хочу сюди!
 

Киев

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 42-53 років

Рідновірський ВІРШ про.........

  • 10.09.08, 16:10
Живи граючи, твори дерзаючи!


Дерзайте, діти Бога! Розковуйте кайдани свідомості!

Вітер хвилею стелить траву,
Стріли блискавок ріжуть імлу,
Розсипаються гуркоти грому,
Дощ чимдуж підганяє додому…
Так траплялося безлічі раз,
Та по-новому бачу в сей час
Землю, небо, і дощ, і траву –
Ніби сон розгорнувсь наяву.
А потому вже бачу свій дім –
Лотос білий в краю голубім:
Там, де квіти на небі ростуть,
Там, де мрії живими стають,
Замість Сонця там світить Любов,
Світло в жилах тече, а не кров…
Ні, не сон – просто нове життя:
Двері настіж – і ти уже там!
Тільки де ж тії двері знайти?
Ну а це вже зроби саме ти,
Бо ж ти власне і є отой ключ,
Щоб відкрити себе власноруч!
Знай, всесильним рожденний ти був –
З роду Бога, та, мабуть, ти чув?
А Творцем налаштований план
Дітям людським у руки був дан.
В надрах часу життя, наче гра, -
Дошукатись би сенсу пора,
Та цей сенс – ніщо інше, як код,
Сам ти маєш розкрити його!
Вже чимало було Майстрів Гри,
Всі вони, як один, до пори
Свої вчення тримали під ключем –
Знать, чекали на здібніших учнів.
Ви ж бо вже підійшли до порогу,
Слово мовить правдиво: “Ви – боги!”
Боги, так, але ще в амнезії,
Бо міцні ті кайдани земнії!
Найміцніше закута свідомість:
Скинь ланцюг – в той же час
Невагомість піднесе тебе
В простір над часом
У найвищії світи незгасні!
І Галактики кожная зірка
Стане домом ласкавим довіку,
В яснознанні розтануть питання
Так, як морок щеза на світанні.
Зараз все дуже швидко ведеться:
Що помислиш – нараз і стається!
Гру тобі пропонує Творець,
Щоб пізнав ти себе всамкінець!
Та якщо вже сам вступиш у гру –
То собі будеш бог і гуру:
Доведи, що ти теж є творець,
Бо таким тебе бачить Отець!
Розбуди своє сонне життя –
Повноправним володарем стань!
Будь упевненим, сильним, дерзай,
В неосягненність дух підіймай!
Запали понад світом Любов -
Заслужи Материнський покров,
Хліб знання до людей принеси,
Всім, хто чистий, - троянди з роси!
Яро прагни своєї мети –
Путь пізнання дерзай осягти!
А співпадуть лиш місце і час -
Тої ж миті віднайдеш ключа!


Наталка-Артанія Кобза
3

Коментарі

Гість: Фиона*

110.09.08, 16:23

    Гість: BoolGaRin

    210.09.08, 16:44

      311.09.08, 09:47

      Вірш дійсно гарний і життєствежуючий і ставить ціль до якої треба йти.
      Автор теж приємна земна людина

        Гість: Ядовитый Ос

        411.09.08, 23:07

        Певно вiрш змiстовний...

          Гість: ser-jik

          529.01.09, 22:03

          так