Зміни до закону,як косметичний ремонт

Варто
зазначити, що відтепер законом дозволено участь у виборах до місцевих
органів самоврядування осіб, які досягли 18 років на день виборів.
Водночас депутати так і не дозволили самовисуванцям брати участь у
виборах на посаду міських голів – це й надалі залишається привілеєм
партій. Обов’язкова партійна прописка робить кандидата залежним в
майбутньому від волі політичної сили, яка його делегувала на вибори. Це
тим самим породжує політичну корупцію, і не тільки.

Більшість експертів сходяться на думці, що прийняті зміни до закону
про місцеві вибори виглядають як косметичний ремонт. Більше того, це
своєрідний реверанс в сторону Заходу. Після того, як на адресу Віктора
Януковича посипалися не вельми доброзичлива критика, президенту важливо
було приміряти на себе імідж «великого демократа», особливо напередодні
візиту до Німеччини.


Попри всю «демократичність» регіоналів їх не можна запідозрити в
безкорисливості. З однієї сторони, повернувши в гру так звані «молоді»
партії, регіонали ризикують заробити нових конкурентів. З іншої сторони,
повернення на поле гравців, які можуть претендувати на частину
електорального пирога БЮТу, видається доволі логічним та прагматичним
кроком.


Очевидно, отримавши перші рахунки з новими тарифами на комунальні
послуги, рейтинги Партії регіонів підуть донизу. Тому постати в очах
виборців напередодні місцевих виборів в якості політичної сили, яка
відстоює демократичні стандарти й рівність доступу до влади, було
завданням номер один для Партії регіонів.


Таким чином збільшивши кількість гравців на електоральному полі в
ході місцевих виборів, Парті регіонів більше здобула, ніж втратила. Вона
не лише виграла час, перевербувала потужних мажоритарників на місцях,
але й створила ажіотаж на ринку політичних партій. Добре понервувавши
конкурентів, регіонали отримали чималу фору. Партії, яким дали зелене
світло на участь у виборах тепер мають занадто мало часу та ресурсів
для проведення нормальної кампанії. Проте питання навіть не в грошах і
часі, скільки в слабкості кадрів, адже чимало потенційних
кандидатів-мажоритарників побігли під крило більш потужнішої партії - не
важко здогадатися якої.

Попри позитивні новели у виборчому законодавстві не можливо не
помітити існування в ньому чималого простору для зловживань, адже як
відомо головне не як голосують, а хто і як рахує. Дірки в законі
стосуються формуванню одномандатних виборчих округів (як відомо від
нарізки округів залежить перемога того чи іншого кандидата в регіоні),
процесуальних дій по складанню протоколу, суттєвого розширення
повноважень ЦВК, заборони для блоків брати участь у виборчому процесі,
відсутності підстав, за якими вибори можуть бути визнані такими, що не
відбулися та інше. Короткий термін виборчої кампанії та зняття будь-яких
фінансових обмежень сприятимуть тому, що вибори виграють ті, хто має
гроші та адмінресурс.


На жаль, в Україні й надалі превалює політична доцільність над
буквою та духом закону, який поставлений на службу політичним амбіціям
та особистим інтересам сильних світу цього. Закон про місцеві вибори не
став у цьому контексті винятком.