію. Зокрема, діяльність СС "Галичина" розслідувала урядова комісія Канади, яка шукала військових злочинців. І вона не знайшла доказів проти вояків українського формування. "СС "Галичина" – це перша українська дивізія, яка була. І ми хочемо підтримати наше, батьків, прадідів. Що ми любим їх, згадуємо про них і підтримуємо їх", каже директор підприємства Богдан Оршуляк. Клієнтів, яких обурювала б назва, поки що не траплялося, кажуть водії. Для більшості львів’ян СС "Галичина" – герої, які боролися за незалежність України – у спосіб, який вважали для себе прийнятним. Люди, котрі неоднозначно ставляться до формування, мабуть, просто обирають інше таксі, припускають шофери.

Коментарі: 22

Остап 88

Свастика знову входить в моду

02.10.11, 18:17

Свастика знову входить в моду

18:52 23.09.2011

Виробник Nike улітку 2011 року запустив у продаж низку вбрання, де їхній торговий знак було обіграно у вигляді Знаку Сонця. Або простіше кажучи Свастики.

Ось що пише Юрко Зелений у своїй Fейсбук-сторінці: Можна сказати: «Нарешті!» Бо, з одного боку, вже заграло це невігластво й істєріка, що точиться довкола цього дійсно Світлого Символу. З іншого боку: чому ж «звйоздочку краснознамьонну» ніхто ніде не засуджує як не як, а під цим тавром все ж таки людських душ більше в стократ загубили! Більше того, купа провідних виробників спортивного одягу не цурається випускати хизові футболочки з людиноненависницькими написами у вигляді схрещеного серпа та молота і скороченням «СССР». Дивуюся, як це жертви Гулагів та Карлагів не додумалися притягти цих виродків з розмаїтих «адідасів» до суду і відшкодування моральних збитків за свої поневіряння, а також за пропаганду комунізму, сталінізму та ще цілої купи -ізмів??

Коментарі: 6

Профіль

Шукати в архіві

Важливі замітки

Останні статті

Свіжі фотографії

Свіже відео

Замітки:

Усім, хто людина, а не біомаса. Б’ю на сполох!

У казці "Пеппі Довгапанчоха" знайшли елементи расизму

Вгадай з трьох разів, де мавпа

На два дні до Донецька з’їздив корінний галичанин

Помер Олег Вітович

Свастика і таємниця імені «Україна»

поштові марки з провідниками козацьких повстань і святими свасти

Викуємо новий бердиш Богдана для нової України?!

У Львові з’явилось таксі СС "Галичина".

Свастика знову входить в моду