Покрова

“Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем".

Наші славні Запорожці мали на Січі церкву в честь Покрова Пресвятої Богородиці з іконою її Покрова. На іконі понад Пречистою був надпис: "Ізбавлю і покрию люди моя.. ", а від Запорожців, що під іконою, простягнена стрічка вгору до Божої Матері з написом: "Молим, покрий нас чесним Твоїм покровом і ізбави нас от всякого зла". Вибираючись в похід на ворога, козаки проводили молебень до своєї Покровительки і ревно співали "Під Твою милість прибігаемо". Повернувшись щасливо з походу, спішили до Неї зі щирою подякою. В їхній бойовій пісні "Нумо, хлопці, до зброї" приходять слова: "Нам поможе св. Юрій ще й Пречиста Мати турка подолати".

До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої. Дівки, яким надоїло дівувати, в свято Покрови потайки просять: “Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою”. А на Поділлі дівчата казали: “Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу – най ся дівкою не мучу!”

Пресвята Покрiвонько,  Перед твоїм кривалом  Голови схиляємо.  Прохаємо, Покрiвонько,  Од лиха укрити,  Здоров’ячко наше  Знов нам обновити.

Для козаків свято Покрови було найбільшим і найзначущим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови. В козацькій думі про Самійла Кішку співається:  А срібло-золото на три частини паювали:  Первую часть брали, на церкви накладали,  На святого Межигорського Спаса,  На Терехтемировський монастир,  На святую Січовую Покрову давали –  Котрі давнім козацьким скарбом будували,  Щоб за їх, встаючи і лягаючи,  Милосердного Бога благали.

Усвідомлення Матері Божої як “непереможної Перемоги”, перед любов’ю і милосердям якої не можуть встояти ніякі сили зла, закономірно привело до пошани Пресвятої Діви Марії як небесної Воєводи, Покровительки православного воїнства.

Цікаво, що в народі зберіглося повір’я , що у Пресвятої Діви є опікун Покров, якого просили: “Батеньку Покров, накрий нашу хату теплом, а господаря – добром”.